Рішення № 93640026, 23.11.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/523/20

провадження № 2/631/582/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі - Семенко А. А.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної ради, треті особи: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до Нововодолазької селищної ради, треті особи: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А.

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 41/100 частка у праві власності на комплекс нежитлових будівель на земельній ділянці селищної ради, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Померлим заповіт складений не був. Для отримання спадщини вона не змогла у встановлений строк звернутися до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, тому що в Україні був введений карантин, обмежений доступ для пересування та відвідування підприємств та установ. 21.05.2020 вона звернулася до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. з заявою про прийняття спадщини. Проте, у нотаріальній конторі повідомили що строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропустила. Просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної об?єднаної територіальної громади, третя особа: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., про призначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було залишено без руху, надано позивачу час для усунення недоліків (а. с. 9 -10).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 липня 2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної ради, третя особа: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження (а. с. 15-16).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 28 вересня 2020 року за клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер справи в реєстрі 65852538 (а. с. 29-30).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 жовтня 2020 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної ради, третя особа: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні (а. с. 64 – 66).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольтини, та провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідач Нововодолазька селищна рада не направила свого представника для участі у судовому засіданні, надала заяву, відповідно до якої не заперечує проти позову та просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Третя особа приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А. у судове засідання не з?явилась, через канцелярію суду надала заяву відповідно до якої просить суд розглянути справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, через електронну пошту надала клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 15 листопада 2019 року Виконавчим комітетом Південноміської ради Харківського району Харківської області зроблено актовий запис № 131 та 15 листопада 2019 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Після смерті спадкодавця залишилась спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Заповітів за життя спадкодавець не залишив, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60259122 від 21.05.2020 (а. с. 39).

Оскільки заповіт відсутній, до спадкування закликаються спадкоємці за законом.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження 23 травня 1981 року Палацем новонароджених м. Харкова зроблено запис № 4960 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . В свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 6).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги за законом, яка претендує на спадок.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 78/2020, заведеної 21 травня 2020 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а. с. 34 - 62) та встановлено наступне.

21 травня 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори с заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька – ОСОБА_3 . Повідомила, що спадкоємцем є також ОСОБА_2 , донька померлого (а. с. 36).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60259053 від 21.05.2020, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відсутня (а. с. 38).

Заповіти та спадкові договори також відсутні (Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 60259122 від 21.05.2020(а. с. 39).

21.05.2020 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. була заведена спадкова справа № 78/2020 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60259108 від 21.05.2020 (а. с. 40).

Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради Харківської області № 04.01-25/801 від 21.05.2020, місце реєстрації ОСОБА_3 на день смерті, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є наступна адреса: АДРЕСА_2 . Разом з померлим позивач не мешкала (а. с. 57).

Постановою від 21 травня 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а. с. 4, 58).

Таким чином, судом встановлено, що спадкоємець за законом ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем не проживала та протягом строку, встановленого законом, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, а відповідно й письмової згоди на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , позивач звернулась з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли спадкові правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відтак, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у разі, якщо: по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а по-друге, ці обставини визнані судом поважними.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначено, що в Україні був ведений карантин, обмежений доступ для пересування та відвідування підприємств та установ.

За змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Загальновідомим є факт, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на території України.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 вищевказаної постанови в редакції від 17.03.2020 з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено: роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Також, згідно з п.п. 4 п. 2 вищевказаної постанови в редакції від 17.03.2020 з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.

Постановами Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 та від 22 квітня 2020 р. № 291 карантинні заходи було подовжено.

Отже, через поширення Covid-19 рішенням уряду з 12 березня 2020 року в Україні був запроваджений карантин, який подовжили до 24 квітня, а потім – до 11 травня.

Карантинні обмеження передбачавли закриття навчальних закладів, великих торгових точок (крім продуктових магазинів і аптек), припинення міжміського автобусного і залізничного сполучення, обмеження роботи міського громадського транспорту, закриття державного кордону тощо.

Міністерством юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19», з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, у зв`язку із загостренням ситуації, пов`язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом СOVID-19, та з метою своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів було визначено особливий формат отримання звичайного переліку послуг із чітко визначеною процедурою їх надання, зокрема нотаріальних. Одна з особливостей, зменшення та призупинення прийому громадян.

Ураховуючи зазначене, суд доходить висновку, що в умовах пандемії, у з`язку із введенням жорстких карантинних обмежень, заборону перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, встановлення особливого режиму отримання нотаріальних послуг, та інше, у позивача виникли істотні труднощі для прийняття спадщини.

ОСОБА_2 з об`єктивних причин не мала можливості звернутися до нотаріальної контори, тобто скористатися своїм правом на прийняття спадщини. Саме карантинні заходи, що були введені на всій території України у зв`язку з пандемією короновірусної хвороби, сприяли тому, що позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви на декілька днів, й перешкодили позивачці прийняти спадщину.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку що виключно непереборні труднощі перешкодили спадкоємиці надати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини й вважає за можливе визнати причини пропуску ОСОБА_1 , встановленого законом строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними.

Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст. 16 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України)

Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.

За частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Беручи до уваги те, що позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, суд вважає що позов ОСОБА_1 є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268 - 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України у від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 95, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної ради, треті особи: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визнати причини пропуску строку прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 03 грудня 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 .

Відповідач:Нововодолазька селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 63202, Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04397997.

Третя особа: Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А., місцезнаходження: 63202, Харківська область, смт Нова Водолага, вул. Кооперативна, б. 1-А.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_4 .

Суддя І. О. Пархоменко