Рішення № 93641579, 18.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

18.12.20

Справа № 635/5035/20

Провадження по справі № 2/635/2470/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Цимбаліста О.І.

учасники справи

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області , в якому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вони із відповідачем перебували у шлюбі, від якого мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 263. Спільне життя не склалося, шлюб було розірвано 28 серпня 2008 року відділом реєстрації Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №130. Як і впродовж спільного життя, так і після розірвання шлюбу, відповідач вів аморальний спосіб життя, зловживав алкогольними напоями, а потім почав вживати наркотичні речовини. Він не заперечував, щоб дитина проживала з нею, однак зв`язок з донькою не підтримував, не цікавився справами дитини, наміру поновити сімейні відносини з дитиною не висловлював. Позивач зазначає, що 09 березня 2012 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Донька вважає її чоловіка своїм батьком і поступово, зростаючи, вона почала задавати питання стосовно прізвища, чому мати, батько та братик мають одне прізвище, а вона інше. Це було великою моральної травмою для дитини. 21 червня 2016 року реєстратором Южноукраїнського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області внесено зміни до актового запису про народження доньки, а саме прізвище доньки змінено зі ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . Колишній чоловік дав згоду на удочеріння малолітньої доньки громадянином ОСОБА_4 з присвоєнням дитини по-батькові « ОСОБА_3 ». Дитина відвідує навчальний заклад - Комунальний заклад Пісочинський ліцей «Мобіль». Відповідач життям дитини не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, не вітає сина зі святами, з днем народження, не приймає жодної участі у матеріальному утриманні. Позивач вказує, що зі слів спільних знайомих сторін, відповідач не має постійного місця проживання та визначеного роду занять, і мені невідомо ані його місце проживання чи перебування, ані її засоби зв`язку. Зазначене на думку позивача свідчить про ухилення відповідача від виховання дитини та свідоме нехтування ним своїми обов`язками.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, згідно якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Тож відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутністю не подав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши пояснення позивача та її представника, показання свідків, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що сторони мають дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (Повторне) серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 263.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 28 серпня 2008 року відділом реєстрації Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №130.

У позові позивач зазначила, що 09 березня 2012 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

21 червня 2016 року реєстратором Южноукраїнського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області внесено зміни до актового запису про народження доньки, а саме прізвище доньки змінено зі ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін відповідно до ст. 148 Сімейного кодексу України.

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з матір`ю, що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області із якої вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , наданої Комунальним закладом «Пісочинський ліцей «Мобіль» Пісочинської селищної ради» дитина навчається в ліцеї з 5 класу, має навчальні досягнення високого рівня, має багато друзів, приймає активну участь в житті школи та класу. Мати приділяє належну увагу вихованню доньки, постійно підтримує зв`язок з класним керівником, є членом батьківського комітету, систематично відвідує батьківські збори. Батько ОСОБА_2 за роки навчання ОСОБА_3 в ліцеї жодного разу не відвідав батьківські збори та не мав контактів із класним керівником ( характеристика від 22.09.2020 вих.№01-41/456).

Згідно довідки, виданої наданої Комунальним закладом «Пісочинський ліцей «Мобіль» Пісочинської селищної ради» від 11.08.2020 за № 01-418350, виданої ОСОБА_1 вбачається, що її дитина ОСОБА_3 , дійсно навчається у Комунальниму закладі «Пісочинський ліцей «Мобіль» Пісочинської селищної ради» у 8-Б класі з 31.08.2017 по теперішній час. За цей період регулярно відвідує ліцей, постійно підтримує зв`язок з класним керівником, бере участь у батьківських зборах та різноманітних заходах мати дитини - ОСОБА_1 .

Згідно з актом обстеження умов проживання від 23.09.2020 року, яке проводилося за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі зроблений сучасний ремонт, для виховання та розвитку дітей створені всі необхідні умови. У дітей окремі ліжка, стіл для занять, одяг та взуття по сезону, шафа для одягу, комп`ютер, книги, іграшки. Стосунки в сім`ї доброзичливі та довірливі.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 посилається на те, що підставою для позбавлення батьківських прав відповідача є саме ухилення його від виконання обов`язків по вихованню дитини.

В пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доводи позивача, про те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, життям та здоров`ям доньки не цікавиться, не спілкується з донькою та не проявляє турботи, відповідачем під час судового розгляду жодним чином не спростовані.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 був повідомлений судом про розгляд справи у передбаченому ЦПК України порядку, однак жодного разу до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, як і будь-яких заперечень з приводу позовних вимог.

Існування обставин, які перешкоджають участі відповідача у матеріальному утриманні та вихованні дитини, судом не встановлено.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували вищевказані обставини.

Частиною 4 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

18 листопада 2020 року Служоюа у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області наданий висновок щодо вирішення спору про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого вивчивши ситуацію, яка склалася в родині ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради вважає, що ОСОБА_2 свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , не забезпечує потреб дитини, не турбується про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, не створює належні умови проживання та навчання дитини, повністю усунувся від виховання та утримання дитини, своєю поведінкою завдає шкоди психічному стану дитині. Керуючись ст. ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ч. 2, ст. 8, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», та виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до преамбули Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789- ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Статті 9, 18 вказаної Конвенції також визначає, що держави -учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьком своїми батьківськими обов`язками по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд прийшов до висновку, що відповідач систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківських обов`язків, передбачених ст. ст. 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, по відношенню до свого сина, а тому позбавлення батьківських прав відповідача є єдиним можливим засобом забезпечення дитині належного життя та розвитку.

Згідно квитанції № 0.0.1807288867.1 від 19 серпня 2020 року, позивачем при пред`явленні до суду вищевказаного позову були понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання до суду позову у розмірі 840,80 гривень

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання до суду позову в розмірі 840,80 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ;

третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ: 42702469, місце знаходження Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2.

Суддя О.В.Назаренко