Рішення № 93636059, 10.12.2020, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/816/20

Номер провадження 2/383/350/20

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката – Бондаренко І.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/816/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок та земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 2008 року фактично проживає, а з 09 листопада 2010 року зареєстрований разом з двома своїми дітьми та цивільною дружиною у вказаному житловому будинку, з моменту вселення він відкрито володіє та користується, за свої кошти проводить поточні та капітальні ремонти, регулярно сплачує обов`язкові платежі. Вказує, що 20.10.2008 року фактично придбав будинок із земельною ділянкою у відповідача ОСОБА_2 передавши останній кошти та отримавши від неї розписку, у якій зазначено, що право власності на даний житловий будинок перейшло до нього. Фактично отримання майна відбулося за таких обставин і з тих підстав, що є достатнім для отримання позивачем права власності, але відсутність державної реєстрації робить таке заволодіння майном неправомірним, а тому вважає, що може набути право власності на це майно лише за набувальною давністю.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позові. Не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник позивача - адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні також позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові та просила їх задовольнити, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повісткою-викликом від 18.09.2020 року (а.с.54), 02.10.2020 року (а.с.62), від 18.11.2020 року (а.с.69) та оголошенням, розміщеним на на веб-сторінці Бобринецького районного суду Кіровоградської області веб-сайту «Судова влада України. Від відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідач – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повісткою-викликом від 18.09.2020 року (а.с.52), 02.10.2020 року (а.с.63), від 18.11.2020 року (а.с.70) та оголошенням, розміщеним на на веб-сторінці Бобринецького районного суду Кіровоградської області веб-сайту «Судова влада України. Від відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Представник відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки від 21.09.2020 року (а.с.55), від 22.10.2020 року (а.с.65), від 19.11.2020 року (а.с.71). Від відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та представника позивача, суд ухвалює заочне рішення у справі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази у їх сукупності дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 1 та частини 3 статті 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять років з часу сплину позовної давності.

Згідно вказаної норми закону право власності як набувальна давність виникає при вирішенні юридичної долі задавненого майна, власник якого пропустив позовну давність і не може повернути собі майно назад. Потреба у набувальній давності виникає і у випадку придбання майна на законних підставах, коли власник втрачає необхідні докази свого статусу і проволодівши достатній час таким майном не може довести своїх прав.

Умовами виникнення права власності за давністю володіння є:

1)добросовісність; 2) відкритість; 3) безперервність: 4) тривалість володіння. Крім спливу набувальної давності, для виникнення права власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації необхідним є факт такої державної реєстрації.

Для набуття права власності на нерухоме майно, перебігу строку набувальної давності недостатньо. Давнісний володілець повинен довести факти добросовісності, відкритості, безперервності і тривалості свого володіння. Набувальна давність застосовується до випадків безтитульного володіння чужим майном.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Враховуючи зміст вимог ст. 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом встановленого законом строку.

Також за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Зі змісту висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постанові від 1 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вбачається, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння.

Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

У постанові від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на те, що за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висвітленої у постанові №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирiшеннi спорiв, пов`язаних iз набуттям права власностi за набувальною давнiстю, суди повиннi враховувати, зокрема, таке: володiння є добросовiсним, якщо особа при заволодiннi чужим майном не знала i не могла знати про вiдсутнiсть у неї пiдстав для набуття права власностi; володiння визнається вiдкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володiннi. Вжиття звичайних заходiв щодо забезпечення охорони майна не свiдчить про приховування цього майна; володiння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давностi.

Судом, з архівної довідки №172 від 26.08.2020 року встановлено, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за архівними даними реєстрових книг обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом до 01.01.2013 року є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу від 14.12.1970 року за реєстром №1284, реєстрова книга №5, запис №709 (а.с.20).

Згідно технічного плану на житловий будинок від 14 березня 1962 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме з викопіровки з будівельного плану, землекористувачем є ОСОБА_4 та відповідно Абрису земельної ділянки за вказаною адресою, користувачем є ОСОБА_5 (а.с.14-18).

Відповідно змісту розписки на аркуші справи 8 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти в сумі 3200 грн. за придбаний будинок по АДРЕСА_1 , рушту суми 1800 грн. зобов2язується повернути до 20 жовтня 2008 року.

Відповідно змісту розписки від 20.10.2008 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 готівку в сумі 5200,00 грн. за проданий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та передала ОСОБА_1 вищевказаний будинок у власність (а.с.9).

Також з довідки про реєстрацію місця проживання особи №545 від 05.05.2020 року Бобринецької міської ради Кіровоградської області встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 09.11.2010 року зареєстрований та проживає по теперішній час у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10), також даний факт підтверджується записами Будинкової книги (а.с.12-13).

Як вбачається, з довідки про склад сім`ї від 30.07.2020 року за №02-18/939 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані на проживають: співмешканка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно довідки від 23.07.2020 року № 152, виданої комунальним підприємством «Комунальник» Бобринецької міської ради, ОСОБА_1 проживаючого за адресою АДРЕСА_1 заборгованості за користування наданих послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів в період з 01.04.2010 року по 01.04.2019 рік не має (а.с. 21).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №220249390 від 13.08.2020 року встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 відомості про реєстрацію прав відсутні (а.с.19).

Відповідно змісту статті 640 ЦК України, моментом укладення договору, є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з дня такого посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Що стосується моменту виникнення права власності на нерухоме майно, яке набувається на підставі договору, то право власності на таке майно виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору, а у разі встановлення Цивільним кодексом України вимоги щодо державної реєстрації договору – з моменту здійснення такої реєстрації (стаття 334 ЦК України).

Таким чином, момент державної реєстрації пов`язується як з моментом укладення договору так і з моментом набуття права власності на нерухоме майно, що в свою чергу впливає на виникнення прав та обов`язків сторін договору, виконання його умов.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 не було укладено договір купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Всі ці встановлені вище обставини вказують на те, що позивач ОСОБА_1 проживаючи в житловому будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не набув права власності на вказане майно, але є його титульним володільцем.

Суд вважає, що саме по собі користування спірним будинком позивачем з 2008 року, на підставі попередньої домовленості з власником про продаж будинку та укладення розписки про отримання коштів за нього, сплата комунальних платежів та проведення там ремонтних робіт, не дає підстави для висновку про набуття ним права власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно на підставі ст. 344 ЦК України, при цьому суд вважає, що позивач не позбавлений можливості завершити процедуру купівлі-продажу цього майна з його власником.

Отже, позивач не довів тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог, не надав належних та допустимих доказів на їх обґрунтування. При цьому, судом створено всі умови для змагального процесу, роз`яснено сторонам їх права та обов`язки, вказано на необхідність подання додаткових доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено безтитульності володіння житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , та не доведено інших підстав, передбачених ст.344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно, отже суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 334, 344, 640 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок та земельну ділянку – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (окрім відповідача).

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга або, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії № НОМЕР_1 виданий органом 3515 від 06.04.2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації проживання або перебування невідоме.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації проживання або перебування невідоме.

Відповідач: Бобринецька міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055239, юридична адреса: вул. Незалежності, будинок 80, місто Бобринець Кіровоградська область, поштовий індекс 27200.

Повне судове рішення складено 18.12.2020 року.

Суддя І. М. Адаменко