Ухвала суду № 93636438, 18.12.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

18.12.2020 385/255/20

1-кп/394/52/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: Краснопольської Л.П.

суддів: Партоліної І.П.

Запорожця О.М.

при секретарі судового засідання: Фортуні Л.А.

за участю прокурора: Кириленка С.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника - адвоката: Вишні Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження№ 1-кп/394/52/20, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120120000504 від 20.09.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк його тримання під вартою закінчується та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об`єктивних причин. Прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, які існували на час обрання останньому такого запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження строку застовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу , вказуючи на можливість зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що обвинувачений хворіє, в умовах утримання під вартою йому не надається належна медична допомога, він має позитивні характеристики, з клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погодилися.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Внаслідок вчинення злочину настали тяжкі і невідворотні наслідки, злочин, передбачений ст. 115 КК України, посягає на найвищі цінності - життя людини. При цьому, суд враховує й те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року "Про взяття під варту до суду" зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі, характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.

Суду не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати. Колегія суддів враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, що не перешкоджають його утриманню під вартою. Крім того, обставини, на які посилається обвинувачений та захисник вже були враховані судом при обранні запобіжного заходу та його продовженні, а також не спростовують зазначеного висновку суду.

Зміна запобіжного на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Тримання під вартою обвинуваченого, як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. тому підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт не має. Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не заважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, а саме щодо зміни утримання під вартою на домашній арешт, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризик, який виправдовує тримання особи під вартою, не зменшився.

Щодо належного надання медичної допомоги обвинуваченому, який утримується в слідчому ізоляторі, судом вже надавалися роз`яснення при постановленні раніше ухвал про продовження запобіжногого заходу. Крім того, до клопотання про зміну запобіжного заходу яке надійщло 18.12.2020 року, будь-яких підтверджуючих документів щодо хвороби обвинуваченого ОСОБА_1 не надано.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доцільним продовжити обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів без визначення застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16.02.2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Вишні Є.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити

Копію ухвали вручити прокурору, надіслати поштою захиснику, обвинуваченому для відома та направити для виконання начальнику ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 7/семи/ днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: