Ухвала суду № 93638044, 18.12.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3478/20

Провадження № 1-кп/545/267/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого судді – Гальченко О.О.,

при секретарі – Лисенко І.В.,

з участю прокурора – Юрка І.О.,

з участю захисника - Бовдир С.І.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020170300000747, що надійшло від прокурора Полтавської місцевої прокуратури відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

Прокурор надав суду клопотання в порядку ст. 331 ч. 3 КПК України про обрання ( продовження ) обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, мотивуючи тим, що у провадженні Полтавського районного суду перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020170300000747 від 22.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинені ним злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, вчинив повторно новий умисний корисливий злочин за наступних обставин. Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 вересня 2020 року, близько о 08-00 год. разом зі своїм знайомим гр. ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Харківське шосе, м. Полтава, поблизу кіоску «Стопка» через оператора служби таксі «838» замовили автомобіль - таксі, з метою пересування по місту Полтава за маршрутом «Шашличка» - зуп. «Фурманова». На виклик за вказаною адресою приїхав водій служби таксі «838»- гр. ОСОБА_3 на автомобілі марки «Шевроле Авео», д. н. з. НОМЕР_1 , який на той час знаходився у його володіння відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2020 року.

Після прибуття на виклик за вищевказаною адресою зазначеного автомобіля таксі під керуванням гр. ОСОБА_3 , в салон автомобіля сіли обвинувачені, після чого гр. ОСОБА_3 , залишив салон автомобіля з метою завантаження особистих речей до багажного відділення автомобілю, а саме 20 літрових пластикових ємностей. Гр. ОСОБА_2 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні помітив барсетку з грошовими коштами належними гр. ОСОБА_3 , що знаходилися у ніші водійської двері, які вирішив викрасти.

Реалізуючи свої злочинні наміри на викрадення чужого майна, гр. ОСОБА_2 впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, за мовчазною злочинною згодою гр. ОСОБА_1 , який спостерігав за тим, щоб злочинні дії не були помічені гр. ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно з метою наживи, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 1 000 грн.

Після цього, обвинувачені викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим довівши свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці ), вчиненій повторно, групою осіб ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність гр. ОСОБА_1 22 вересня 2020 року, близько 08-15 год., разом зі своїм знайомим гр. ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік будинку в АДРЕСА_1 , в автомобілі марки «Шевроле Авео», д. н. з. НОМЕР_1 належний гр. ОСОБА_3 , який викликали через оператора служби таксі «838», з метою пересування по місту Полтава, котрий було зупинено у зв`язку з раптово виниклим конфліктом який утворився між водієм та пасажирами транспортного засобу. В цей час, гр. ОСОБА_2 , за попередньою змовою з гр. ОСОБА_1 , умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин з гр. ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, проти волі останнього реалізовуючи спільний злочинний намір, гр. ОСОБА_2 , сидячи на передньому пасажирському сидінні поряд з водієм, наніс удар в обличчя гр. ОСОБА_3 , та в подальшому, погрожував застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я, що виразилось у намірі застосування ножа, з нанесенням тілесних ушкоджень несумісних з життям. В свою чергу гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на задньому пасажирському сидінні почав висловлювати погрозу, яка є небезпечною для життя та здоров`я, що виразилась у можливості застосування пістолета який знаходиться у нього в кишені, з метою заподіяння потерпілому гр. ОСОБА_3 , тілесних ушкоджень несумісних з життям. Діючи умисно, обвинувачені застосували до гр. ОСОБА_3 , насильство, що є небезпечним для здоров`я потерпілого. Після чого, гр. ОСОБА_3 з метою збереження свого життя та здоров`я вибіг з автомобілю та побіг по вул. Кременчуцькій в с. Розсошенці, Полтавського району. Надалі, обвинувачені з метою унеможливлення повідомлення потерпілим гр. ОСОБА_3 , про вчинення злочину до правоохоронних органів, почали його переслідувати. Гр. ОСОБА_2 , наздогнавши гр. ОСОБА_3 , який упав на землю, вдарив його по голові та почав душити колінами ніг, при цьому погрожуючи фізичною розправою. Реалізовуючи свій злочинний намір та діючи за попередньою змовою, з метою позбавлення волі та викрадення потерпілого, обвинувачені піднявши гр. ОСОБА_4 , з землі та погрожуючи останньому фізичною розправою, подавляючи його волю, позбавивши можливості чинити фізичний опір, застосовуючи фізичну силу, яка виразилася у супроводженні потерпілого під руки в супереч його волі помістили останнього на заднє сидіння автомобіля. В подальшому, утримуючи гр. ОСОБА_3 , на задньому сидінні транспортного засобу, створивши зовнішні перешкоди вільного пересування, погрожували вивезти останнього до лісового масиву та здійснити фізичну розправу, таким чином незаконно утримували та позбавили можливості вільно пересуватися гр. ОСОБА_3 . Близько о 08-25 год. 22 вересня 2020 року, потерпілий самостійно, скориставшись відсутністю спостереження за ним, відкрив дверцята автомобіля з середини та втік.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань гр. ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.

Також встановлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинені ним злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, вчинив повторно новий умисний корисливий злочин за наступних обставин. Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 вересня 2020 року, близько 08-25 год, перебуваючи в салоні автомобілю «Шевроле Авео», д. н. з. НОМЕР_1 , разом з гр. ОСОБА_2 в с. Розсошенці, поблизу будинку по вул. Кременчуцька 55 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном потерпілого гр. ОСОБА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнового збитку і бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу, викрав належні потерпілому речі, а саме : барсетку – вартістю згідно висновку експерта № 2185 від 12.10.2020 року – 41,67 грн., та грошові кошти у сумі 3 300 грн.

Після цього гр. ОСОБА_1 , з місця скоєння злочину зник та в подальшому викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим довівши свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, до кінця та завдавши тим самим потерпілому гр. ОСОБА_3 , матеріального збитку на загальну суму 3 341,67 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці ), вчиненій повторно, гр. ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, гр. ОСОБА_1 22 вересня 2020 року, близько о 08-15 год. разом зі своїм знайомим гр. ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік будинку в с. Розсошенці Полтавського району, вул. Кременчуцька 55, в автомобілі марки «Шевроле Авео», д. н. з. НОМЕР_1 , належний гр. ОСОБА_3 , який викликали через оператора служби таксі «838», з метою пересування по місту Полтава, котрий було зупинено у зв`язку з раптово виниклим конфліктом який утворився між водієм та пасажирами транспортного засобу. В цей час, гр. ОСОБА_2 , за попередньою змовою з гр. ОСОБА_1 , умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин з гр. ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, проти волі останнього реалізовуючи спільний злочинний намір, гр. ОСОБА_2 , сидячи на передньому пасажирському сидінні поряд з водієм, наніс удар в обличчя гр. ОСОБА_3 , та в подальшому, погрожував застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я, що виразилось у намірі застосування ножа, з нанесенням тілесних ушкоджень несумісних з життям. В свою чергу гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на задньому пасажирському сидінні почав висловлювати погрозу, яка є небезпечною для життя та здоров`я, що виразилось у можливості застосування пістолета який знаходиться у нього в кишені, з метою заподіяння потерпілому гр. ОСОБА_3 , тілесних ушкоджень несумісних з життям. Діючи умисно, гр. ОСОБА_2 , у змові з гр. ОСОБА_1 , застосували до гр. ОСОБА_3 , насильство, що є небезпечним для здоров`я потерпілого. Після чого, гр. ОСОБА_3 з метою збереження свого життя та здоров`я вибіг з автомобілю та побіг по вул. Кременчуцькій в с. Розсошенці Полтавського району. Надалі, обвинувачені з метою унеможливлення повідомлення потерпілим гр. ОСОБА_3 , про вчинення злочину до правоохоронних органів, почали його переслідувати. Гр ОСОБА_2 , наздогнавши гр. ОСОБА_3 , який упав на землю, вдарив його по голові та почав душити колінами ніг, погрожувати фізичною розправою. Реалізовуючи свій злочинний намір та діючи за попередньою змовою, з метою позбавлення волі та викрадення потерпілого обвинувачені піднявши гр. ОСОБА_4 з землі та погрожуючи останньому фізичною розправою, подавляючи його волю, позбавивши можливості чинити фізичний опір, застосовуючи фізичну силу, яка виразилася у супроводженні потерпілого під руки в супереч його волі помістили останнього на заднє сидіння автомобілю марки «Шевроле Авео», д. н. з. НОМЕР_1 . В подальшому, утримуючи гр. ОСОБА_3 , на задньому сидінні транспортного засобу, створивши зовнішні перешкоди вільного пересування, погрожували вивезти останнього до лісового масиву та здійснити фізичну розправу, таким чином такий спосіб незаконно утримували та позбавили можливості вільно пересуватися гр. ОСОБА_3 .. Близько о 08-25 год. 22 вересня 2020 року, потерпілий самостійно, скориставшись відсутністю спостереження за ним, відкрив дверцята автомобіля з середини та втік. Тоді, обвинувачені перебуваючи в автомобілі, де гр. ОСОБА_2 , за допомогою ключа який знаходився в замку запалювання привів в дію двигун легкового автомобіля марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 , таким чином встановивши контроль над транспортним засобом та в подальшому перемістив його в просторі всупереч волі власника гр. ОСОБА_3 , здійснивши незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, чим завдав потерпілому матеріального збитку згідно висновку експерта № 310 від 06.10.2020 року на суму 142 509,80 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, групою осіб, поєднаному з погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я гр. ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.

Таким чином гр. ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України.

22.09.2020 року о 09-30 год. у порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

23.09.2020 року гр. ОСОБА_1 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

В ході досудового розслідування 23.09.2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, ухвалою від 20.11.2020 запобіжний захід продовжено до 21.12.2020 року. 17.12.2020 року гр. ОСОБА_1 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України. 18.12.2020 року обвинувальний акт відносно гр. ОСОБА_1 скеровано для розгляду по суті до Полтавського районного суду Полтавської області.

Обґрунтованість обвинувачення гр. ОСОБА_1 , у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується зібраними доказами:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо гр. ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги те, що обвинувачений гр. ОСОБА_1 , раніше судимий, не має постійного джерела доходів, та він може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню, встановленню істини, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується матеріалами досудового слідства.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Обвинувачений гр. ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній не має стійких соціальних зв`язків, неодружений, не має офіційного чи постійного місця роботи, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, розуміє невідворотність у застосуванні до нього міри покарання у вигляді позбавлення волі, так як санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років.

3) Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Обвинувачений гр. ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та/або потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема умовляннями та/або погрозами застосування будь-якого впливу на свідків чи потерпілого заставляти змінити їх покази або дати неправдиві покази, оскільки показами свідків та потерпілого підтверджується вина обвинуваченого гр. ОСОБА_1 ;

4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи що обвинувачений

гр. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, відбував реальні міри покарань, добре обізнаний про методи проведення досудового розслідування та судового розгляду, та враховуючи стійку злочинну направленість його поведінки впродовж життя, є підстави вважати що під загрозою покарання гр. ОСОБА_1 зможе перешкоджати здійсненню правосуддя іншим чином;

5) Вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений гр. ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як в минулому був засуджений за вчинення корисливих злочинів, відбував реальні міри покарань, після відбуття покарання належних висновків для себе не зробив, знову вчинив умисні корисливі злочини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

З метою запобігання вказаним ризикам та профілактичного впливу на ОСОБА_1 , виникла необхідність продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості ( п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року ), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з цим застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до

гр. ОСОБА_1 може не забезпечити вищевказану мету, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 184, ч. 2 ст. 187, 188 КПК України, прохав продовжити застосований на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.11.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений та його захисник заперечили дане клопотання з вказаних прокурором підстав щодо існуючих ризиків для обрання вказаного запобіжного заходу, вважаючи їх недоведеними та одночасно прохали обрати підсудному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, бо він має обов`язок утримувати сім`ю.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннях, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме продовження для підсудного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, так як вказані ним ризики доведені ним та встановлені ухвалою Октябрського райсуду м. Полтава від 23.09.2020 року.

Тому, клопотання підсудного та його захисника про обрання підсудному іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201, 314-316, 392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Калашники, Полтавського району, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше судимого, обраний ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.09.2020 року, продовжити на 60 днів - до 16 лютого 2020 року включно.

В клопотанні підсудного та його захисника про зміну запобіжного захожу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко