Рішення № 93637491, 17.12.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4467/20

Провадження № 2/552/1456/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Шаповал Т.В.

при секретарі Дубовик І.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту проживання, реєстрації та визнання права користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 25.09.2020 року звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту проживання, реєстрації та визнання права користування житловим приміщенням.

Посилалась на те, що їй, як працівнику КП «Полтавський м`ясокомбінат» 03.02.2007 року було видано ордер №1 на право проживання у кімнаті АДРЕСА_1 . 03 лютого 2007 року Київським районним відділом у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області позивача зареєстровано за вказаною адресою, дана адреса є постійним зареєстрованим місцем її проживання.

З моменту вселення на підставі ордеру №01 від 03.02.2007 року та на даний час ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 в кімнаті № НОМЕР_1 та добровільно сплачує за користування цією кімнатою.

Зазначала, що гуртожиток передано до комунальної власності міста, він знаходиться на балансі КП «ЖЕО № 2», вона має намір реалізувати своє право на приватизацію житлової площі в гуртожитку, а тому просила суд встановити факт проживання та реєстрації на законних підставах ОСОБА_1 в житловому приміщенні – кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 з 03 лютого 2007 року. Визнати за ОСОБА_1 право користування на законних підставах житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_1 з 03 лютого 2007 року.

Ухвалою від 06 жовтня 2020 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 06 листопада 2020 року залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління майном комунальної власності міста.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

25.11.2020 року до суду від третьої особи Управління майном комунальної власності міста надійшли пояснення на позовну заяву, відповідно до яких зазначили, що відповідно до інформації Управління майном комунальної власності, разом із ОСОБА_1 у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_2 були зареєстровані її чоловік ОСОБА_2 та неповнолітній син ОСОБА_3 , але у довідці КП «Житлово - експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради №1413 зареєстрована лише ОСОБА_1 , інформація про ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у тому числі і про їх зняття з реєстрації у зазначеній кімнаті – відсутня. Щодо розгляду справи поклались на розсуд суду, за умови недопущення порушення житлових прав ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 ..

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить наступних до висновків.

Судом встановлено, що згідно з рішенням позачергової тридцять восьмої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 30 січня 2014 року «Про прийняття до комунальної власності міста гуртожитку та обладнання гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 » рада вирішила прийняти до комунальної власності територіальної громади міста гуртожиток та обладнання гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16 липня 2015 року № 132 надано дозвіл на зміну статусу гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на балансі КП «Полтавський м`ясокомбінат», на гуртожиток для проживання сімей (сімейного типу).

Рішенням п`ятнадцятої сесії сього скликання Полтавської міської ради від 24 травня 2018 року «Про надання дозволу на приватизацію жилих та допоміжних приміщень у гуртожитках за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 міська рада вирішила дозволити приватизацію жилих та допоміжних приміщень гуртожитку.

Відповідно до ст..127 ЖК Української РСР встановлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно з ст..129 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 03 лютого 2007 року видано ордер № 01 на право заняття жилої площі в кімнаті № НОМЕР_1 площею 17,5 кв.м. в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Правомірність поселення позивача до гуртожитку за підставі виданого ордеру не оспорюється учасниками справи.

Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєструвала своє постійне місце проживання в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, довідкою КП «ЖЕО №2» №1413 від 25.09.2020 року.

Вказана адреса є постійним зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Тобто законом передбачено, що під захист підпадають особи, які дотримали певних умов.

На осіб, які вселяються у гуртожиток, поширюється процедура реєстрації місця проживання відповідно до вимог Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Як встановлено судом, позивач саме в порядку та на умовах, передбачених нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєструвала своє постійне місце проживання в гуртожитку по АДРЕСА_2 .

Іншою обставиною, з якою пов`язане право на захист особи відповідно до Закону N 500-VI, є правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком. При цьому Закон N 500-VI не містить визначення "законні підстави".

Для вирішення питання, чи на законних підставах позивач мешкає у гуртожитку, суд виходить з загальних норм матеріального права, які регулюють питання вселення у гуртожиток та набуття права користування житловою площею у ньому.

Згідно зі ст. ст. 128, 129 ЖК УРСР порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Як встановлено судом, позивач саме на підставі відповідного ордеру поселена до гуртожитку по АДРЕСА_2 .

Тому має місце проживання позивача в кімнаті № НОМЕР_1 на законних підставах.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Необхідно встановити факт фактичного проживання та реєстрації на законних підставах позивача в житловому приміщенні – кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , та визнати за нею право користування на законних підставах відповідним жилим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту проживання, реєстрації та визнання права користування житловим приміщенням задовольнити.

Встановити факт проживання та реєстрації на законних підставах в житловому приміщенні – кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 лютого 2007 року.

Визнати право користування на законних підставах жилим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 лютого 2007 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач - Територіальна громада міста Полтави в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ: 24388285;

третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ: 13961729;

третя особа – Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності,36, код ЄДРПОУ: 13967034.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2020 року.

Головуючий Т.В.Шаповал