Ухвала суду № 93646623, 20.11.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №2-с/759/37/20

ун. № 759/16151/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Семененко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2020 у справі №759/16151/20, провадження №2-н/759/546/20 по цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаною заявою. В обґрунтування заяви, вказує, що Святошинським районним судом міста Києва 29 вересня 2020 у справі №759/16151/20, номер провадження №2-н/759/546/20 за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» 5854,48 грн., та судовий збір з сумі 210,20 гривень, що загалом становить 6064, 68 грн. Вказує, що ознайомившись з заявою ПАТ «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги вважає вимоги стягувача не обґрунтованими, а судовий наказ від 29 вересня 2020 у справі №759/16151/20 таким, що підлягає скасуванню. ОСОБА_2 не погоджується із наївністю перед ПАТ «ВФ Україна» заборгованості за телекомунікаційні послуги міжнародного роумінгу та законністю і правомірністю означеного судового наказу враховуючи наступне. Так, відповідно до інформації з відкритих загальнодоступних джерел поняття роумінг (який поділяється на національний та міжнародний) має наступне значення Роумінг (англ. roaming - «бродити, мандрувати») - процедура надання послуг зв`язку (мобільний зв`язок, Wi-Fi) абоненту поза зоною покриття «домашньої» мережі (або базової станції) шляхом використання ресурсів базової станції іншого оператора мобільного зв`язку. Таким чином, використання такого засобу зв`язку, як міжнародний роумінг передбачає використання ресурсів не однієї станції телекомунікаційного зв`язку, а декількох таких станцій, які знаходяться у різних країнах, що має знаходити своє відображення у належних та допустимих первинних та технічних документах як ПАТ «ВФ Україна», так і інших операторів телекомунікаційного зв`язку, які повинні були залучатися Стягувачем для надання послуг з роумінгу. До заяви ПАТ «ВФ Україна» про видачу судового наказу не надано будь яких підтверджуючих фінансових та технічних документів, які б вказували, яким чином/за якою тарифної сіткою/з урахуванням яких факторів та розрахунку, сформовано заборгованість за телекомунікаційні послуги міжнародного роумінгу за період з 01 по 30 вересня 2017 року у розмірі 5 854,48 гривень. Посилання ПАТ «ВФ Україна» про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги міжнародного роумінгу не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах, як того вимагають положення статей 76, 77, 78, 79, та 80 ЦПК України. Також вказує, що ПАТ «ВФ Україна» жодним чином не підтверджує наявність спірної заборгованості належними на те документами. Рахунок за телекомунікаційні послуги ПАТ «ВФ Україна», який є додатком 3 до заяви Стягувача, не може бути фінансовим та технічним документом, так як він не містить інформацію: яким чином формувалася сума заборгованості за начеб то надані послуги з роумінгу, якими саме абонентами (телефонними номерами) вона нараховувалася, скільки часу тривали дзвінки, внаслідок здійснення яких ПАТ «ВФ Україна» виставлений рахунок за послуги з роумінгу, технічні засоби яких країн використовувалися для надання відповідних послуг та з яких країн були здійсненні відповідні телефоні дзвінки або інші наданні телекомунікаційні послуги, за наслідком отримання яких сформувалася, на думку Стягувана, заборгованість. У зв`язку з викладним, заявник просить судовий наказ Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2019 року у справі №759/16151/20 за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги скасувати.

Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 29.09.2020 року Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ЄДРПОУ 14333937, рахунок НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 5 854,48 грн. та судовий збір в сумі 210,20 грн., а всього 6 064,68 грн. (а.с. 27).

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Копія судового наказу, разом з додатками була 20.10.2020 отримана боржником, що підтверджується копією конверту з трек-номером Укрпошти №0314818379166.

При цьому, заява про скасування судового наказу подана 30.10.2020, тобто, з дотриманням строків, визначених чинним законодавством для оскарження судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Оскільки боржник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, заявник, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 258, 259, 260, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2020 у справі №759/16151/20, провадження №2-н/759/546/20 по цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати судовий наказ виданий Святошинським районним судом м. Києва від 29.09.2020 року по справі 759/16151/20 за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна», що заявлені ними вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Войтенко