Рішення № 93654228, 18.12.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1727/20

Провадження № 2/601/599/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

з участю секретаря судового засідання: Логвинюк Т.С.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» про стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» про стягнення 50460 (п`ятдесят тисяч чотириста шістдесят) гривень 34 (тридцять чотири) копійки грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні та 11432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 14 (чотирнадцять) копійок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та суду пояснила, що з 24 вересня 2013 року позивачка працювала на посаді прибиральниці службових приміщень Кременецького комбінату хлібопродуктів, про що наявна відмітка у її трудовій книжці. З займаної посади ОСОБА_1 звільнена за згодою сторін за пунктом 1 частиною 1 статті 36 КЗпП України, у відповідності до наказу № 59-К від 04 грудня 2015 року.

Після видачі трудової книжки з позивачкою не було проведено повного розрахунку, в тому числі і заборгованості по заробітній платі за період з червня 2015 року по 08 вересня 2015 року, компенсації за невикористану відпустку, а саме - 29 календарних днів.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2016 року у справі № 601/167/16, Провадження 2/601/202/2016 стягнуто з Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Кременецьким комбінат хлібопродуктів», юридична адреса: вулиця С.Петлюри, 37, місто Кременець Тернопільської області, на її користь заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8873 гривень 64 копійки.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 16 січня 2018 року підтверджується факт закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з стягненням заборгованості по заробітній платі у повному обсязі, згідно платіжного доручення 5168 від 12 січня 2018 року. Рішення суду виконано лише 12 січня 2018 року, що підтверджується випискою з рахунку від 16 грудня 2019 року про перерахування 8829,27 гривень заборгованості, згідно виконавчого листа № 601/167/16. З відомості про застраховану особу вбачається розмір заробітної плати нарахованої за червень - вересень 2015 року, а саме: за червень 2811,30 гривень, за липень 1317,12 гривень, за серпень - 2105,74 гривень, за вересень - 1893 гривень.

Позивачка просить суд стягнути з Кременецького комбінату хлібопродуктів» Державного підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» на її користь 50460 (п`ятдесят тисяч чотириста шістдесят) гривень 34 (тридцять чотири) копійки грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні та 11432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 14 (чотирнадцять) копійок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Пояснила, що звернулася в суд з порушенням тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки вважає, що строк нею не пропущений, а також, що мала незадовільний стан здоров`я, не знала що треба раніше звертатися до суду, та не вірила що суд може задоволити такий позов. Але коли інші працівники отримали позитивні для себе рішення судів, вирішила і сама звернутися до суду.

Представник відповідача Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді. Причини його неявки суду не відомі.

10 вересня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав. За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши надані позивачкою документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21 грудня 1981 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ДП ДАК «Хліб України» Кременецький КХП 24 вересня 2013 року на посаду прибиральниці службових приміщень, згідно наказу № 32/1 від 24 вересня 2013 року. 04 грудня 2015 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за згодою сторін, згідно пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпПУ, згідно наказу № 59-к від 04 грудня 2020 року.

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 січня 2018 року ВП № 50861232 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 601/167/16 виданого 11 квітня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області про «стягнення з Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку в розмірі 8 873 гривні 64 копійки,– закінчено, у зв`язку з тим, що згідно платіжного доручення № 6 від 11.01.2018 року, борг Кременецького КХП ДП ДАК «Хліб України» сплачено повністю.

Згідно індивідуальної відомості про застраховану особу, виданої Кременецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, заробітна плата ОСОБА_1 в Кременецькому комбінаті хлібопродуктів за період вересень – грудень 2013 року склала: 360,50 + 1893 + 2371,20 + 1914,40= 6539,18 гривень; за період січень-грудень 2014 року склала: 540,87 + 662,55 +1462+1462+1893+1893+2570,91+2349,55+1893+2570,38+4556,16+2918,28=24771,70 гривень; за період січень-вересень 2015 року та грудень 2015 року склала:2372,32+2751,77+2051,14+1104,48+1959,52+2811,30+1317,12+2105,74+1893+2157,66= 20 524,05 гривень.

З довідки від 16 грудня 2019 року, роздрукованої з додатку Приват 24 вбачається, що 12 січня 2018 року на рахунок ОСОБА_1 надійшло безготівкове зарахування грошових коштів в сумі 8 831,51 гривень.

Як встановлено судом середній заробіток за затримку розрахунку не входить до структури заробітної плати, що узгоджується з висновком Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019року у справі № 910/4518/16, тому для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки встановлено тримісячний строк, визначений статтею 233 К3пП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, що узгоджується з роз`ясненнями, наданими у рішенні Конституційного Суду України у справі № 4 рп/2012 від 22 лютого 2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України, у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу.

За змістом статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Повний розрахунок за усіма належними позивачці при звільненні сумами був здійснений відповідачем 12 січня 2018 року, а з позовом до суду позивачка звернулася лише 08 вересня 2020 року, тобто після спливу тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, для звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому, спеціальні випадки, передбачені частиною другою статті 233 КЗпП і статтею 238 КЗпП України, стосуються лише тих позовів, які містять вимоги про відновлення прав саме працівника і саме щодо оплати праці (порушення законодавства про оплату праці). Включення до позову інших вимог, які не стосуються безпосередньо зазначеного предмета, переводить позов у загальну категорію трудових спорів, позовна давність для яких встановлена частиною першою статті 233 КЗпП України. Вимога про відшкодування середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не грунтується на 3аконі України «Про оплату праці».

У частинах першій, другій статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У пункті 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу вказано, що «за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання позивачки на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, в обґрунтування того, що нею не пропущений строк звернення до суду, оскільки це рішення стосується звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати, а не стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні. Наведені позивачкою причини пропуску строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд вважає не поважними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні слід відмовити, у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Керуючись, статтями 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 47, 116 КЗпПУ, суд,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» про стягнення з Кременецького комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» на користь ОСОБА_1 , - 50460 (п`ятдесят тисяч чотириста шістдесят) гривень 34 (тридцять чотири) копійки грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні та 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 14 (чотирнадцять) копійок компенсації втрати частини заробітної плати, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кременецький комбінат хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України», код ЄДРПОУ 0095112, адреса розташування: місто Кременець, вулиця С. Петлюри, 37, Тернопільська область.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2020 року.

Головуючий: