Вирок № 93643923, 18.12.2020, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1271/20

Провадження №1-кп/718/93/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2020 року м. Кіцмань

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.

секретаря - Пентелюк І.І.

за участі: прокурора - Лупінського Я.І.

захисника - Маковійчука П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань кримінальне провадження №12020260110000312 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Кіцмань Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, військовозобов`язаного, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 травня 2020 року близько 21:20год., реалізуючи виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перестрибнув паркан огородженої охоронюваної території ТОВ «Агрофірма Оршівська», розташованої за адресою: вул. Дружби, 29, с. Оршівці, Кіцманського району, Чернівецької області , де підійшовши до виробничого приміщення комплексно-зернової сушарки, за допомогою металевої драбини, яка вмонтована у стіні даного виробничого приміщення, виліз на 4 поверх та проник через отвір у стіні до виробничого приміщення комплексно-зернової сушилки, де намагався викрасти ремінь, який належить ТОВ «Агрофірма Оршівська». Однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки на місці вчинення злочину був виявлений працівниками ТОВ «Агрофірма Оршівська».

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини не визнав, надавши показання, що весною цього року він проник на територію агрофірми, де раніше працював з 2010 року по 2015 рік майстром виробничої дільниці. Хотів оглянути територію, до того оглядав розташовану поряд свою земельну ділянку. Був затриманий при вході до приміщення на металевій драбині. Має у власності січкарню, ремінь у якої наполовину зношений. У приміщення не проникав, наміру на крадіжку не мав.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Агрофірма Оршівська» Водзінський О.В. звернувся із письмовою заявою про відсутність майнових претензій до обвинуваченого та про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «Агрофірма «Оршівська».

Свідок ОСОБА_2 показав, що весною цього року охороною агрофірми було повідомлено про проникнення на КЗС (сушарку), зокрема було виявлено сліди проникнення - була зірвана пломба, тому наступного дня за наказом керівництва вони чатували і затримали особу на третьому поверсі сушарки, всередині приміщення.

Згідно показань свідка ОСОБА_3 весною цього року було виявлено проникнення на територію КЗС (сушарки) в с. Оршівці, агрофірми «Оршівська», було виявлено сліди проникнення - було зірвано пломбу, викрадено два мотори, тому було прийнято рішення про засідку. 25 травня вони із ОСОБА_2 знаходились в приміщенні сушарки і ними було затримано особу всередині приміщення, куди особа потрапила по сходах через отвір.

Як показала свідок ОСОБА_4 , вона працює зав. складом агрофірми «Оршівська», у вечірню пору цього року їй повідомили, що невідома особа проникла на охоронювану територію. 29 травня у них працювала фірма «Тигр» і працівник на ім`я ОСОБА_5 їй повідомив про проникнення. Вона написала заяву до поліції. Обвинувачений раніше працював. Він говорив їй, що йому потрібен ремінь Наступного дня вона із ним розмовляла по телефону.

Судом досліджено наступні матеріали кримінального провадження.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2020р. за №12020260110000312 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, зокрема про те, що 29.05.2020 близько 21:20год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перестрибнув паркан огородженої охоронюваної території ТОВ «Агрофірма Оршівська», розташованої за адресою: вул. Дружби, 29, с. Оршівці, Кіцманського району, Чернівецької області , де підійшовши до виробничого приміщення комплексно-зернової сушарки, за допомогою металевої драбини, яка вмонтована у стіні даного виробничого приміщення, виліз на 4 поверх та проник через отвір у стіні до виробничого приміщення комплексно-зернової сушилки, де намагався викрасти ремінь, який належить ТОВ «Агрофірма Оршівська». Однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки на місці вчинення злочину був виявлений працівниками ТОВ «Агрофірма Оршівська» (а.к.п.1-2).

Також, 30.05.2020р. за №12020260110000312 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, зокрема про те, що 29 травня 2020 року в чергову частину надійшла заява завідувача складу ТОВ «Агрофірма «Оршівська» ОСОБА_6 про те, що 29.05.2020 приблизно о 21:20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Оршівці, незаконно проник через вікно четвертого поверху у виробниче приміщення комплексно-зернової сушили ТОВ «Агрофірма «Оршівська» (а.к.п.3).

Відповідно до протоколу від 29.05.2020р. у ОСОБА_6 прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення, зокрема про те, що біля 21:30год. невідома особа здійснила проникнення до виробничого приміщення ТОВ «Агрофірми «Оршівська», де був затриманий працівниками агрофірми (а.к.п.9).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 29.05.2020р., було оглянуто територію агрофірми «Оршівська», на якій знаходяться виробничі та невиробничі приміщення. В одному з приміщень виявлено зірвану пломбу з вхідних дверей КЗС (комплексно-зернової сушилки). Приміщення КЗС є чотирьохповерховою будівлею, на четвертому поверсі наявний отвір та вихід з приміщення та сходова клітка з металевими східцями до низу приміщення. (а.к.п.11-16).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.22 постанови № 10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки, суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме у неї виник умисел на заволодіння майном.

Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Як зазначено у правовому висновку Верховного Суду України, , викладеному у постанові від 15.11.2012р. (справа № 5-15кс12), при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

У постанові від 12.09.2019р. (справа № 202/7516/17-к) Верховний Суд зазначив, що місця з обмеженим доступом, якими може користуватися виключне коло осіб, які відведені для зберігання матеріальних цінностей, мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, підпадають під ознаки сховища в розумінні ч.3 ст.185 КК України.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше володіння особи.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога, має на утриманні малолітню дитину (а.к.п. 61-65).

Також, суд враховує, що у відповідності до вимог ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід визначити покарання, необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією відповідної частини статті за вказане кримінальне правопорушення та з урахуванням особи обвинуваченого з випробувальним строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1 та п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.12, 15, 50, 66, 67, 68, 185 КК України, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: Т.І.Нерушка