Рішення № 93649384, 18.12.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.12.2020

Справа № 337/3723/20

Провадження № 2/337/1802/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І. Г.

з участю секретаря Карташевої І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: Хортицький відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у якому просить, виходячи із остаточно уточнених позовних вимог визнати виконавчий напис № 5562, виданий 26.06.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення заборгованості на користь та за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», у розмірі 7313,34 грн. таким що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в зв`язку із розглядом справи.

В обґрунтування вимог вказує на те, що у серпні 2020 року позивачу випадково стало відомо з інтернет-ресурсу «Єдиний реєстр боржників» про наявність виконавчого провадження ВП 59575881, в якому вона зазначена боржником, знаходження цього провадження – Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Оскільки підстави виникнення боргу за цим провадженням були невідомі, можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження Позивач була позбавлена, так як постійно проживає в м. Запоріжжя, зокрема, і станом на теперішній час, її зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 вона ніколи не проживала і не реєструвала місця проживання, будь-якого нерухомого чи рухомого майна у м. Вінниця не має.

В серпні 2020 року звернулась через офіційну електрону пошту до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з листом, в якому вимагала надіслати виконавче провадження ВП 59575881, в якому Позивач зазначена боржником – до відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації місця проживання, а саме до Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Наприкінці серпня 2020 року виконавче провадження ВП 59575881, в якому Позивач зазначена боржником надійшло до відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації її місця проживання, а саме до Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), а 02.09.2020 року, представник ознайомився з матеріалами цього провадження та отримав постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя від 27.08.2020 року «про прийняття виконавчого провадження».

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП 59575881 – виконавчим документом виконавчого провадження ВП 59575881 є виконавчий напис № 5562, виданий 26.06.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення заборгованості за заявою та на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» у розмірі 7313,34 грн.

З виконавчого напису від 26.06.2019 року вбачається, що задоволено вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за кредитним договором №677/4206BCL1A, який укладено між мною та ПАТ «Платинум Банк» 19 червня 2013 року.

Як вбачається з п.1.2 Кредитного договору: дата повернення кредиту – 02.07.2015 року.

За таких обставин право вимоги у банку виникло 02 липня 2015 року, відповідно, виконавчий напис про стягнення заборгованості за цією вимогою міг бути вчинений не пізніше 02 липня 2018 року, однак спірний виконавчий напис вчинено 26 червня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку, що не було враховано приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису.

Таким чином, оскільки, з дня виникнення права вимоги за Кредитним договором минуло більше трьох років, виконавчий напис вчинено з порушенням закону, а саме ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Як вбачається із виконавчого напису № 5562 від 26.06.2019 року, борг складається, зокрема: з тіла кредиту – 2242,02 грн., та пені – 4455,27 грн., яка вдвічі перевищує тіло кредиту.

Також невідомо за який строк нараховано пеню, адже, згідно чинного законодавства, він не може перевищувати одного року.

Такі обставини свідчать про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості.

Окрім цього, Позивач заявляє, що взагалі не укладала які-небудь договори із Відповідачем.

Про відступлення права вимоги до Відповідача за кредитним договором №677/4206BCL1A, (який було укладено між Позивачем та ПАТ «Платинум Банк» 19 червня 2013 року) позивача жодним чином не було повідомлено, вона про це дізналась лише з матеріалів виконавчого провадження 02.09.2020 року. Законність такого відступлення права вимоги викликає сумніви.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2020 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

26.10.2020 року до суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2020 року в задоволенні клопотання відповідача ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» про врегулювання спору за участю судді у цивільній справі - відмовлено.

Ухвалою від 16.11.2020 року, підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

У встановлений ухвалою від 22.09.2020 року строк відповідачу на подання відзиву, від відповідача ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», відзив не надійшов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, будь яких заяв суду не надав.

Третя особа приватний нотаріус Гуревічов О.М. до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа Хортицький відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надала заяву про розгляд справи без їх участі, на розсуд суду.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, позовні вимоги уточненого позову просить задовольнити у повному обсязі.

Також заява містить посилання на намір надати суду докази витрат позивача на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 19.06.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» укладено кредитний договір зі страхування життя позичальника №677/4206BCL1A на суму кредиту 3360 грн., з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 20%, комісія за обслуговування кредиту 49 грн., з датою повернення кредиту 02.07.2015 року.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом встановлено, що 26.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5562 про стягнення з ОСОБА_1 , невиплачені у строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», якому ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1\2 від 24.07.2018 року, якому у свою чергу ПАТ «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20160524-Г від 24.05.2016 року відступлено право вимоги за кредитним договором зі страхування життя позичальника №677/4206BCL1A від 19.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», за період з 23.05.2016 року по 07.06.2019 року у розмірі: 2242,02 грн. заборгованості за тілом кредиту, 270 грн. заборгованості за нарахованими і не сплаченими процентами, 4455,27 грн. заборгованості за нарахованою і несплаченою пенею, 150 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 7313,34 грн.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до умов кредитного договору зі страхування життя позичальника №677/4206BCL1A від 19.06.2013 року, він був укладений до 02.07.2015 року.

У виконавчому написі вказується інформація щодо строку прострочення за період з 23.05.2016 року по 07.06.2019 року, і таким чином пропонується стягнути з позичальника заборгованість, яка виникла, у тому числі поза межами строку позовної давності, враховуючи те, що банк звернувся до нотаріуса 26.06.2019 року.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що заборгованість, за написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу не є безспірною.

Окрім того, суд також приходить до висновку, що нотаріус не перевірив, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусі, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого написів нотаріуса Київського міського нотаріального округу, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись за кредитним договором зі страхування життя позичальника №677/4206BCL1A від 19.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого виступає ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», укладеного між позивачем та банком, у простій письмовій формі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за № 5562 про стягнення з ОСОБА_1 , невиплачені у строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами».

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2020 року ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень за подання позову, і таким чином судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України..

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 229, 263-265, 280, 345 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5562, вчинений 26.06.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», заборгованості у розмірі 7313,34 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(код ЄДРПОУ 35017877, Київська область, м. Ірпінь, вул.. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, п\р НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк») на користь держави судовий збір у розмірі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складений 18.12.2020 року.

Суддя: