Рішення № 93637519, 14.12.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/3343/20

Провадження № 2/552/1015/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Шаповал Т.В.

при секретарі – Дубовик І.О.

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради – Ємець В.М.,

представника відповідача Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради - Янченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства « Житлово – експлуатаційна організація №2», Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання права на проживання та користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 16.04.2020 року звернувся в суд з позовом до відповідачів КП «ЖЕО №2», Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання права на проживання та користування квартирою. Посилався на те, що у квартирі АДРЕСА_1 , наймачем якої була ОСОБА_3 , він поселився з її згоди наприкінці 2008 року, як чоловік без реєстрації шлюбу. У даній квартирі на час його вселення ніхто окрім наймача не проживав. З моменту його вселення і по 30.06.2019 року ( дату смерті ОСОБА_3 ) вони проживали однією сім`єю. Посилався на те, що оскільки він вселився у вказану квартиру зі згоди наймача цієї квартири як член його сім`ї, тривалий час у ній проживає, приймає участь у витратах по її утриманню, але його право проживання оспорюється відповідачем, він змушений звертатись до суду за захистом своїх прав. У спірній квартирі він зі своєю цивільною дружиною проживав однією сім`єю, вели спільне господарство, спільно утримували та дбали про квартиру, а після смерті ОСОБА_3 він продовжував дбайливо ставитись до квартири,бере участь у витратах по утриманню квартири, за власні кошти здійснив дорогий ремонт вказаної квартири, дана квартира є єдиним місцем його постійного проживання на протязі 10 років.

У зв`язку з чим просив суд визнати за ОСОБА_2 право на користування квартирою АДРЕСА_1 , як за членом сім`ї наймача.

Ухвалою суду від 02 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

15.07.2020 року до суду від відповідача КП «ЖЕО №2» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_3 була наймачем квартири АДРЕСА_1 та знята з реєстрації 30.06.2019 року у зв`язку зі смертю. Інших зареєстрованих осіб у спірній квартирі немає. Дана квартира є комунальною та належить територіальній громаді м. Полтави в особі Полтавської міської ради. Також посилався на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2019 року позовні вимоги КП «ЖЕО №2» до ОСОБА_2 про виселення з самоправно занятого жилого приміщення задоволено та виселено останнього з самоправно занятого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення, постановою Полтавського апеляційного суду від 27.05.2020 року дане рішення залишено без змін. Позивачу було відомо про наявні даних рішень. Також зазначив, що твердження позивача про те, що він вселився у спірну квартиру зі згоди наймача, що вони вели спільне господарство, дбали про квартиру не доведено жодним доказом, а все базується лише на словах позивача. Посилався на те, що заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.07.2020 року становить 1053,09 грн. при щомісячному нарахування 81,95 грн.. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

05.08.2020 року до суду від відповідача Полтавської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована та перебуває у власності територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради. Посилався на те, що ОСОБА_2 не має правових підстав користування квартирою у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження наявності письмової згоди наймача ОСОБА_4 або у подальшому ОСОБА_5 на вселення, реєстрацію та проживання позивача у спірній квартирі, отже наймачі квартири АДРЕСА_1 , які померли, за життя не звертались до відповідних органів з питань реєстрації місця проживання позивача у спірній квартирі, позивачем не надано жодного належного доказу, щодо вселення у спірну квартиру, наявності ведення спільного господарства, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

07.08.2020 року до суду від відповідача Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що дії ОСОБА_2 є такими, що порушують норми цивільного процесуального законодавства України, адже ним були приховані рішення суду та факти встановлені у ході розгляду справи №552/6101/19, а також приховано наявність аналогічної справи у Октябрському районному суді м. Полтави, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради Ємець В.М. заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради Янченко Я.В. заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради свого представника у судове засідання не направили, належним чином повідомлені про день і час розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2 « Полтавської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки від 13 липня 2020 року, яка видана КП «ЖЕО№2», встановлено, що у кв. АДРЕСА_1 з 02.12.1992 року була зареєстрована ОСОБА_3 , яка 30.06.2019 року знята з реєстрації у зв`язку зі смертю.

Інші особи в квартирі не зареєстровані.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 61 ЖК Української РСР передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до ст. 63 ЖК Української РСР є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно із положеннями статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 106 ЖК Української РСР передбачено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2020 року виселено ОСОБА_2 із кв. АДРЕСА_1 .

Даним рішенням встановлено, що відповідно до довідки від 01 листопада 2019 року, яка видана КП «ЖЕО№2» у кв. АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 – квартиронаймач, яка 03 березня 2018 року знята з реєстрації у зв`язку зі смертю та ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 знята з реєстраційного обліку ( померла).

Інші особи в квартирі не зареєстровані.

Актом від 26 вересня 2019 року комісії у складі начальника дільниці № 3 КП «ЖЕО № 2» ОСОБА_6 , майстра тех. дільниці № 3 КП «ЖЕО №2» ОСОБА_7 , юриста КП «ЖЕО №2» ОСОБА_8 встановлено, що в зв`язку зі смертю основного квартиронаймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 727, та враховуючи, що в квартирі інших зареєстрованих осіб не має, та з метою схоронності житлового фонду, відповідно до пункту 2.6 Статуту КП «ЖЕО №2», працівниками підприємства здійснено перевірку на предмет факту проживання осіб у вищезазначеній квартирі. В ході перевірки встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає без належних правових підстав ОСОБА_2 .

Отже, посилання ОСОБА_2 на те, що він на правових підставах був вселений у спірну квартиру, як член сім`ї наймача ОСОБА_3 , не заслуговує на увагу, адже дані обставини спростовані судовим рішенням,яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що його проживання у квартирі, яка стосується предмету спору, підтверджується тим, що він сплачує за комунальні послуги та здійснював ремонт, також не заслуговує на увагу, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази, а саме документальне підтвердження сплати ним рахунків та доказів проведення ремонтних робіт.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка КП «ЖЕО№2» відповідно до якої встановлено, що станом на 01.07.2020 року заборгованість за адресою: АДРЕСА_2 за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складає 1053,09 грн..

Також, суд зауважує на ту обставину, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2020 року № 233988894, право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_9 .

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства « Житлово – експлуатаційна організація №2», Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання права на проживання та користування квартирою відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код : НОМЕР_1 ;

відповідач - Комунальне підприємство «Житлово – експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи,30, код ЄДРПОУ 13961729;

відповідач – Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності,36, код ЄДРПОУ 24388285;

відповідач – Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, м. Полтава, вул. Соборності,36, код ЄДРПОУ 13967034.

Повний текст рішення виготовлено 18.12.2020 року.

Суддя Т.В. Шаповал