Ухвала суду № 93651962, 18.12.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4161/20

Номер провадження 1-кп/504/989/20

У Х В А Л А

18.12.2020смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Сафарової А.Ф.,

за участю секретаря судових засідань Бабічук О.О.,

прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосура М.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисників-адвокатів Непотенко Ю.Ю., Капустіна О.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160000001221 від 24.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід – тримання під вартою до 22.12.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосур М.О. заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; впливати на потерпілу сторону у вказаному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники – адвокат Непотенко Ю.Ю., Капустін О.Б. заперечували проти задоволення заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні заперечувала проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила звільнити останнього та обрати йому більш м`який вид запобіжного заходу, пояснила, що вона простила обвинуваченого, в неї не має до нього матеріальних претензій, запевнила суд, що її позиція є добровільною, примусу на неї не здійснювалося.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Оцінюючи заявлені ризики суд зазначає наступне.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

Ризик впливу на потерпілу суд вважає не переконливим, оскільки остання претензій до обвинуваченого немає в чому запевнила суд особисто та надала відповідні письмові заяви.

До того ж, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурором у підготовчому засіданні не доведена.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для ОСОБА_2 , буде достатнім та необхідним для належної поведінки обвинуваченого і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого або більш м`якого запобіжного заходу під час розгляду не встановлено.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та покладає на останнього обов`язки, передбачені ст.181 КПК України.

Судом роз`яснено обвинуваченому вимоги ст.ст.181, 194 КПК України та наслідки невиконання обов`язків, які покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 205, 206 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задовленні клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосура М.О. про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, згідно ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-в період часу з 20:00 годин до 06:00 годин наступного дня не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти прокурора/суд про зміну місця проживання.

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного, згідно ч. 6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Подільського ВП ГУНП в Одеській області

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Мосура М.О.

Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 18.12.2020 року по 18.02.2021 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Сафарова А. Ф.