Постанова № 93635333, 23.11.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8124/20

Провадження № 3/359/3487/2020

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 та захисника – адвоката Луценка І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , картка фізичної особи платника податків не встановлено,

в с т а н о в и в:

10.10.2020 о 12 год. 41 хв. по вул. Бежівка, 5 в м. Борисполі Київської обл., водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем марки «KIA MOHAVE», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager», в присутності двох свідків. Результат тесту позитивний – 1,16% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 (а) ПДР України, у зв`язку з чим її дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, працівниками Батальйону патрульної поліції в м. Борисполі УПП в Київській області ДПП НП України складено протокол відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з даного протоколу про адміністративне правопорушення від 10.10.2020 року, в м. Борисполі по вул. Бежівка, 5, водій ОСОБА_2 передав керування транспортним засобом марки «КІА MOHAVE» д.н.з. НОМЕР_2 водію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат Драгер 1,16% проміле). Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 2.9 г) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 щиро розкаялася у скоєні даного правопорушення, усвідомила значення своїх дій та зробила відповідні висновки. Просила суд суворо не карати та при накладені адміністративного стягнення не позбавляти права керування транспортними засобами. Позбавлення прав керування позбавить її можливості нормального існування та забезпечення повсякденних потреб родини, так як її робота знаходиться на певній відстані від місця проживання, а тому наявність посвідчення водія їй необхідно щоб керувати автомобілем.

У судовому засіданні адвокат Луценко І.О. заперечував вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушенні. Пояснив, що ОСОБА_2 вийшов на вулицю з автомобіля, а ОСОБА_1 в той час з власної ініціативи з пасажирського сидіння пересіла за кермо і почала рух.

Суддя, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, адвоката, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо ОСОБА_2 , у суду відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 334748 від 10.10.2020 (а.с. 2), протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), роздруківкою результату газоаналізатора «Drager» (а.с.7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8), поясненнями свідків (а.с.9,10), поясненнями правопорушника (а.с.11), поясненнями свідка (а.с.12,13), актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.14), свідоцтвом на повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.17), довідкою про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.18), довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП (а.с.19), даними відеозапису з боді-камер поліцейських (а.с. 20).

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення, є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

В КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 статті 130 КУпАП.

При прийнятті рішення суддя враховує указані особою, яка притягується до відповідальності обставини та надані ним письмові докази.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. Працює приватним підприємцем, і кожного дня користується автомобілем у своїй діяльності. Позбавлення останньої права керування транспортним засобом позбавить її можливості забезпечувати нормальні умови проживання її родини, що буде сприяти лише погіршенню їх матеріального становища та може поставити під загрозу їх подальше існування.

Також суддя враховує, що дії ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, визнання ОСОБА_1 вини, особу правопорушника, наявність пом`якшуючих відповідальність обставин та відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, суддя вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування.

Враховуючи принцип справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню. Вважаю, що в даному випадку, застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права є явно несправедливим.

Саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути із ОСОБА_1 на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Щодо ОСОБА_2 , то у суду відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто.

З наданих у судовому засіданні пояснень захисника особи яка притягається до відповідальності, досліджених матеріалів справи та після перегляду судом відеоматеріалів з боді-камер працівників поліції встановлено, що вони не містять факту передачі транспортного засобу особі, що перебуває у стані сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів водієм ОСОБА_2 . Він вийшов на вулицю з автомобіля, а ОСОБА_1 в той час з власної ініціативи з пасажирського сидіння пересіла за кермо і почала рух.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність вини ОСОБА_2 .

Таким чином, у суда відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23, 33, 34, ч.1 ст.130, 251, 256, 247 ч.1п.1, 284 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок UA488999980313030149000010001; Отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37955989; Банк Отримувача - Казначейство України; Код банку МФО – 899998; Код класифікації доходів бюджету – 21081300, без позбавлення прав керування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 420,40 грн., на користь державного бюджету України за наступними реквізитами: Отримувач коштів Борисп. УК/Бориспіль/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок отримувача UA028999980313161206000010004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Приклад заповнення графи "Призначення платежу":*;101; НОМЕР_3 ;Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_3 , за рішенням № 125/414/17.

Провадження в справі про притягнення, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.