Ухвала суду № 93636652, 17.12.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/1975/17-к

1-кп/408/8/20

УХВАЛА

17 грудня 2020 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого-судді Соболєва Є.О.,

суддів: Рукаса М.С, Булгакової Г.В.,

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурора Верича Д.В.,

захисників Хартова М.В., Самарського В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000086, відносно ОСОБА_1 за п.п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У обвинуваченої закінчується термін тримання її під вартою. До цього часу провести судовий розгляд у цьому провадженні об`єктивно не вбачається можливим.

Прокурор заявив клопотання, в якому вважав необхідним продовжити обвинуваченій термін тримання її під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також продовжують в силу резонансності злочину існють ризики, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, впливати на свідків.

Захисники вчергово були проти задоволення клопотання прокурора, вважали його необґрунтованим, просили змінити їхній підзахісній міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена підтримала позицію своїх захисників, однак віддала вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому пп. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за який санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких.

Суд не має сумнівів щодо обґрунтованості підозри причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, оскільки обставини, наведені в обвинувальному акті, дають уяву для сторонього об’єктивного спостерігача, що саме обвинувачена могла вчинити інкриміноване їй діяння.

Дані про собу обвинуваченої свідчать, що вона проживає в населеному пункті, який знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування з тимчасово окупованою територією та державним кордоном з РФ, тим більше, що на тій території проживають її родичі. У цьому ж населеному пункті проживають свідки, більшість з яких ще не допитувалось в судовому засіданні.

Також раніше судом в іншому складі встановлено, що у обвинуваченої виявляються риси характеру у вигляді проявів жорсткості, дратівливості та агресії.

Ці обставини в сукупності сідчать, що в силу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, остання може переховуватись від суду, впливати на свідків та перешкоджати провадженню іншим чином, у звязку з чим, на переконання суду, продовжують існувати відповідні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 терміну тримання під вартою суд враховує й інші обставини, а саме, що за станом здоров’я обвинувачена може триматись в ізоляції від суспільства, зловживає алкогольними напоями, не має міцних соціальних зв`язків (ст. 178 КПК України).

Усе в сукупності впевнило суд, що й на цей час виключається можливість засосовуння до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу.

Тому, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій закінчується, застосування їй більш м`якого запобіжного заходу неможливе, суд вважає неохідним продовжити ОСОБА_1 термін тримання її під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 14 лютого 2021 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: