Рішення № 93648617, 16.12.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 333/3822/20

Провадження № 2/331/1612/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Світлицької В.М., секретаря судового засідання Рухлової М.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказав, що 05.01.2018 р. між ПАТ «Таскомбанк» (поточне найменування АТ «Таскомбанк») та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 104/4248282-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки з встановленням кредитного ліміту. Відповідно до кредитного договору № 104/4248282-СК від 05.01.2018 року, предметом даного договору є надання позичальнику грошових коштів на наступних умовах: максимальна сума кредитного ліміту - 100 000 грн.; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом: 39,6 % - з 05.01.2018 року по 31.01.2019 року; 43,2 % - з 01.02.2019 року по 27.12.2019 року. Кошти за договором відповідачем було отримано у передбачений кредитним договором спосіб. Разом з тим, у зв`язку із неналежним виконанням умов вказаного договору, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 27.12.2019 року становить 56 113,78 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту – 32 526,67 грн.; заборгованість за відсотками – 22 387,11 грн., суми нарахованого штрафу – 1 200, 00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року заяву АТ «Таскомбанк» про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на 13/75 частин квартири АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .

Ухвалою від 21.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з`явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 05 січня 2018 року між ПАТ «Таксомбанк», правонаступником якого виступає АТ «ТАСКОМБАНК», та ОСОБА_1 було укладено Заяву - договір № 104/4248282-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту). Згідно із кредитним договором відповідачу надано кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі з максимальним кредитним лімітом у 100 000 гривень.

Відповідно до умов вищевказаного договору, банк встановив позичальнику кредитний ліміт на умовах, зазначених в Заяві-договорі, а позичальник зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, згідно умов договору.

Відповідно до Додатку №1 до Заяви-договору, строк дії кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту, при цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується на такий же строк.

Форма кредитування була встановлена як встановлення на поточний рахунок ліміту кредитної лінії.

Процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії під час дії пільгового періоду 0,0001%.

Процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії після закінчення пільгового періоду та за заборгованістю, на яку не розповсюджується пільговий період 39,6%.

Згідно з п. 3 розділу 1 Заяви-договору № 104/4248282-СК позичальник погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту залежить від типу обраного пакету послуг та кредитного продукту.

Позичальник надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку згідно внутрішніх нормативних документів банку. Підписанням даної заяви засвідчив про пряму і безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п. 4 розділу 2 Заяви-договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання клієнтом і банком своїх зобов`язань за ним.

Зобов`язання щодо надання коштів банком виконані, проте ОСОБА_1 взяті на себе обов`язки, щодо виконання умов договору, не виконав, у зв`язку з чим, станом на 27.12.2019 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 56 113,78 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредитом (в т.ч. прострочена) – 32 526,67 грн.; заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочених) – 22 387,11 грн., суми нарахованого штрафу – 1 200, 00 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором № 104/4248282-СК від 05.01.2018 р., які відповідачем не спростовані.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ч. 1 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитом в сумі 56 113,78 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153, 00 грн. (2102,00 грн. за подання позовної заяви та 1051,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову).

Стосовно вимог про стягнення з відповідача суми за надання правової допомоги у розмірі 2000,00 грн. слід зазначити наступне.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Натомість, представником позивача не подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги саме за цією позовною заявою та у визначеному розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача судових витрат за надання правової допомоги, як недоведених суду належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 3, 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою-договором № 104/4248282-СК від 05.01.2018 року у розмірі 56 113 (п`ятдесят шість тисяч сто тринадцять) грн. 78 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредитом (в т.ч. прострочена) – 32 526,67 грн.; заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочених) – 22 387,11 грн., суми нарахованого штрафу – 1 200, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3153, 00 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька