Рішення № 93642191, 17.11.2020, Жашківський районний суд Черкаської області

693/545/20

2/693/258/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.11.2020 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказало, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-1) 12.06.2008р. уклали кредитний договір №CSG0GA0000000010 (надалі - Договір).

Згідно договору АТ КБ «Приватбанк» зобов`язалося надати Відповідачу-1 кредит у розмірі 17485,00 доларів США на термін до 12.06.2018р., а Відповідач-1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач-1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов?язань за кредитним договором, Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов?язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити відсотки.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 17485,00 доларів США.

В порушення умов кредитного Договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач-1 свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач-1 станом на 19.12.2019р. має заборгованість - 106577,98 доларів США, яка складається з наступного:

- 11012,99 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

- 13313,06(доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 3110,34 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 79141,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивач указав, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 24326,05 доларів США , яка складається з наступного:

-11012,99 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

-13313,06 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов?язання за кредитними договором CSG0GA0000000010 Відповідача-1 між AT КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-2) було укладено договір поруки.

Відповідно до вимог ст.ст.610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, Позивачем було направлено на адресу Відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов?язань за Договором CSG0GA0000000010.

Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов?язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п?яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред?явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов?язання, залишена без задоволення.

Згідно ст.32 ЦПК України позов може бути пред?явлений до кількох осіб. Участь у справі кількох відповідачів допускається, якщо предметом спору є спільні права та обов?язки кількох відповідачів; предметом спору є однорідні права та обов`язки.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники; предметом спору є однорідні права та обов`язки, що випливають з кредитного договору та договору поруки, з метою здійснення принципу процесуальної економії, вважаємо за доцільне об`єднати позовні вимоги Позивача до кількох Відповідачів в одній позовній заяві.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов?язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

З метою врегулювання спірних правовідносин, Позивачем на адресу Відповідача направлялась відповідна претензія, яка не була задоволена.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. Ціна позову: 24326,05 доларів США, що за курсом 23,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.12.2019р. складає 569472,83 грн.

Таким чином судовий збір становить: 8542,09 грн. = 569472,83 грн. х 1,5%.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк»: заборгованість у розмірі 24326,05 доларів США, що за курсом 23,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.12.2019р. складає 569472,83 грн. станом на 19.12.2019р. за кредитним договором №CSG0GA0000000010 від 12.06.2008р., яка складається з наступного:

- 11012,99 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

- 13313,06 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, а також стягнути солідарно судові витрати.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача АТ «Приватбанк» Єрмолов Є.М. у судове засідання не з`явився. До позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також підтримав позовні вимоги та не заперечував проти винесення заочного рішення.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явися по невідомих суду причинах, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ч.1 ст.120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

На підставі ч.ч.1,2 ст.121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Оскільки від відповідачів не надходили до суду заяви чи/або клопотання щодо поважних причин їх неявки у судове засідання, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин неявки у судове засідання відповідачів і вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Положеннями п.п.3,4 ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки позивач не заперечував проти винесення заочного рішення, а не подав відзив, суд, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що 12 червня 2008 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CSG0GA0000000010, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 17485,00 доларів США з терміном повернення до 12.06.2018р. у порядку та відповідно до умов даного кредитного договору.

Шляхом підписання вищевказаного Кредитного Договору, ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомився та згідна з умовами надання кредиту, викладеними у даному Договорі.

Відповідно до п.2.1.1 Кредитного Договору, Банк зобов`язався надати кредит шляхом й у межах сум, зазначених в п.8.1 даного Договору, а також за умови виконання позичальником умов, обумовлених кредитним договором.

Кредитні кошти надавались відповідачу шляхом видачі готівки через касу на строк з 12.06.2008р. до 12.06.2018р.включно у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 17485,00 доларів США (п.8.1 Кредитного Договору).

П.п.2.1.3, 2.2.7 Кредитного Договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п.5.3 Договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п.п.2.2.7 Кредитного Договору Позичальник при невиконанні зобов?язань за цим договором зобов?язаний надати Банку будь-яке майно позичальника або третіх осіб за узгодженням з Банком для погашення заборгованості, що оформляється відповідними договорами іпотеки або закладу.

Відповідач був ознайомлений, прийняв усі умови договору, зобов`язувався їх виконувати.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В силу ст.599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір в силу приписів ст.638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач ОСОБА_1 згідно умов договору, покладені на неї зобов`язання належним чином не виконувала, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2019р. становить 106577,98 доларів США, яка складається з наступного:

- 11012,99 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

- 13313,06(доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 3110,34 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 79141,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Положенням ст.1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.п.2.2.7 Кредитного Договору Позичальник при невиконанні зобов?язань за цим договором позичальник зобов?язаний надати Банку будь-яке майно позичальника або третіх осіб за узгодженням з Банком для погашення заборгованості, що оформляється відповідними договорами іпотеки або закладу.

В забезпечення виконання зобов?язання ОСОБА_1 за кредитними договором CSG0GA0000000010 між AT КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

У відповідності до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (ч.1 ст.559 ЦК України).

Відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, Позивачем було направлено на адресу письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов?язань за Договором CSG0GA0000000010.

Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов?язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п?яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред?явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов?язання, залишена без задоволення.

З приводу повернення валютної позики саме в іноземній валюті у валюті 16.01.2019р. Велика Палата Верховного Суду постановою у справі №373/2054/16-ц роз?яснила наступне.

Згідно положень Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст.1046 ЦК України).

Разом з тим, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Такі випадки передбачені ст.193, ч.4 ст.524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року N959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі – Декрет N15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Підсумовуючи аналіз положень наведених законів, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутня заборона на укладення між фізичними особами цивільних правочинів, які виконуються на території України, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

За таких умов, суд має право виносити рішення про стягнення з позичальника грошової суми в іноземній валюті.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.1,2,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на лист-вимогу, надісланий банком не відреагували та не вжили всіх залежних від них заходів щодо належного виконання зобов`язання, а також не подали до суду відзив на позовні вимоги і не з?явилися у судове засідання для надання пояснень, суд вважає, що є всі підстави для стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором від 12.06.2008р.

Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір в сумі 8542 грн. 09 коп., що підтверджується платіжним дорученням №BOJ69B2X2J від 09.04.2020р.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 8542 грн. 09 коп.

На підставі викладеного та керуючись постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 373/2054/16-ц, ст.ст.11, 526, 527, 530, 554, 554, 599, 610-612, 614, ст.626, 627-628, 638, 1052, 1054,1055 ЦК України, 76, 77, 80, 81, 89, ст.141, 258, 259, ч.ч.1,2,5 263, 265, 268, 272-273, п.п.3,4 ч.1 ст. 280, 281, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №CSG0GA0000000010 від 12.06.2008р. у розмірі 24326 (двадцять три тисячі триста двадцять шість) доларів США 05 центів, що за курсом 23,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.12.2019р. складає 569472,83 грн. станом на 19.12.2019р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду в розмірі 8540 (вісім тисяч п?ятсот сорок) гривень 09 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Рішення складено 17.11.2020р.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик