Рішення № 93644967, 02.12.2020, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/321/20

2/302/168/20

Номер рядка звіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

02.12.2020 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П

з участю: секретар с/з - Гажук Н.В.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Міжгірського районного суду в смт.Міжгір`ї в режимі відеоконференції з Подільський районний суд м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про скасування рішень Тюшківської сільської ради № 3 від 24.12.2017, № 1 від 22.04.2018 про передачу у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,14 га з кадастровим номером 2122488001:006:0009 та запису державного реєстратора Галай В.В. № 26378688 про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2020 в суд подано зазначену позовну заяву з таким обґрунтуванням вимог.

Згідно з державним актом від 09.03.2007, виданим на підставі рішення Тюшківської сільської ради позивачу передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га в селі Тюшка Міжгірського району Закарпатської області в урочищі «Біля старої школи» для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 2122488001:01:006:0001). Позивач розпочав будівництво на цій земельній ділянці житлового будинку АДРЕСА_1 , будівництво якого незавершеного остаточно, однак позивач проживає в цьому будинку.

Тюшківська сільська рада рішенням № 3 від 24.12.2017 надала дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки в розмірі 0,14 га, яка знаходиться в межах населеного пункту села Тюшка, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Рішенням цієї ж ради №1 від 22.04.2018 земельну ділянку остаточно передано у власність відповідачу ОСОБА_1 23.05.2018 держаний реєстратор Міжгірської РДА Галай В.В. внесла запис № 26378688 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122488001:006:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що право власності відповідача ОСОБА_1 порушує його право власності на вищезазначену земельну ділянку з наступних підстав:

- депутати сільської ради не голосували на сесії 24.12.2017 за винесення рішення № 3 щодо надання дозволу ОСОБА_1 виготовити проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,14 га, а фактично приймали рішення щодо площі 0,07 га в урочищі «Кінів Берег»;

- головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області на письмове звернення позивача склала акт про перевірку звернення, яким виявила, що межі належної позивачу земельної ділянки не відповідають фактичному використанню земельної ділянки на місцевості, бо в межах фактичного використання позивачем земельної ділянки площею 0,25 га відведена земельна ділянка Катеринчуку площею 0,14 га (зазначені кадастрові номери земельних ділянок будуть перетинатися);

- позивач замовив виготовлення відповідної технічної документації з метою виправлення порушень, однак державний кадастровий реєстратор Богдан І.В. 05.02.2020 виніс рішення № рв-2100406002020 про відмову у виправлення помилок з підстав перетину вищезгаданих земельних ділянок.

Позивач зазначені обставини підтверджує також протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019070110000114 від 21.03.2019 з правовою кваліфікацією стаття 366 КК України, яке розслідується стосовно сільського голови села Тюшка ОСОБА_4 , а також покликається на акт ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області № 762-ДК/667/АП/09-01/19 і лист цього органу від 16.07.2019 № 157/0-353/6-19.

На основі викладених обґрунтувань позивач просить суд захистити його право власності та застосувати положення статей 317, 319, 321, 391 ЦК України.

В справі винесено такі процесуальні рішення.

Згідно з ухвалою судді від 27.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в справі та призначено підготовчий судовий розгляд.

Згідно з ухвалою судді від 11.06.2020 повернуто позивачу помилково сплачений судовий збір.

Згідно з ухвалою судді від 17.07.2020 задоволено клопотання сторони позивача про витребування доказів.

Згідно з ухвалою судді від 17.07.2020 задоволено клопотання сторони відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Згідно з ухвалою суду від 07.09.2020 закрито підготовче провадження в справі і призначено судовий розгляд справи.

Згідно з ухвалою судді від 22.10.2020 задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову і накладено арешт на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 .

Сторонами в справі здійснено такі процесуальні заяви.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позову на основі таких обґрунтувань.

Відповідач вважає, що одержав земельну ділянку у власність, на яку претендує позивач у встановленому земельним законодавством порядку. За відомостями в Публічній кадастровій карті України його земельна ділянка з кадастровим номером 2122488001:006:0009 не перетинається із земельною ділянкою позивача з кадастровим номером 2122488001:006:0001. ОСОБА_1 вважає, що позивач фактично самовільно зайняв земельну ділянку та розпочав будівництво житлового будинку не у відведеному місці.

Представник відповідача Тюшківської сільської ради - адвокат Дудурич І.В. у відзиві на позов вважає вимоги позивача безпідставними на основі такого обґрунтування:

- позивач не подав доказу про накладання на надану йому земельну ділянку за державним актом земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу ОСОБА_1 , зокрема в висновку судової землевпорядної експертизи;

- доводи позивача про те, що депутати сільської ради голосували за надання земельної ділянки ОСОБА_1 в іншому місці, ніж це зазначено в рішеннях сільської ради і меншої площі та посилання на те, що сільський голова села Тюшка ОСОБА_4 ввів їх в оману не підтверджені належними доказами.

Представник позивача адвокат Розман С.Ю. подав заяв про розгляд справи без його участі та участі позивача ОСОБА_3 з позицією підтримки позовних вимог.

Представник відповідача Тюшківської сільської ради адвокат Дудурич подав заяву про розгляд справи без його участі з позицією підтримки відзиву на позов і заперечення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 позов заперечив на основі обґрунтувань у відзиві на позов з позицією відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог і скасувати забезпечення позову.

Оцінивши зміст позовних вимог, зміст процесуальних заяв сторін, подані ними в справу докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено такі обставини.

Згідно рішення Тюшківської сільської ради від 13.11.2005 ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га в селі Тюшка в урочищі «Біля старої школи» для будівництва і обслуговування житлового будинку. 09.03.2007 ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 2122488001:01:006:0001. Державна реєстрація цієї земельної ділянки проведена у встановленому порядку і внесена до Державного земельного кадастру України.

Згідно рішень Тюшківської сільської ради № 3 від 24.12.2017 і № 1 від 22.04.2018 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в розмірі 0,14 га у межах населеного пункту села Тюшка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та передано у власність зазначену земельну ділянку на підставі виготовленого і затвердженого проекту з кадастровим номером 2122488000:01:006:0009. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано в державному земельному кадастрі і в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер 1564415021224.

Статтею 152 ЗК України передбачено, способи захисту прав на земельні ділянки. Частиною першою цієї норми закону зобов`язано державу забезпечити громадянам і юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Суд не знайшов підстав для застосування положень статті 152 ч.3 п.7, 155 ч.1 ЗК України за вимогами позивача з огляду на таке.

Позивач не подав жодного належного і допустимого доказу для підтвердження своїх вимог.

Зокрема, позивач безпідставно і необґрунтовано покликається на акт зазначеного органу Держгеокадастру, бо цим документом не зафіксовано порушень земельного законодавства при наданні відповідачу ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки у власність і за таким не винесено жодного рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. По суті, за змістом акту і листа орган Держгеокадастру рекомендує позивачу для встановлення (відновлення меж) наданої йому у власність земельної ділянки виготовити документацію із землеустрою за його заявою про виправлення відомостей щодо земельної ділянки позивача, за якою, на думку позивача допущено помилку. В акті міститься застереження, що в разі виправлення відомостей в сформованій і зареєстрованій земельній ділянці позивача за його заявою, - земельна ділянка позивача буде перетинатися із земельною діяльною відповідача ОСОБА_1 . Це застереження підтверджено і змістом технічної документації, яка надана у справу позивачем. Як видно із розташування земельних ділянок сторін, які вже сформовані і яким присвоєно кадастрові номери межі земельних ділянок не перетинаються, а їх площі не накладаються. Конфігурація і розташування цих ділянок відповідає і відомостям у Публічній кадастровій карті України.

Позивач не надав у справу і не заявляв клопотання про проведення судової землевпорядної ескпертизи на предмет підтвердження/спростування накладання/перетинання земельних ділянок повністю чи частково відповідними площами.

Суд відхиляє покликання позивача та надані в справу покази свідків (депутатів сільської ради) про те, що вони ймовірно голосували при прийнятті рішень Тюшківської сільської ради про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки іншої площі та в іншому місці, бо ці покази надані слідчому на досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні за реквізитами протоколів допиту. Однак будь-якого процесуального рішення (постанови, ухвали, вироку), яке винесено в кримінальному провадженні за цими показами, в розглядувану цивільну справу не подано.

За змістом положень ч.6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 81 ч.1 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Отже, позивач не довів належними, достовірними і допустимими доказами свої вимоги. Натомість відповідачі послідовними та обґрунтованими запереченнями спростували позов і надали належні докази, що стверджують право власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку та одержання цієї ділянки у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Судових витрат до стягнення в користь держави або сторін не має.

Захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки, який накладався згідно з ухвалою суду від 22.10.2020 , підлягає скасуванню відповідно до положень статті 158 ч.9 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,14 га з кадастровим номером 2122488001:006:0009, які постановлені за ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.10.2020, - скасувати.

Судові витрати у виді судового збору віднести на рахунок держави.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 11.12.2020 року.

Суддя: В. П. Кривка