Вирок № 93640400, 18.12.2020, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1582/20

Провадження по справі № 1-кп/129/425/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Дєдова С.М.,

при секретарі Швець Т.С.,

за участю прокурора Джежик Р.А.,

захисника Задніпровської С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 42020021240000060 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого (неодруженого), на своєму утриманні має неповнолітню дитину (дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), працюючого на посаді механізатора-тракториста ПраТ «Зернопродукт МХП», несудимого, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 т. 382 КК України, -

Встановив:

20 лютого 2020 року Гайсинським районним судом Вінницької області у цивільній справі №129/454/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 винесено ухвалу про забезпечення доказів, відповідно до якої ОСОБА_1 був зобов`язаний до 09:00 години 21.04.2020 року надати до Гайсинського районного суду наступні документи: свідоцтво про право власності на автомобіль «ВАЗ 210700», 2008 року випуску, свідоцтво про право власності на причіп «НОМЕР_1», 2014 року випуску, технічний паспорт з правовстановлюючими документами на житловий будинок АДРЕСА_2 , домову книгу на житловий будинок АДРЕСА_2 .

06.03.2020 року ОСОБА_1 отримав ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.02.2020 року про забезпечення доказів, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про те, що він зобов`язаний до 09:00 год. 21.04.2020 року надати до Гайсинського районного суду зазначені в ухвалі документи, а у разі неможливості їх надати взагалі або у встановлені судом строки, йому необхідно повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5 днів з дня отримання ухвали.

В подальшому, всупереч положенням ст. ст. 129, 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_1 , усвідомлюючи обов`язковість виконання ухвали Гайсинського районного суду від 20 лютого 2020 року про забезпечення доказів, яка набрала законної сили, діючи умисно, з метою невиконання ухвали суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, не надав до Гайсинського районного суду Вінницької області за адресою м. Гайсин вул. Соборна, 47, у встановлений судом термін, а саме до 21.04.2020 року зазначені в ухвалі документи, а саме свідоцтво про право власності на автомобіль «ВАЗ 210700», 2008 року випуску, свідоцтво про право власності на причіп «НОМЕР_1», 2014 року випуску, технічний паспорт з правовстановлюючими документами на житловий будинок АДРЕСА_2 , домову книгу на житловий будинок АДРЕСА_2 , таким чином в період з 06.03.2020 р. по 21.04.2020 р. умисно не виконав ухвалу суду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили.

26 червня 2020 року між начальником (прокурором) Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області Джежик Раїсою Антонівною, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42020021240000060, та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину). Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 має понести за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), а саме покарання у виді позбавленням волі на строк два роки зі звільненням від призначеного покарання відповідно до ст.75 КК України, якщо в період іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає, передбачені ст.76 КК України, обов`язки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник просили укладену ним з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі підозри викладеної в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання; вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. ч. 5, 6, ст. 474, ч. 2 ст. 473 КПК України, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання; підтвердив повністю обставини викладені у пред`явленому йому обвинуваченні, зазначеному у обвинувальному акті.

З урахуванням позицій прокурора та обвинуваченого, вимог закону та оглянутих матеріалів кримінального провадження № 42020021240000060, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості з таких міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином; обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ст.470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини:

- ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього;

- характер і тяжкість обвинувачення;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового провадження;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, або інших більш тяжких правопорушень.

Згідно з вимогами ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості та обираючи покарання ОСОБА_1 , суд за відсутності обтяжуючих, пом`якшуючими покарання обвинуваченого обставинами враховує його щире каяття, відсутність судимості.

Окрім зазначеного, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 враховує його особу, який є осудним, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є раніше несудимим, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований, на своєму утриманні має неповнолітню дитину.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином; обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, то угоду між начальником (прокурором) Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області Джежик Р.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання необхідно затвердити і ухвалити вирок відповідно до її умов.

До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченого запобіжного заходу не обирати.

Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 371, 373, 475 КПК України, -

Ухвалив:

Затвердити угоду від 26 червня 2020 року між начальником (прокурором) Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області Джежик Раїсою Антонівною та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 382 КК України і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 червня 2020 року покарання у виді позбавленням волі на строк два роки.

Відповідно до ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити, якщо в період іспитового строку один рік він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов`язки.

Згідно з п. 1) , п. 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Роз`яснити, що відповідно до ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: