Ухвала суду № 93636384, 18.12.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7749/20

провадження № 1-кп/405/254/20

УХВАЛА

18.12.2020 м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді Майданнікова О.І.,

при секретарі Рибак О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120020005550 від 06.11.2020, у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванці, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого базову загально-середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимого,-

- 02.08.2012 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 11.12.2012 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу 580 грн.;

- 02.04.2014 Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки;

- 07.11.2014 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді обмеження волі на 1 рік;

- 27.04.2015 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та штрафу в розмірі 510 грн., звільнений 16.12.2016 року по відбуттю строку покарання;

- 03.08.2020 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитового строку на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю:

прокурора Дегтярьова В.І.,

представника потерпілого ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» Вовченка О.М.,

захисника обвинуваченого – адвоката Любович О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.11.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, строк дії якої спливає 04.01.2021 з визначенням застави в розмірі 42040 грн. 00 коп. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області 15.12.2020 ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.11.2020 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без змін.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, в обґрунтування якого, що на даний час наявні ризики, передбачені п. 1 ч.1, п. 3 ч. 1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду, не законно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. А тому враховуючи тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, останній може переховуватися від суду.

Представник потерпілого, підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого заперечила відносно задоволення клопотання щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на те, що прокурором не надано доказів наявності зазначених ним у клопотання ризиків, вони є формальними та не підтвердженими. Зазначила, що обвинувачений, має постійне місце проживання разом з матір`ю для перебування під домашнім арештом, в 2016 році була отримана черепна мозкова травма, потрібне «хірургічне втручання», крім того, раніше були приступи епілепсії. На думку захисту тяжкість злочину, та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватості, не є достатніми підставами для того, щоб продовжувати тримання під вартою обвинуваченому. Захисник вважає, що наведені нею обставини свідчать про достатність підстав для застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Заслухавши клопотання прокурора, думку представника потерпілого,обвинуваченого, його захисника, суд прийшов до наступних висновків.

Під час розгляду клопотання, суд встановив про продовження існування таких ризиків:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому пред`явлено обвинувачення, та можливе покарання у разі доведення її провини та відсутність стійких виробничих зав`язків, останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб запобігти встановленому ризику можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченої впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися. Вирішуючи питання про продовження існування вказаного ризику суд дійшов до переконання, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків з метою зміни останніми своїх показів.

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачений не має законного отримання джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

Вирішуючи питання про можливість застосування до обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у відповідності до позиції обвинуваченого та його захисника судом враховується, що: раніше встановлені ризики продовжують існувати, доказів наявності житла, в якому обвинувачений може на законних підставах перебувати стороною захисту не надано. Відносно посилань захисника на те, що в 2016 році була отримана черепна мозкова травма та раніше обвинувачений страждав на приступи епілепсії, то підтверджуючих доказів щодо стану здоров`я суду не надано. Також суд звертає увагу на відсутність у обвинуваченого до затримання постійного доходу в тому числі і місця роботи, та як наслідок можливість на існування, на утриманні нікого не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку про необхідність продовжити застосування до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно, суд вважає, що позиція сторони захисту про відсутність ризиків передбачених пунктами ст.177 КПК України є необґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись 177,178, 183, 314-316, 369, 376 КПК України, суд,

постановив:

клопотання прокурора - про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 18.12.2020 до 15.02.2021 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом семі днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Олексій Іванович Майданніков