Ухвала суду № 93635259, 14.12.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5458/20

Провадження 2/357/2507/20

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"14" грудня 2020 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. , розглянувши позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С ТА Н О В И В :

05.06.2020 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 147 700,00 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

05.10.2020 року позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, у позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, втім, із зазначеної у позову адреси ухвала суду про відкриття провадження у справі та матеріали позову повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В ході судового засідання, після відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.10.2020 року позивач отримав вказану ухвалу засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідним поштовим рекомендованим повідомленням (а.с. 50).

Крім того, вказану ухвалу було у встановленому порядку оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Втім, на даний час недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 року розділ ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки зокрема, щодо залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви продовжено на строк дії такого карантину.

Законом України № 731-IX від 18.06.2020 року вищевказаний пункт Прикінцевих положень було викладено в іншій редакції, відповідно до якої, зокрема, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, протягом дії п.3 «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції закону № 540-IX від 30.03.2020 року суд був позбавлений можливості вирішити питання про повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням ним недоліків.

У той же час, заяви позивача про продовження процесуального строку на усунення недоліків, що обумовлено неможливістю вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повторного постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху процесуальний закон не передбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнати дану позовну заяву неподаною та повернути її позивачу разом з доданими до неї документами.

При цьому суд роз`яснює позивачу та його представнику, що згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Тобто, позивач в будь-який час може знов звернутися до суду з таким позовом за умови усунення вказаних судом недоліків, як обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяВ. П. Цукуров