Рішення № 93648694, 11.12.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3796/19

Провадження №: 2/332/200/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2019 р. позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому зазначено, що вона є спадкоємицею 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком. Позивачка, з поважних причин, не звернулася у встановлений законом 6-ти місячний строк до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька, тому вимушена була звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №332/1434/15-ц провадження №61-34831св18 скасована постанова Апеляційного суду Запорізької області від 06.03.2018 року та залишено в силі рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 10.11.2017 року, згідно якого позивачу ОСОБА_1 визначений додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька. Позивачка не мала можливості скористатися правом спадкоємця та отримати у власність спадкове майно, оскільки рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 31.05.2018 року у справі №332/1078/15-ц за її братом – відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на спадкову квартиру в порядку спадкування за законом після померлого батька. На підставі вказаного рішення, право власності на вказану спадкову квартиру перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. Проте, постановою суду касаційної інстанції судове рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкову квартиру скасовано, таким чином відповідач ОСОБА_2 розпорядився майном, яке йому не належить і на яке має право позивачка в порядку спадкування за законом. Крім того, протягом визначеного судом додаткового строку для прийняття спадщини позивачка зверталася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини на квартиру, але державним нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкова квартира вибула зі складу спадкового майна, а право власності на неї вже зареєстроване за іншою особою. Таким чином позивачка вважає що вона є власницею 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 і просить витребувати цю частку квартири з чужого незаконного володіння на свою користь.

Ухвалою суду від 08.10.19р. відкрито провадження по справі (т.1 а.с.21).

Ухвалою суду від 30.06.20р. гр-ка ОСОБА_3 залучена до справи в якості співвідповідача (т.2 а.с.238-239). Довідкою Департаменту реєстраційних послуг ЗМР встановлено місце реєстрації залученого відповідача ОСОБА_3 (т.2 а.с.3).

Ухвалою суду від 09.10.20р. закрито підготовче провадження по справі (т.2 а.с.27).

Представник позивача адвокат Соколова Н.І. до судового засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій позов підтримала та просила справу розглянути без неї та позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень суду не надав.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань та заперечень суду не надала.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень суду не надав.

У зв`язку із неявкою всіх учасників процесу фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Як встановлено судом та зазначено в позові, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 14.08.2014 року, актовий запис №5077.

Того ж дня відкрилася спадщина.

Позивачка ОСОБА_1 з поважних причин не звернулася у встановлений законом 6-ти місячний строк до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька, тому вимушена була звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №332/1434/15-ц провадження №61-34831св18 скасована постанова Апеляційного суду Запорізької області від 06.03.2018 року та залишено в силі рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 10.11.2017 року, згідно якого позивачці ОСОБА_1 визначений додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Родинний зв`язок між позивачкою та спадкодавцем підтверджується відповідним свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвами про укладення та розірвання її шлюбу.

Крім позивачки, спадкоємцем першої черги на майно померлого є її рідний брат – відповідач ОСОБА_2 .

До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сохою О.Б. 29.08.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №2326.

Позивачка не мала можливості скористатися правом спадкоємиці та отримати у власність спадкове майно, оскільки рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 31.05.2018 року у справі №332/1078/15-ц за братом позивачки – ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На підставі вказаного рішення, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 21.09.2019 року право власності на вказану спадкову квартиру перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І.

Проте, Постановою Верховного Суду України від 11.12.2019 року судове рішення Заводського райсуду м.Запоріжжя від 31.05.2018р. по цивільній справі № 332/1078/15 про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру скасовано, наразі вказаний позов ОСОБА_2 ухвалою Заводського райсуду м.Запоріжжя від 20.10.2020р. залишено без розгляду (т.2 а.с.48).

Таким чином відповідач ОСОБА_2 розпорядився майном, яке йому не належало, і на яке позивачка мала право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Крім того, протягом визначеного позивачці додаткового строку для прийняття спадщини вона звернулася до Першої запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

10 липня 2019 року державним нотаріусом Першої запорізької державної нотаріальної контори Нестеренко О.М. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкова квартира вибула зі складу спадкового майна, а право власності на неї вже зареєстроване за іншою особою.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позивачкою на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , тому квартира підлягає поверненню позивачу з чужого незаконного володіння з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно положень ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними і кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до загального правила, встановленого ст.387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Положення зазначеної статті застосовуються як підстава для позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником і володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким , що вибуло з володіння власника поза його волею (правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-2233 цс16 від 21.12.2016 року).

З огляду на те, що 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 вибула з володіння позивачки поза її волею, на підставі судового рішення, яке у подальшому було скасовано, позивачка ОСОБА_1 , має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України.

Враховуючи викладене позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів, оскільки іншим шляхом вирішити це питання не представилось можливим.

Викладені обставини підтверджують наступні докази, які були досліджені судом, та копії яких долучені до справи: свідоцтво про смерть спадкодавця – ОСОБА_4 (т.1 а.с.48), свідоцтва про народження позивачки (т.1 а.с.7) та свідоцтва про укладення шлюбу та розірванню шлюбу позивачки (т.1 а.с.128оборот – 129), рішення Заводського райсуду м.Запоріжжя від 18.04.17р. про розірвання шлюбу позивачки (т.1 а.с.130), рішення Заводського райсуду м.Запоріжжя від 10.11.17р. про надання позивачці додаткового строку на прийняття спадщини (т.1 а.с.136), Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №332/1434/15-ц провадження №61-34831св18 (т.1 а.с.8-11), заява ОСОБА_1 від.26.09.17р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (т.1 а.с.78оборот), заява ОСОБА_1 від.27.03.15р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 за заповітом (т.1 а.с.76оборот), заява ОСОБА_1 від 08.08.14р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , посвідчена нотаріусом 26.06.2019р. (т.1 а.с.125), Постанова Верховного Суду України від 11.12.2019 року (т.1 а.с.197-202), постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.10.2017 року (т.1 а.с.82), договір купівлі-продажу спірної квартири від 29.08.2201р., за яким ОСОБА_4 придбав її у власність (т.1 а.с.94), постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2019 року (т.1 а.с.147оборот – 148), ухвала Заводського райсуду м.Запоріжжя від 20.10.2020р. по цивільній справі № 332/1078/15, якою залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Перша запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування(т.2 а.с.48), Інформаційна довідка № 196958596 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якої право власності на спірну квартиру наразі зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.37-38), матеріалами спадкової справи після померлого ОСОБА_4 (т.1 а.с.47-203).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтовані, засновані на законі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2020 року.

Суддя Р.В. Сінєльнік