Ухвала суду № 93634, 23.08.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2006 року

Справа № 2-23/9022-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Волкова К.В.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 15 червня 2006 року у справі № 2-23/9022-2006А

за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12 - Г, Київ, 01023)

в особі Філії "Кримське республіканське управління" відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Київська, 55а, Сімферополь, 95017)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства філією - Кримським республіканським управлінням Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України " за період з 01.01.2003 по 30.06.2005 (акт перевірки №22/22-012/09324508 від 29.11.2005) та у процедурі адміністративного оскарження результатів перевірки державною податковою інспекцією м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення –рішення 0017442301/1 від 09.02.2006 про донарахування платнику податків податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 366,00 грн., у тому числі 196,00 грн. основний платіж та 170,00 грн. штрафні санкції.

Як вбачається із акту перевірки, податкове зобов’язання нараховане у зв’язку із тим, що у порушення вимог підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” платником податків у квітні 2003 року, у жовтні 2004 року, у листопаді 2004 року, у грудні 2004 року, у першому кварталі 2005 року занижена сума податкових зобов’язань.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 (суддя Іщенко Г.М.) задоволено позов. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі №0017442301/1 від 09.02.2006.

При прийнятті рішення суд першої інстанції посилався на підпункт 3.2.5. пункту 3.2. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, статтю 1 Закону України „Про електронний цифровий підпис”, Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 та виходив з того, що позивач правомірно не включав в податкове зобов’язання з податку на додану вартість послуги по передачі генерації секретних ключів системи захисту „Клієнт - Банк”, оскільки доход від супроводження програмного забезпечення не оподатковуються податком на додану вартість

Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так відповідач, посилаючись на Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації служби безпеки України від 29.12.2000 №89/67 „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виробництвом, впровадженням, обслуговуванням, дослідженням ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, наданням послуг у галузі технічного захисту інформації” вважає, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що інсталяція ключа захисту „Клієнт - банк” це один з етапів супроводження системи „Клієнт - банк”.

Також відповідач посилається на договори укладені між Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” з клієнтами банку, відповідно до яких вставлена щомісячна абонентська плата за користування системою „Клієнт - банк”, щомісячна оплати від клієнту у розмірі 50 грн. за послуги розрахунково –касового обслуговування і є платою клієнтів з проведення розрахунків за допомогою системи дистанційного обслуговування. А оплата ключа системи захисту „Клієнт-банк” відноситься до операцій по впровадженню цієї системи та здійснюється тільки один раз (разовий внесок) –це перший платіж з моменту укладання договору з клієнтом на розрахунково –касове обслуговування з використанням системи „Клієнт-банк”.

Крім того, відповідач вважає, що у порушення статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України суд не прийняв до уваги надані у судовому засіданні копії первинних документів клієнтів Банку, підтверджуючих взаємовідносини з Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України”.

Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 19.08.2006.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає не підлягаючою задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, філія - Кримське республіканське управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" здійснювала операції по установці системи "Клієнт-Банк", а саме: передача генерації секретних ключів системи захисту "Клієнт-Банк" згідно актів виконаних робіт та відповідно до укладених договорів.

Відповідно до договорів про надання банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування розрахунків з використанням програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк" встановлена оплата послуг банку з супроводження комплексу, у тому числі і системи електронного підпису та кодування: оплата секретного ключа системи захисту "Клієнт-Банк" - 82,00грн., щомісячна абонентська плата за користування системою "Клієнт-Банк" -50,00грн.

Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з поставки послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; поставки, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.

Згідно переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які здійснюються банками України, і не є об'єктом оподаткування, до операцій, які пов'язані з проведення розрахунків клієнтів за всіма видами рахунків в національній та іноземній валюті, віднесено, зокрема, супроводження програмного комплексу та розрахункове обслуговування клієнтів за допомогою системи "Клієнт-Банк".

Згідно статті 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. №377/8976), дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта; програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування повинно відповідати вимогами нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.

Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків в банку і обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком і клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування може здійснюватися за допомогою систем: "Клієнт-Банк", "Клієнт-Інтернет-Банк", "Телефоний банкінг".

Згідно пункту 4.3 вимог Національного банку України до програмного комплексу "Операційний день банку", затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.05.1995р. №106, система "Клієнт-Банк" забезпечує передачу повідомлень між клієнтом і банком у зашифрованому виді за допомогою сертифікованих засобів захисту.

Згідно статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних, які додаються до цього набору або логічно з ним з'єднаються і дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка підписувала. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа. Особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки особі, яка зробила підпис.

При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що одним із етапів супроводження системи "Клієнт-Банк" виступає забезпечення Клієнта засобами захисту інформації від несанкціонованого доступу і модифікації інформації, а саме, забезпечення системою електронного підпису і кодування, невід'ємною частиною якої, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є ключі криптозахисту.

Таким чином, отримані позивачем доходи від супроводження програмного забезпечення не оподатковуються податком на додану вартість, тому що згідно Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування і операцій з цінними паперами, які здійснюються банками України, відноситься, зокрема, супроводження програмного комплексу і розрахункове обслуговування клієнтів за допомогою системи "Клієнт-Банк".

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (від 15 червня 2006 року у справі № 2-23/9022-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця із дня оголошення.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді К.В. Волков

О.В. Дугаренко