Ухвала суду № 93643980, 19.12.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7942/20

Провадження № 4-с/265/49/20

У Х В А Л А

19 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/7942/20 за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця, зацікавлені особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ТОВ «Азовгаз», ККП «Маріупольтепломережа», -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця, в обґрунтування якої посилався на те, що на примусовому виконанні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі перебуває зведене виконавче провадження ВП № 59306114/3 щодо примусового виконання судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Азовгаз» заборгованості у розмірі 2459,13 грн., виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» боргу в розмірі 2951,44 грн., судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 4 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованості в сумі 5613,59 грн., виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 24424,85 грн. В рамках даного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем, ОСОБА_2 , винесено постанову про арешт коштів боржника від 22 липня 2020 року, що містяться на всіх відкритих рахунках в банківських установах, на підставі якої накладено арешт на кошти, що містяться на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ «ПУМБ» на ОСОБА_1 . Проте у заявниці на утриманні перебуває дитина-інвалід, яка потребує постійного стороннього догляду, а вона отримує на вказаний рахунок соціальну допомогу на свою дитину. Незважаючи на звернення ОСОБА_1 до начальника Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі арешт з її рахунку в АТ «ПУМБ» не було знято. Таким чином, не погоджуючись із постановою від 22 липня 2020 року та вважаючи її незаконною, просила суд поновити їй строк на оскарження даної постанови внаслідок запровадження в Україні карантинних заходів та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22 липня 2020 року державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі в рамках ВП № 59306114/3.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), не визнаючи заявлені у такій скарзі вимоги, надав письмові заперечення, за якими вказував, що в провадженні відділу дійсно перебуває на виконанні зведене ВП № 59306114/3, в рамках якого 22 липня 2020 року з метою забезпечення виконання виконавчих документів державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в АТ «Ощадбанк», АТ «Райфайзен Банк Аваль», АТ «Сбербанк», АТ «Альфа Банк», АТ «ПУМБ», АТ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», отриману 28 липня 2020 року боржником, яким не було вжито дій для погашення заборгованості. Тому вважав, що скаржником пропущено строк оскарження постанови від 22 липня 2020 року. Стверджував також, що повідомлення державного виконавця про рахунки, які не підлягають арешту, є завданням банку, та зазначав, що за постановою від 22 липня 2020 року вказано про накладення арешту на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом. Таким чином вважав, що законних підстав для зняття арешту з коштів боржника немає, оскільки до теперішнього часу до відділу документального підтвердження, що спірний рахунок боржника має спеціальний режим використання або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, не надходило. Тому просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

В судове засідання ані заявник, ані його представник, ОСОБА_3 , не з`явились з невідомих суду причин, будучи повідомленими про час та місце розгляду скарги належним чином.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до судового засідання не з`явився, надавши заяву з проханням провести розгляд скарги без його присутності.

Представник ККП «Маріупольтепломережа» до суду не з`явився з невідомих суду причин, будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги належним чином.

Представник ТОВ «Азовгаз», Сорокін О. Є., у судовому засіданні проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечував, вважаючи її необґрунтованою.

Розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК, суд, вивчивши матеріали скарги, дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

На підставі п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Натомість за ч. 2 ст. 449 ЦПК пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК (в редакції змін від 17 липня 2020 року на підставі Закону України від 18 червня 2020 року) під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Враховуючи наведені положення закону та посилання ОСОБА_1 на необхідність поновлення їй строку на оскарження постанови від 22 липня 2020 року державного виконавця, на утриманні якої перебуває дитина з інвалідністю, то враховуючи запроваджені на території України заходи по запобіганню поширенню корона вірусної хвороби, суд вважає можливим на підставі ч. 2 ст. 449 ЦПК поновити ОСОБА_1 строки для подання скарги до суду на постанову державного виконавця від 22 липня 2020 року.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває зведене виконавче провадження № 59306114/3 з примусового виконання судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Азовгаз» заборгованості у розмірі 2459,13 грн., виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» боргу в розмірі 2951,44 грн., судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 4 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованості в сумі 5613,59 грн., виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККП «Маріупольтепломережа» заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 24424,85 грн.

В рамках даного виконавчого провадження № 59306114/3 державним виконавцем, ОСОБА_2 , винесено постанову про арешт коштів боржника від 22 липня 2020 року, що містяться на всіх відкритих рахунках в банківських установах ОСОБА_1 , на підставі якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на карткових рахунках банківських установ, зокрема АТ «ПУМБ», крім грошових коштів, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом.

За інформацією від 3 серпня 2020 року та від 6 серпня 2020 року Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, а також АТ «ПУМБ» від 11 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю з 4 травня 2016 року по 31 травня 2022 року, зокрема в сумі 2357,40 за липень 2020 року, кошти за якою перераховуються останній щомісячно на картковий рахунок скаржника в АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника та накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом).

За ч. 3 ст. 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

На підставі змісту ч. 1-3 ст. ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, який накладається виконавцем шляхом винесення, зокрема, постанови про арешт майна (коштів) боржника та у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За ч. 5 ст. 59 Закону в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що на підставі п. 10 ст. 73 Закону стягнення не може бути звернено на допомогу особам по догляду за дитиною з інвалідністю.

За ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Таким чином суд дійшов висновку, що доводи представника виконавчої служби про те, що законодавством не заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника, на який надходять соціальні виплати є безпідставними, оскільки не може бути стягнення звернено на допомогу особам по догляду за дитиною з інвалідністю, що позбавляє джерел до існування дитину з інвалідністю скаржника, порушуючи її право на соціальний захист держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року по справі № 642/6675/18.

Суд зауважує, що накладення арешту на рахунок боржника, на який останній отримує соціальну допомогу на дитину з інвалідністю унеможливлює своєчасне отримання такої допомоги та призводить до порушення конституційних прав дитини.

Таким чином суд зазначає, що рахунки, на які нараховується соціальна допомога ОСОБА_1 , є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не може бути накладено, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року по справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року по справі № 916/1572/19 та від 17 січня 2020 року по справі № 340/1018/19.

Внаслідок наведеного обґрунтування, суд дійшов переконання, що наявні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування арешту, накладеного постановою від 22 липня 2020 року державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ПУМБ» на ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

В той же час суд не вбачає підстав для визнання незаконною постанову від 22 липня 2020 року державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі, ОСОБА_2 , та її скасування в іншій частині, оскільки для цього відсутні законні підстави, бо вказана постанова була прийнята із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та на теперішній час відсутні дані для її скасування в цілому.

Керуючись ст. 447-453 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання до суду скарги на постанову від 22 липня 2020 року державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця, зацікавлені особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ТОВ «Азовгаз», ККП «Маріупольтепломережа», – задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений в рамках ВП 59306114/3 постановою від 22 липня 2020 року старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства Юстиції України (м. Харків), ОСОБА_2 ,:

з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ПУМБ» на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 грудня 2020 року.

Суддя