Рішення № 93645237, 10.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10809/20

провадження № 2/753/6591/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 135 132 грн. 52 коп.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач 13.01.2010 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, підписавши заяву б/н від 13.01.2010. Станом 15.04.2020 відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 436 879 грн. 24 коп., яка складається з наступного: 5 896 грн. 42 коп. - загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 428 232 грн. 81 коп. - загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 2 750 грн. 01 коп. - заборгованості по пені; 0,00 грн. - заборгованість по комісії. Проте, позивач заявляє до стягнення 135 132 грн. 52 коп., яка складається з наступного: 5 896 грн. 42 коп. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 129 236 грн. 10 коп. - загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість за період з 13.01.2010 по 31.10.2018. Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором.

Дана цивільна справа була розподілена для розгляду системою автоматизованого розподілу судді Цимбал І.К.

Відповдіно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020, справу передано судді Заставенко М.О. з причин відсторонення від посади судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 30.11.2020 зазначену справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

18.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на те, що після січня 2010 року банк був обізнаний про порушення свого права щодо несплати заборгованості за кожний конкретний місяць, тому він заявляє про застосування строку позовної давності, як загальної так і спеціальної за даним позовом.

08.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив в якому позивач вказує, що розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7 % ( з 02.04.2014 було зменшеного до 5 %) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу - до числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частину заборгованості по кредиту. ВІдповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов"язання за кредитом, що свідчить про те, що вона занала про умови кредитування та визнавала свої зобов"язання з договором. Щодо строку позовної давності зазначив про те, що картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк дії перевипущеної карти відповідача до останнього для жовтня 2017 року. З позовом до суду позивач звернувся 27.06.2020, тобто до спливу строку позовної давності. У зв"язку з цим, обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності.

08.10.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в якому вона вказала, що надані позивачем документи не підтверджують умов кредитування та наявності заборгованості у визначеній позивачем сумі, оскільки не містять її підпису на витягу з Умов та привал надання банківських послуг в Приватбанку. У позивача відсутні підстави для заявлення позовних вимог АТ «КБ «Приватбанк» про стягнення із неї заборгованості по процентам та неустойці, а також штрафних санкцій.

02.11.2020 від позивача надійшли письмові пояснення і яких він вказує, що договір належний, відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідач частково сплачував заборгованість, виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належним та допустими доказами. Відповідач знімав готівку у банкоматах, здійснював поповнення кредитного рахунку. Відсотки та пеня правомірно стягненні на нараховані відповідно до умов договору.

04.12.2020 надійшли письмові пояснення від відповідача, що сторони не обумовили ціну договору, залишок заборгованості у розрахунках позивача у розмірі 129 236 грн. 10 коп. не відповідає дійсності і є значно завищеним. В анкеті не було вказано ні про які відсотки.

У судове засідання позивач не з`явився, в позові вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила заяву з проханням розглянути справу без її участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

28 грудня 2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що вона ознайомлена та згодна з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами надання послуг (виконання робіт), а також тарифами банку, які буди надані їй для ознайомлення в письмову вигляді, підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування. (а.с. 20).

У наданій банком довідці про умови кредитування від 13 січня 2010 року, яка підписана ОСОБА_1 зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а.с. 21).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконувала, на вимоги банку не реагувала, унаслідок чого за розрахунком банку станом на 15.04.2020 утворилася заборгованість у розмірі 436 879 грн. 24 коп., яка складається з наступного: 5 896 грн. 42 коп. - загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 428 232 грн. 81 коп. - загальний залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 2 750 грн. 01 коп. - заборгованості по пені; 0,00 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 10).

Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 28.12.2009 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Проте у довідці про умови кредитування від 13 січня 2010 року зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а. с. 21). Зазначена довідка підписана ОСОБА_1 .

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Умови та Правила надання батьківських послуг в ПриватБанку та на довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів льготного періоду".

Витягом з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, ці саме Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умовита Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи, яка переглядається.

Правила надання банківських послуг змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Умов та Правил надання батьківських та витяг про зміну в договорі послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами.

Однак , враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Враховуючи те, що довідкою, яка підписана ОСОБА_1 визначено розмір відсотків за користування кредитом, то вони підлягають стягненню, проте з наданого розрахунку позивача вбачається, що нарахований відсоток значно завищений, та періодично змінювався, доказів повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, суду не надано.

А отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 5 896 грн. 42 коп. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) заявлений позивачем (оскільки суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог позивача), без нарахованих відсотків, оскільки позивачем не надано до суду доказів повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки та її погодження із вказаними умовами.

Відповідач в заяві просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову, в зв`язку зі спливом строків позовної давності. Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, останній раз була зараховано сума на картку в розмірі 600 грн. 23.12.2017 (а.с. 9 зворотня сторона), тобто позивачу стало відомо про порушення його права на повернення кредитних коштів і відсотків, а звернувся позивач із позовом ? 27.06.2017 року, тобто без пропуску строку позовної давності, а отже заява про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 85 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 273-279 354-356 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту - 5 896 грн. 42 коп. по кредитному договору б/н від 13.01.2010 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 85 грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Заставенко М.О.