Рішення № 9365219, 29.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10р.Справа № 34/73-10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем.", в особі філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло-Контент", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13 760,00 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - Чернець І.А., дов. №98 від 10.03.2010р.

від відповідача - Волок І.Г., предст., дов. б/н від 14.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Єс.Ем" в особі філії ЗАТ "Київстар Дж.Єс.Ем", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Алло –Контент", м. Дніпропетровськ (далі –відповідач) про стягнення суми боргу на суму 13760,00 грн., державного мита у розмірі 137, 60 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до відзиву, що знаходиться в матеріалах справи, відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, при подачі позову до суду, оскільки, позивач повинен був знати про прострочення зобов’язань у момент ненадходження на поточний рахунок відповідної суми від відповідача до 20 числа місяця що слідує за місяцем, в якому послуга була надана, відповідно до умов договору, та звернутися до суду із вимогою виконання відповідачем зобов’язань не пізніше трьох років з цього моменту.

Також, зазначає відповідач, в обґрунтування заперечення позовних вимог, позивачем не надано до суду доказів належним чином відправлення та отримання відповідачем вказаних у позовній заяві рахунків і відповідного Акту про комерційну експлуатацію, оскільки, виходячи з умов договору, оплата послуг починається з дати, встановленої у зазначеному акті, що підписується уповноваженими представниками сторін.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено до 26.04.2010р.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні 22.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Єс.Ем" в особі філії ЗАТ "Київстар Дж.Єс.Ем", м. Дніпропетровськ (далі –позивач, оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алло –Конвент", м. Дніпропетровськ (далі –відповідач, провайдер) укладено договір про надання послуг № 234/2005 від 20 листопада 2005 року, відповідно до пункту 2.1 якого оператор на доручення провайдера приймає на себе обов’язки по наданню провайдеру послуг, а провайдер, приймає на себе обов’язок по наданню користувачам контенту у вигляді, визначеному у додатку № 1 до договору, за допомогою транспортної мережі оператора та полату послуг, на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг конвент надається для будь –якого користувача, який ініціює транзакцію до інформаційного довідкового центра провайдера, використовуючи транспортну мережу оператора.

Згідно з умовами договору між позивачем та відповідачем укладено додатоки № 1,2 до договору, відповідно до яких визначено наступне:

1. Види послуг контенту:

- "Інформаційно –розважальні послуги" за коротким номером доступу 451;

- "Поліфонічні, монофонічні, звукові голосові рингтони, realtones, ringbactones, логотипи, листівки, кольорові та анімаційні заставки Java –додатки" за коротким номером доступу 7557.

2. Тарифи на послуги контенту:

- Одноразова плата за активацію короткого номеру доступу;

-          Щомісячна плата за експлуатацію короткого номеру доступу.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання послуг, до обов’язків провайдера входить прийняття зазначених послуг та підписання відповідного Акту початку комерційної експлуатації в тритижневий строк з дати початку надання послуг оператором.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2005 року між позивачем та відповідачем підписано акт початку комерційної експлуатації короткого номеру доступу 7557, а 06 грудня 2005 року підписано акт початку комерційної експлуатації короткого номеру доступу 451. Після підписання актів початку комерційної експлуатації та оплати відповідачем коштів за активацію коротких номерів доступу позивач розпочав надання послуг відповідачеві.

Відповідно до п. 7.1 після підписання договору оператор надає провайдеру рахунок за активацію короткого номеру доступу в транспортну мережу оператора відповідно до додатку № 2 до договору. Провайдер оплачує його на протягом 10 (десяти) банківських днів.

Згідно п. 7.2 договору вартість щомісячної оплати за експлуатацію короткого номеру доступу встановлюється відповідно до тарифів на послуги та оплата починається з дати, встановленої в відповідному Акті про комерційну експлуатацію, підписаному уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що щомісячно до 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітнім періодом, оператор відправляє провайдеру рахунок за оплату експлуатації короткого номеру доступу на протязі звітнього періода.

Всі рахунки з оператором провайдер здійснює в національній валюті України шляхом переводу відповідної суми коштів на поточний рахунок оператора, щомісячно до двадцятого числа місяця, наступного за звітнім періодом, на підставі отриманого від оператора рахунку (п. 7.4 договору про надання послуг).

Відповідно до п. 7.5 договору вартість транзакції для користувача визначається у відповідності з додатком № 2 до договору і не може бути змінена провайдером без заздалегідь обумовленої письмової згоди з оператором і підписання уповноваженими особами сторін відповідної додаткової угоди до договору.

Згідно з пунктом 7.7 договору до 10 числа кожного місяця, наступного за звітнім періодом, оператор надає провайдеру довідку про суму, яка підлягає оплаті за звітній період, форма якої визначена додатком № 4 до договору, а також акти приймання –передачі наданих послуг за звітній період, датовані останнім днем звітнього періода. На підставі зазначеної довідки провайдер зобов’язується на протязі трьох днів підготувати на надати рахунок для оплати.

Позивач посилається на те, що постійно надсилав відповідачу рахунки за надані послуги, на підставі яких відповідач здійснював оплату послуг контенту, але з 01 лютого 2006 року, відповідач без попередження, та будь яких повідомлень, у рамках діючого договору, припинив оплату рахунків позивача за надані послуги контенту –щомісячну плату за експлуатацію коротких номерів доступу 451 та 7557, а саме по рахункам за послуги, надані в період з лютого 2006 року по березень 2007 року на загальну суму 13760,00 грн.

Отже станом на 28 грудня 2009 року, зазначає позивач, у відповідача існує заборгованість, що підтверджується рахунками, що були виставлені відповідачу і що знаходяться в матеріалах справи на загальну суму 13760,00 грн., що і є причиною спору.

Позивачем на адресу відповідача направлено письмову претензію № 12183/03/03 від 25 грудня 2007 року з вимогою сплатити існуючу заборгованість провайдера перед оператором до 25 січня 2008 року.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

Враховуючи обставини справи, господарський суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, щодо надання контенту є правовідносинами з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 "Послуги. Загальні положення" Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 256 Цивільного кодексу України, визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем дійсно пропущено строки позовної давності, а саме за рахунками, що були виставлені відповідачу в період з 28.02.2006 року по 31.12.2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Внаслідок чого суд вважає відмовити у задоволенні стягнення грошових коштів у розмірі 11 600,00 грн.

Що ж стосується рахунків, що були виставлені відповідачу 31.01.2007 року та 28.02.2007 року, господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за цей період на загальну суму 2160,00 грн., оскільки заявлені вимоги є обґрунтованим та підтвердженими документально.

Відповідач проти задоволення позову в цій частині заперечує, оскільки посилається на те, що зобов’язання між сторонами припинились 31.12.2006 року, а нового договору між сторонами не укладалось, а отже як наслідок відсутні права та обов’язки сторін.

Але зазначені заперечення є необґрунтованими і відхиляється судом з огляду на наступне. Відповідно до п. 8.3 договору сторони встановили, що договір пролонгується на тих самих умовах, без додаткової письмової згоди, на наступний річний період у випадку, якщо жодна з сторін за тридцять календарних днів до закінчення троку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору.

Відповідачем не надано до суду доказів того, чи надавав він позивачу у встановлений умовами договору строк, повідомлення про припинення дії договору, а отже, договір є дійсним і зобов’язання за цим договором є також дійсними.

Враховуючи те, що відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за рахунками від 31.01.2007 року та 28.02.2007 року на загальну суму 2160,00 грн.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід покласти пропорційно розмірам задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алло –Контент" (49034, м.Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, 181, ЄДРПОУ 33564086) на користь Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Єс.Ем" в особі філії закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Єс.Ем", м. Дніпропетровськ (49050, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 103,а, ЄДРПОУ 25017674)суму боргу у розмірі 2160,00 грн. (дві тисячі шістдесят гривень); витрати по сплаті державного мита у розмірі 21,60 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37,05 грн.

В решті позову відмовити.

СуддяС.А. Примак Рішення підписано 27.04.2010р.