Рішення № 93652137, 07.12.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/3110/19

Пр. №2/521/329/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Сегеди О.М.,

при секретарі – Ткач А.О., за участю:

представника позивача – адвоката Коваль К.П.,

представника відповідача – адвоката Шишлова О.Є.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про зобов`язання виконати в натурі умови договору щодо виплати страхового відшкодування,

встановив:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим у подальшому, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі-ПрАТ «СК «АРКС»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 01 червня 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 200180а7ка від 01 червня 2017 року (далі – Договір № 200180а7ка від 01 червня 2017 року), за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування в порядку та в строк, визначених розділом 29 Договору № 200180а7ка від 01 червня 2017 року.

Позивач зазначав, що 10 грудня 2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка була визнана страховим випадком за Договором № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, його автомобіль «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Відповідно до умов п. 15.1 Договору № 200180а7ка від 01 червня 2017 року відповідач перерахував на рахунок СТО ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 218381,98 грн., при цьому зазначив, що розмір франшизи за договором № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, складає 20000,02 грн.

Вказував, що не погоджуючись з розміром страхового відшкодування, він замовив та оплатив незалежну експертизу по визначенню вартості відновлювального ремонту свого автомобіля після ДТП, за висновком (№ 6157 від 19 лютого 2018 року) якої вартість відновлювального ремонту (збитків) з урахуванням встановлення фар заводської комплектації (ксенон адаптив) складає 432699,60 грн.

Отже, сума страхового відшкодування за Договором № 200180а7ка від 01 червня 2017 року з урахуванням визначеної Договором франшизи в сумі 20000,02 грн., яку повинен був сплатити відповідач, становить 412699,58 грн. (432699,60 - 20000,02).

Оскільки відповідачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 218381,98 грн., то недоплачена сума страхового відшкодування, за його думкою, складає 194327,60 грн. (412699,58 грн. - 218381,98 грн.).

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд зобов`язати ПрАТ «СК «АРКС» перерахувати на рахунок ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування за Договором № 200180а7ка від 01 червня 2017 року в сумі 194327,60 грн. для проведення відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , в об`ємі та у спосіб, визначених у висновку експерта № 6157 від 19 лютого 2018 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року, було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 55-56, 143-146).

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ФОП ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 38-39).

Ухвалою суду від 16 березня 2020 року по справі було продовжено строк проведення підготовчого провадження (т. 2 а.с. 189-190).

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року зобов`язано судового експерта Федотова Ф.В. з`явитися в судове засідання для надання роз`яснень висновку експерта (т. 3 а.с. 162-163).

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 166-169).

Представник позивача, діюча за ордером від 02 березня 2020 року, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Раніше надала до суду відповідь на відзив та пояснення щодо обставин справи (т. 2 а.с. 124, 125, т. 4 а.с. 71-73).

Представник відповідача ПрАТ «СК «АРКС», діючий на підставі ордеру від 11 березня 2019 року та від 25 лютого 2020 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі (т. 1 а.с. 73, 74, т. 2 а.с. 171).

Раніше надав до суду заперечення та відзив на заяву позивача про зміну предмету позову, а також відзив на позов, в обґрунтування якого зазначав, що 01 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «АРКС» було укладено договірдобровільного страхування наземного транспорту № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, відповідно до умов якого ПрАТ «СК «АРКС» було застраховано майнові інтереси ОСОБА_1 , що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 .

10 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «АРКС» про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася цього дня за участю його автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1

Заявлений позивачем випадок пошкодження автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , було визнано ПрАТ «СК «АРКС» страховим та здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок СТО за вибором Страховика – СТО ФОП ОСОБА_2 .

Вказував, що ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_1 було погоджено умови виплати страхового відшкодування, яке відповідно до п. 15.1 Договору № 200180а7ка від 01 червня 2017 року було здійснено «На базі СТО за вибором Страховика».

Зазначав, що відповідно до вимог п. 26.1.3 Договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 29 Договору.

Згідно п. 29.11 Договору при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку, розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

При пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої у розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 15 Договору умов.

Відповідно до п. п. 29.12.1 Договору «На базі СТО за вибором Страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО за вибором Страховика. При цьому, якщо період часу з 01 січня року випуску транспортного засобу, вказаного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (тимчасовому реєстраційному талоні), до дати настання страхового випадку не перевищує 48 місяців, то відновлювальний ремонт такого транспортного засобу здійснюється на базі авторизованої СТО, обраної Страховиком. Страховик гарантує якість ремонту та вибраний ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями Страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

Пунктом 29.15 Договору встановлено, що при пошкодженні транспортного засобу страхове відшкодування перераховується на СТО (відповідно до обраного згідно з п. 29.13 Договору варіанту і зазначеного у розділі 15 Договору) для відновлення транспортного засобу.

Стверджував, що відповідно до умов Договору, розрахунок розміру страхового відшкодування здійснюється виключно виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО за вибором Страховика, та виплата страхового відшкодування проводиться шляхом перерахування коштів на СТО за вибором Страховика.

Вказував, що 31 січня 2018 року ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 202999,98 грн., шляхом перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_2 , який своїм листом від 23 березня 2018 року гарантував проведення відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 .

Крім того, на підставі листів СТО ФОП ОСОБА_2 від 14 вересня 2018 року та від 03 листопада 2018 року та на підставі рахунків СТО ФОП ОСОБА_2 за № 4 від 16 серпня 2018 року та № 2 від 04 жовтня 2018 року, ПрАТ «СК «АРКС» здійснило доплату страхового відшкодування у розмірі 15372,00 грн.

Отже, ПрАТ «СК «АРКС» перерахувало на рахунок СТО ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 218371,98 грн.

Зазначав, що ФОП ОСОБА_2 своїм листом від 14 січня 2019 року повідомив ПрАТ «СК «АРКС», що ремонт автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , був завершений у червні 2018 року, за винятком заміни лівої фари, тому, що даному транспортному засобу по номеру кузова НОМЕР_2 повинна бути встановлена звичайна ксенонова фара головного світла, вартість якої у розмірі 37227,52 грн. була сплачена ПрАТ «СК «АРСК» на рахунок ФОП ОСОБА_2 , але ОСОБА_1 відмовляється від такої заміни та вказує на те, що страхова компанія повинна оплатити йому LED фару, вартість якої становить 93230,00 грн. і яка фактично встановлена на його автомобілі. Крім того, вказував на те, що ОСОБА_1 до сих пір не сплатив франшизу у розмірі 20000,02 грн. за договором страхування та відмовляється отримати свій транспортний засіб після ремонту на протязі більше 6 місяців.

Стверджував, що виходячи з номеру кузова транспортного засобу «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , та заводської комплектації, на ньому встановлена звичайна ксенонова фара, вартість заміни якої вже сплачено ПрАТ «СК «АРКС» .

Вважає, що вимоги позивача про відшкодування вартості встановленої LED фари, яка не входить до заводської комплектації застрахованого транспортного засобу, а тому не застрахована за Договором, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 30.2.4 Договору випадки, що не є страховими, є знищення (пошкодження) або викрадення додаткового обладнання, якщо страхування цього додаткового обладнання не було окремо обумовлено в розділі 6 Договору.

Згідно розділу 6 Договору «Застраховане додаткове обладнання (яке не входить до заводської комплектації транспортного засобу) – відсутнє.

Додаткове обладнання – обладнання, яке встановлено на транспортному засобі, але не входить в заводську комплектацію транспортного засобу згідно з документацією заводу-виробника чи даних офіційного дилера (автомобільна теле-, ауді-, та радіоапаратура, акустична апаратура, оздоблення салону, чохли на сидіння, годинники, додаткові прилади, декоративні елементи, світлове та сигнальне обладнання, щітки двірників, антени, зовнішній багажник інше), або визнане додатковим обладнанням за згодою сторін договору страхування на підставі огляду транспортного засобу та додаткового обладнання (п. 24 Договору).

Крім того, відповідач зазначав, що позивач не сплатив ФОП ОСОБА_2 утриману ПрАТ «СК «АРКС» при розрахунку страхового відшкодування франшизу в розмірі 20000,02 грн.

Таким чином, за думкою представника відповідача, ПрАТ «СК «АРКС» виконало всі взяті на себе зобов`язання відповідно до вимог Договору та норм чинного законодавства.

Крім того, ПрАТ «СК «АРКС» вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач відповідно до умов договору страхування повинен сплатити страхове відшкодування у розмірі, визначеному висновком експертизи є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Умовами п. п. 15.1, 29.11, 29.15 Договору передбачено, що виплата страхового відшкодування відбувається виключно шляхом перерахування коштів на СТО за вибором страховика на підставі рахунків СТО.

Після складання кошторису збитків, ПрАТ «СК «АРКС» відповідно до умов договору було перераховано кошти для здійснення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у загальному розмірі 218371,98 грн.

Стверджував, що ПрАТ «СК «АРКС» здійснило врегулювання заявленого позивачем випадку відповідно до умов договору, на підставі рахунків СТО для відновлення застрахованого транспортного засобу після випадку згідно норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні (т. 1 а.с. 151-158, 191, т. 3 а.с. 40-41, 84-87).

29 квітня 2020 року представник ПрАТ «СК «АРКС» надав через канцелярію суду заперечення на відповідь на відзив позивача, в обґрунтування яких зазначав, що ПрАТ «СК «АРКС» виконало у повному обсязі всі взяти на себе зобов`язання відповідно до вимог Договору та норм діючого законодавства.

Вказував, що ремонт автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , не був проведений у повному обсязі не з вини ПрАТ «СК «АРКС», а з вини позивача, який не сплатив франшизу у розмірі 20000,02 грн., а також відмовився від встановлення на вказаному транспортному засобі лівої фари головного світла (ксенонової фари), яка була оплачена відповідачем та застрахована за договором. Фактично позивач вимагав від страхової компанії оплату йому LED фари, вартість якої складає 93230,00 грн. і яка фактично була встановлена на його автомобілі, але не була застрахована.

Стверджував, що позивач не звертався до ПрАТ «СК «АРКС» з вимогою про сплату страхового відшкодування відповідно до висновку експерта № 6157 від 19 лютого 2018 року, хоча вказаний висновок було надано позивачем разом з листом від 27 лютого 2018 року (вх. № 1924 від 03 березня 2018 року), в якому позивачем було висловлено свою незгоду не з розміром сплаченої відповідачем на рахунок СТО суми відшкодування в розмірі 223000,00 грн., а з тим, що відшкодування перераховано в безготівковій формі на рахунок СТО, а не сплачено йому готівкою.

Вказував, що відповідно до умов п. 29.11 Договору розрахунок розміру страхового відшкодування повинно бути здійснено страховиком, що і було виконано ПрАТ «СК «АРКС» (т. 3 а.с. 6-8).

Крім того, 01 грудня 2020 року через канцелярію суду представник ПрАТ «СК «АРКС» надав письмові пояснення по справі (т. 4 а.с. 121-125).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності. Раніше надав письмові пояснення по справі, в яких зазначав, що загальна сума грошових коштів, які він отримав від ПрАТ «СК «АРКС», складає 218371,98 грн. Стверджував, що відновлювальний ремонт автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , був фактично завершений в червні 2018 року, за винятком заміни лівої фари, оскільки на вказаному автомобілі, виходячи з комплектації, передбаченої заводом-виробником, повинна бути встановлена звичайна ксенонова фара головного світла, вартість якої на момент формування рахунку № 4 складала 37227,52 грн. та яка була оплачена ПрАТ «СК «АРКС». В той же час позивач відмовився від встановлення на автомобілі лівої ксенонової фари та наполягав на тому, що страховик має оплатити йому вартість LED фари у розмірі 93230,00 грн.

ФОП ОСОБА_2 стверджував, що автомобіль «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , на даний час не потребує проведення ніяких додаткових відновлювальних робіт, окрім як заміни лівої фари та виконання суміжних для цього робіт.

Також зазначав, що позивач повинен на його рахунок перерахувати франшизу в розмірі 20000,02 грн., надати дозвіл на встановлення лівої ксенонової фари, яка була оплачена відповідачем та перерахувати на його рахунок 9047,24 грн., що становить різницю між вартістю фари (37227,52 грн.), яка була оплачена страховою компанією, та вартістю фари станом на сьогодні (46274,76 грн.) (т. 3 а.с. 89-92, т. 4 а.с. 92-93).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про страхування» та розділом третім главою 82 книги п`ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються дані правовідносини.

20 червня 2019 року було змінено найменування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 114-119).

ПрАТ «СК «АРКС» є юридичною особою та діє на підставі Статуту, що підтверджується інформацією про юридичну особу (т. 1 а.с. 62-67, т. 2 а.с. 28-34, т. 3 а.с. 128-130).

Крім того, виробничою структурною безбалансовою одиницею у складі АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», є Регіональна дирекція, яка діє на підставі Положення про Регіональну дирекцію (т. 1 а.с. 68-70).

Судом встановлено, що 01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», з заявою на страхування, в якій просив останнього укласти договір страхування транспортного засобу «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01 червня 2017 року серії НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 13-14, 167).

01 червня 2017 року було проведено огляд транспортного засобу «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , про що складений акт огляду транспортного засобу від 01 червня 2017 року, який є невід`ємною частиною заяви на страхування наземного транспорту. В даному акті зазначені пошкодження: код F «потертість», та не зазначено додаткове обладнання, а саме LED фара, що була встановлена на автомобілі «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 (а.с. 12).

Встановлено, що 01 червня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», було укладено та підписано сторонами договірдобровільного страхування наземного транспорту № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаними в розділах 5 та 6 цього договору, а саме автомобілем «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 4-11).

Згідно п. 15.1 Договору № 200180а7ка від 01 червня 2017 року сторони договору погодили умови виплати страхового відшкодування, а саме «На базі СТО за вибором Страховика».

Відповідно до п. 26.1.3 Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 29 Договору.

Пунктом 26.3.9 встановлено, що Страховик у разі настання страхової події має право рекомендувати страхувальнику станцію технічного обслуговування для усунення пошкоджень, завданих транспортному засобу та складати розрахунок страхового відшкодування на підставі даних цієї СТО.

Згідно п. 29.11 Договору при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку, розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 29.13 Договору). В окремих випадках розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженим ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.

При пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої у розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 15 Договору умов.

Відповідно до п. п. 29.12.1 Договору «На базі СТО за вибором Страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО за вибором Страховика. При цьому, якщо період часу з 01 січня року випуску транспортного засобу, вказаного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (тимчасовому реєстраційному талоні), до дати настання страхового випадку не перевищує 48 місяців, то відновлювальний ремонт такого транспортного засобу здійснюється на базі авторизованої СТО, обраної Страховиком. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями Страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

Пунктом 29.15 Договору встановлено, що при пошкодженні транспортного засобу страхове відшкодування перераховується на СТО (відповідно до обраного згідно з п. 29.13 Договору варіанту і зазначеного у розділі 15 Договору) для відновлення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили всі умови договору, заперечень зі сторони позивача не було.

Встановлено, що 10 грудня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та був застрахований АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», відповідно до договорудобровільного страхування наземного транспорту № 200180а7ка від 01 червня 2017 року (т. 1 а.с. 15-16).

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомив АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 10 грудня 2017 року за участю автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , в результаті якої було пошкоджено: передню ліву фару, капот, решітку, бампер передній, крило ліве переднє (т. 1 а.с. 168-169).

Встановлено, що у грудні 2017 року автомобіль «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , було доставлено на СТО ФОП ОСОБА_2

15 грудня 2017 року був сформований рахунок № 4, узгоджений з ПрАТ «СК «АРКС», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля була визначена в розмірі 223000,00 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.17.0 від 20 грудня 2017 року загальна сума відновлювального ремонту автомобіля BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , після відрахувань склала 223013,02 грн. (т. 1 а.с. 171-174).

Встановлено, що 23 березня 2018 року ФОП ОСОБА_2 видав на ім`я АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», гарантійний лист про те, що виставлений рахунок № 4 від 15 грудня 2017 року на суму 223000,00 грн. є остаточним (т. 1 а.с. 175).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунків та інформаційних листів ФОП ОСОБА_2 на ім`я АТ «СК «АХА Страхування», останнім було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_2 доплату в розмірі 15372,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 512397 від 07 листопада 2018 року (т. 1 а.с. 176, 177, 178, 179, 181).

Факт перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_2 суми страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 218371,98 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 417065 від 31 січня 2018 року та від 07 листопада 2018 року (т. 1 а.с. 180, 181).

Листом АТ «СК «АХА Страхування» № 4152/12 ЦВ від 08 травня 2018 року було повідомлено ОСОБА_1 , що заявлений ним випадок пошкодження автомобіля BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , було визнано страховим та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 202999,98 грн. на рахунок СТО за вибором Страховика – СТО ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 417065 від 31 січня 2018 року (т. 1 а.с. 15-16, 181).

Зі змісту листа ФОП ОСОБА_2 від 14 січня 2019 року вбачається, що ремонт автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , був завершений в червні 2018 року, за винятком заміни лівої фари, так як на даному транспортному засобі по номеру кузова НОМЕР_2 повинна бути встановлена звичайна ксенонова фара головного світла, вартість якої у розмірі 37227,52 грн. була сплачена ПрАТ «СК «АРКС» на рахунок ФОП ОСОБА_2 , але ОСОБА_1 відмовляється від такої заміни та вказує на те, що страхова компанія повинна оплатити йому LED фару, вартість якої становить 93230,00 грн. і яка фактично встановлена на його автомобілі (т. 1 а.с.182).

Крім того, вказував на те, що ОСОБА_1 не сплатив франшизу у розмірі 20000,02 грн. за договором страхування та відмовляється отримати свій транспортний засіб після ремонту на протязі більше 6 місяців.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З письмових поясненнях ФОП ОСОБА_2 вбачається, що автомобіль BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , на даний час не потребує проведення ніяких додаткових відновлювальних робіт, окрім як заміни лівої фари та виконання суміжних для цього робіт (т. 3 а.с. 89-92).

Встановлено, що 15 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_2 направив на ім`я ОСОБА_1 претензію щодо оплати останнім 41300,00 грн. та франшизи в розмірі 20000,00 грн., а також просив забрати з території СТО автомобіль «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 . Крім того, у листі зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється проти встановлення ксенонової фари, вартість якої була сплачена відповідачем, а тому він не може закінчити у повному обсязі ремонт автомобіля (т. 2 а.с. 222).

19 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_1 було проведено експертне автотоварознавче дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , за результатами якого було визначено, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 500078,74 грн. При цьому вартість матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , експертом не визначена (т. 1 а.с. 17-53).

Зі змісту листа ОСОБА_1 від 27 лютого 2018 року на ім`я АТ «СК «АХА Страхування» вбачається, що ОСОБА_1 повідомив відповідача про свою незгоду щодо встановленого Страховиком розміру збитків, завданих його автомобілю, та надав до відома експертний висновок автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , № 6157 від 19 лютого 2018 року та просив відповідача всупереч п. 29.16 Договору здійснити виплату суми страхового відшкодування у готівковій формі, повідомивши адресу, дату та час такої виплати (т. 3 а.с. 10).

Крім того, зі змісту листа ОСОБА_1 від 29 жовтня 2019 року на претензію ФОП ОСОБА_2 від 15 жовтня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 вимагав у ФОП ОСОБА_2 виконати весь комплекс робіт, визначений у експертному висновку № 6157 від 19 лютого 2018 року, зокрема, виконати заміну двох фар на автомобілі, а не тільки лівої фари (т. 2 а.с. 223).

Відповідно до п. п. 29.12.1 Договору «На базі СТО за вибором Страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО за вибором Страховика.

Пунктом 25.2.1. розділу 25 «Страхові випадки» визначено, що сторони погодили, що до страхових випадків відносяться, зокрема, «Збитки внаслідок ДТП» – будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 30.2.4 Договору випадки, що не є страховими, є знищення (пошкодження) або викрадення додаткового обладнання, якщо страхування цього додаткового обладнання не було окремо обумовлено в розділі 6 Договору.

Згідно розділу 6 Договору «Застраховане додаткове обладнання (яке не входить до заводської комплектації транспортного засобу)» - відсутнє.

Відповідно до розділу 24 Договору, додаткове обладнання – обладнання, яке встановлено на транспортному засобі, але не входить в заводську комплектацію транспортного засобу згідно з документацією заводу-виробника чи даних офіційного дилера (автомобільна теле-, ауді-, та радіоапаратура, акустична апаратура, оздоблення салону, чохли на сидіння, годинники, додаткові прилади, декоративні елементи, світлове та сигнальне обладнання, щітки двірників, антени, зовнішній багажник інше), або визнане додатковим обладнанням за згодою сторін договору страхування на підставі огляду транспортного засобу та додаткового обладнання.

Пунктом 29.20 Договору передбачено, що розрахунок страхового відшкодування по застрахованому додатковому обладнанню здійснюється на умовах, передбачених даним договором по відшкодуванню збитків транспортного засобу.

Отже, додаткове обладнання повинно бути застраховано відповідно до Договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто, страховик та страхувальник, як сторони договору страхування, за взаємною згодою самостійно визначають предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

Позивач, як страхувальник, підписав договір страхування, жодних зауважень чи застережень щодо його змісту не надав.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Погоджуючись з умовами договору, позивач підтвердив свою згоду, що додаткове обладнання на автомобілі відсутнє.

Отже, LED фара, яка була встановлена на автомобілі позивача, як додаткове обладнання, не входить до комплектації, передбаченої заводом-виробником,та не була зазначена позивачем в договорі добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 200180а7ка від 01 червня 2017 року та в акті огляду транспортного засобу від 01 червня 2017 року, який є невід`ємною частиною заяви на страхування наземного транспорту, не була застрахована відповідно до Договору.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач виконав всі умови договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, виплатив страхове відшкодування, шляхом перерахування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_2 суму в розмірі 218371,98 грн., у тому числі і вартість ксенонової фари головного світла в розмірі 37227,52 грн.

Таким чином, підстави для оплати відповідачем вартості LED фари в розмірі 93230,00 грн. відсутні.

Згідно п. 29.13 Договору у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення транспортного засобу) кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи, яка здійснюється за рахунок сторони, яка вимагала її проведення. Страховик приймає на себе частину витрат по експертизі, що відповідає співвідношенню суми, у виплаті якої було раніше відмовлено, і суми відшкодування, сплаченої після проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з вимогами до АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якої є ПрАТ «СК «АРКС», про стягнення на його користь вартості відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , в розмірі 500078,74 грн., відповідно до експертного висновку від 19 лютого 2018 року, не звертався, а тільки надав лист від 27 лютого 2018 року, отриманий відповідачем 03 березня 2018 року, про свою незгоду з розміром збитків, завданих його автомобілю та здійснити виплату суми страхового відшкодування у готівковій формі з урахування експертного висновку № 6157 від 19 лютого 2018 року (т. 3 а.с. 10).

Допитаний в судовому засіданні під присягою експерт ОСОБА_3 пояснив суду, що при визначені вартості відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , він брав дані офіційного дилера щодо вартості запасних частин, які підлягають заміні та вартість ремонтних робіт (т. 3 а.с. 221-224).

Встановлено, що 11 квітня 2019 року за заявою АТ «СК «АХА Страхування», ТОВ «АДВАЙЗОРІ ТА РЕСЬОРЧ» була проведена судово-економічна експертиза, за результатами якої було зроблено висновок про те, що розмір страхового відшкодування, згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 200180а7ка від 01 червня 2017 року, що підлягає до виплати ОСОБА_1 за випадком, що стався 10 грудня 2017 року із транспортним засобом «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , складає 218371,98 грн. (т. 2 а.с. 11-22).

За проведення судової-економічної експертизи від 11 квітня 2019 року АТ «СК «АХА Страхування» було сплачено 14000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 555754 від 24 квітня 2019 року (т. 2 а.с. 24, 25).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладеного договір страхування (подати допомогу, виконати послуги тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити, зокрема, права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 із змінами (далі – Методика) – вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Пунктом 2.4. Методики зазначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Встановлено, що висновки експертів, які знаходяться в матеріалах справи, не містять данихщодо вартості матеріального збитку (реальні збитки), який був спричинений автомобілю «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд звертає увагу на той факт, що ні одна із сторін в процесі судового розгляду не заявляла клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди автомобілю «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , хоча позивач звернувся до суду з даним позовом, так як не був згоден з розміром страхового відшкодування, який відповідно до п. п. 29.12.1 Договору «На базі СТО за вибором Страховика» був визначений Страховиком.

Суд вважає, що позивач звернувшись до суду з позовними вимогами щодо зобов`язання ПрАТ «СК «АРКС» перерахувати на рахунок ФОП ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором № 200180а7ка від 01 червня 2017 року в сумі 194327,60 грн. для проведення відновлювального ремонту автомобіля «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , в об`ємі та способи, визначені у висновку експерта № 6157 від 19 лютого 2018 року, не звернув уваги на той факт, що вимог про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача, останнім не заявлено.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

ФОП ОСОБА_2 із заявою про залучення його в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, до суду не звертався, самостійних вимог до суду не пред`являв, а також не уповноважував позивача звертатися в його інтересах до відповідача щодо перерахування вказаних коштів на його рахунок.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки вартість матеріальної шкоди, яка була спричинена в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «BMW X6», р.н. НОМЕР_1 , висновком експерта № 6157 від 19 лютого 2018 року, не визначена.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на оплату експертизи, яка була проведена та оплачена відповідачем.

Згідно платіжного доручення № 555754 від 24 квітня 2019 року вартість висновку експерта складає 14000,00 грн. (т. 2 а.с. 24, 25).

Отже, у зв`язку з залишенням позовних вимог без задоволення, дана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Судовий збір у справі складає 768,40 грн., який сплачено позивачем у повному обсязі при зверненні до суду (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 626, 629, 979, 982 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 223, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про зобов`язання виконати в натурі умови договору щодо виплати страхового відшкодування – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) судові витрати за складення висновку експерта за результатами судово-економічної експертизи в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2020 року.

Суддя: О.М. Сегеда