Ухвала суду № 93651282, 14.12.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5201/20

Провадження № 2/496/2157/20

У Х В А Л А

14 грудня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зміну місця проживання дітей та стягнення аліментів. Разом із позовом до суду подано заяву про забезпечення даного позову, шляхом зобов`язання органу опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації Одеської області надати суду висновок про визначення місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 2011 року народження, ОСОБА_3 2012 року народження та ОСОБА_3 2014 року народження разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17.02.2014 р. між позивачем та відповідачем було розірвано шлюб. Від шлюбу сторони мають трьох дітей, місце проживання яких відповідно до рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 жовтня 2019 р. визначено з відповідачкою - ОСОБА_4 у м. Чорноморськ. Але фактично на теперішний час діти мешкають з батьком - позивачем по справі, у м. Біляївка.

Звернувшись до Біляївського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді із заявою про визначення місяця проживання дітей із заявником та надання висновку, службою у справах дітей 28.09.2020 р. складено акт оцінки потреб сім`ї/особи, а листом від 29.10.2020 року представником Біляївської РДА йому було повідомлено, що у зв`язку з не наданням заявником довідки з місця реєстрації (проживання) дітей, його звернення залишається без розгляду та рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом, також повідомлено, що на вимогу суду буде надано висновок органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов, забезпечується в тому числі встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.19 Сімейного кодексу України,при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Суд, здійснює розгляд справи зберігаючи об`єктивність і неупередженість.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч.ч.2,3 ст.89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевказане, суд, при ухваленні рішення по справі не зобов`язаний брати до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки може визнати його не достатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та обставин справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, зокрема й висновок органу опіки та піклування.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів, у даному випадку відповідача від можливих недобросовісних дій з боку позивача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів позивача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскільки заявлений вид заходу забезпечення позову, жодним чином не впливає на можливість виконання або невиконання майбутнього рішення суду, у заяві необхідно відмовити.

Слід зазначити, що у відповідності ст. 19 СК України та згідно п. 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року зі змінами «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи або суд ухвалою суду на підставі ст. 84 ЦПК України витребує такий доказ.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутись до суду з заявою відповідно до ЦПК України щодо доказів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.М. Буран