Вирок № 93641429, 18.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1202/20

Провадження № 1-кп/645/558/20

В И Р О К

Іменем України

18 грудня 2020 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Синьогуб А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, постійного місця реєстрації не маючого, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.04.2007 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ст. 69, ч. 4 ст. 187, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, додаткові заходи: конфіскація майна, звільнений 17.04.2008 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 28.02.2013 року Дергачівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 24.05.2014 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 11.09.2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 29.01.2020 року Харківським апеляційним судом вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2018 року залишений без змін; звільнений 10.10.2019 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Бабанян Г.Г., Рибас В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05.02.2020 року приблизно о 20:00 год. перебував поблизу буд. 9 по пр-ту Петра Григоренка в м. Харкові, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 , який проходячи повз ОСОБА_1 , внаслідок необережності впав на пішохідному тротуарі. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , та під виглядом надання допомоги останньому, діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, почав поверхнево проводити рукою поверх верхнього одягу ОСОБА_2 з метою виявлення майна, яким можливо таємно заволодіти. В ході поверхневого обшуку ОСОБА_1 , виявив в правій кишені куртки, що була вдягнена на ОСОБА_2 , належний останньому мобільний телефон ТМ “Xiomi Redmi Note 7 Space Black”. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відволікся та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, непомітно для ОСОБА_2 відкрив застібку правої кишені вдягненої на ОСОБА_2 куртки та витяг з кишені належний ОСОБА_2 мобільний телефон ТМ “Xiomi Redmi Note 7 Space Black”, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/395СЕ-20 від 19.02.2020 року Харківського НДЕКЦ МВС України становить 4022,00 грн..

Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 4022,00 грн..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що він взимку 2020 року у вечірній час проходив повз стоматологічної поліклініки по пр-ту Петра Григоренка у м. Харкові, де побачив, як впав не знайомий йому чоловік. Після цього він підійшов до цього чоловіка, оскільки вирішив йому допомогти, нахилився до нього та рукою відчув, що в кишені його куртки знаходиться мобільний телефон. Після цього він непомітно відкрив кишеню куртки, вдягненої на цьому чоловікові, та витягнув з неї мобільний телефон, та з місця події пішов. Вказаний телефон він в цей же день передав знайомому на ім`я ОСОБА_4 , який займається продажем телефонів, з метою його подальшої реалізації, та домовився з останнім, що гроші від продажу будуть між ними поділені.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Судом з`ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово засуджений, востаннє - 11.09.2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 29.01.2020 року Харківським апеляційним судом вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2018 року залишений без змін; звільнений 10.10.2019 року у зв`язку із відбуттям строку покарання, на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та в КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР не перебуває, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, офіційної реєстрації місця проживання не має.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

У зв`язку з тим, що судом прийнято рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді реального позбавлення волі, з метою уникнення можливості обвинуваченого ухилення від відбування призначеного покарання, до набрання вироком законної сили по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2351 СЕ-19 від 24.09.2019 року в сумі 628,04 гривні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання тобто з 18.12.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2351 СЕ-19 від 24.09.2019 року в сумі 628,04 гривні, перерахувавши їх на користь Держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач - УДКСУ Немишлянського району м. Харкова, код ЕДРПОУ 37999669, р/р № UA208999980313090115000020010, УДКСУ в Харківській обл., МФО 899998, призначення платежу: за експертні послуги).

Речовий доказ – мобільний телефон ТМ “Xiomi Redmi Note 7 Space Black”, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається (направляється) обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Федорова