Постанова № 93636103, 16.12.2020, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/969/20

Номер провадження по справі 3/387/600/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року смт Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Поляруш С.Ю.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 17.10.2020 о 10 годині 05 хвилин керував т.з. HONDA DIO д.н.з. б/н в м.Помічній по вул.Інтренаціональна, 58 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нечітка мова, від проходження олгяду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, у присутності двох свідків, - чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився надавати будь-які пояснення без захисника.

В судовому засіданні суд роз`яснив ОСОБА_1 ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України.

ОСОБА_1 крім відкладення судового засідання у зв`язку із залученням захисника, жодних інших клопотань не заявляв.

Суд зазначає, що оглянувши наявне відео поліцейських, працівник поліції роз`яснював ОСОБА_1 усно ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України, в тому числі і право на захисника. Також працівник поліції визначив час і дату судового засідання щодо розгляду справи за ч.1 ст.130 КпАП України погодивши її із ОСОБА_1 та його дружиною, а саме на 23.10.2020 о 10 годині 00 хвилин. ОСОБА_1 на зазначену дату до суду не з`явився. У зв`язку із його неявкою ОСОБА_1 , суд відкладав судовий розгляд справи на 13.11.2020 та на 30.11.2020. В свою чергу 30.11.2020 ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, що суд і зробив та відклав на 16.12.2020.

Отже враховуючи, що ОСОБА_1 декілька разів не з`являвся за викликом для розгляду справи у визначений час, а також подавав клопотання про її відкладення знав про свої права, а прибувши на засідання заявив клопотання про відкладення у зв`язку із потребою у захисникові при цьому маючи достатньо для цього часу, мав можливість визначитися із захисником враховуючи те що декілька разів відкладалася справа і ОСОБА_2 був обізнаний про свої права, так як клопотання ОСОБА_1 подане через канцелярію суду до початку розгляду справи по суті. Отже суддя дійшов до висновку, що дії ОСОБА_2 є такими, які спрямовані на затягування розгляду справи з метою уникнути відповідальності за правопорушення. Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до положень частини другої ст.268 КпАП України участь особи, що притягується до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України, під час розгляду справи не є безумовно обов`язковою, те, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату та час судового розгляду, доказів про наявність захисника не подав, а тому є всі підстави для розгляду справи за наявними в ній відомостями, виходячи з таких обставин справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі, проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В даній справі її суть є важливою для суспільства, оскільки непритягнення особи до адміністративної відповідальності в разі доведення її винуватості ставить під загрозу безпеку дорожнього руху та наражає на ризик повторного порушення норм закону з боку особи в разі вдалого затягування строків розгляду справи та уникнення стягнення.

Дослідивши всі наявні докази, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, знайшов своє беззаперечне підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

? Відповідно до ч.1 ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Верховною Радою України 3 грудня 2019 року прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом № 2617-VIII з 1 січня 2020 на 1 липня 2020 року.

Під час прийняття Закону № 321-IX було визначено, що для уніфікації законодавства потрібно внести зміни до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом № 2617-VIII, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.

Для цього 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 720-IX).

У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».

1 липня 2020 року Закон № 2617-VIII набрав чинності, а Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».

Крім того, у зв`язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КпАП України було змінено.

Однак, Законом України № 720-IX внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.

Таким чином суд вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КпАП України підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.

Також ст. 8 КпАП України передбачає, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Отже, виходячи також з того, що кримінальна відповідальність, передбачена ст. 286-1 КК України погіршує становище особи, що суперечитиме основоположним конституційним принципам і є неприпустимим, застосуванню підлягає адміністративна відповідальність, оскільки вона не посилює, а навпаки пом`якшує відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КпАП України передбачене настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 254, 279 КпАП України, суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Відповідно до п. 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 054860 від 17.10.2020, який було складено компетентною особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КпАП України, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Суд також враховує оглянутий в судовому засіданні відеозапис, на якому видно, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом HONDA DIO та в присутності двох свідків відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Суд також встановив причину зупинки, так як ОСОБА_1 керував транспортним засобом без шолома та не маючи при собі посвідчення водія, що підтверджено постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.10.2020. Суд також встановив, що працівники поліції також видали направлення та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 17.10.2020.

Згідно зі ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, ступінь його вини. Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено .

Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 40-1, 130, 221, 251, 252, 280, 283, 284 КпАП України, суддя ,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 ( десять тисяч двісті ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 ( один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у містіКиєві/містоКиїв/22030106 , код отримувача (код за ЄДРПОУ ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 16.03.2021.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер