Ухвала суду № 93642997, 11.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16606/20

Провадження № 2/234/4430/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2020 року суддя Краматорського міського суду Донецької області Данелюк О.М., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод», що мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул Свободи, 24,

про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16. Відповідно до ч. 4 ст 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Позовна заява подана без додержання вимог ст 175, 177 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір. Згідно Закону України “Про судовий збір” з 01.01.2020 року розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру повинен дорівнювати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч. 1, 2 ст 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

Втім, позивачем до позовної заяви не надано копії позовної заяви для вручення відповідачу.

Згідно зі ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При таких обставинах суд вважає, що позов повинен залишитись без руху для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, залишити без руху для усунення недоліків, а саме:

1)надати суду квитанцію про сплату судового збору відповідно до ціни позову (Отримувач коштів Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338, Банк отримувача Казначейство України(ел.адм.податків), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA168999980313121206000005059, Код класифікації доходів бюджету 22030101)

2)надати копію позовної заяви для вручення відповідачу.

Надати позивачу строк, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута, якщо він у зазначений строк не усуне недоліки відповідно до цієї ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк