Рішення № 93633474, 13.10.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9282/19

2/214/1030/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2020 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/9282/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 11 грудня 2019 року звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка згодом 07 вересня 2020 року була уточнена (а.с. 1-3, 68-73).

В обґрунтування уточнених позовних вимог посилається на те, що 10 березня 2018 року о 15:40 годин у Саксаганському районі м. Кривого Рогу на проїжджій частині дороги пр. Миру з боку майдану Горького в напрямку майдану Визволення сталася дорожньо-транспортна пригода, у зв`язку з грубим порушенням водієм правил дорожнього руху, внаслідок чого заподіяно тяжкі тілесні ушкодження неповнолітній особі.

За фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України Саксаганським ВП Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040230000498. Пред`явлено обвинувачення у скоєному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 є потерпілою у кримінальному проваджені, інтереси якої представляє законний представник - позивач ОСОБА_1 , якій було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №623 від 15.05.2018 р. ОСОБА_2 отримано травми у вигляді: садна голови, струсу мозку, садна правої кисті і правого колінного суглобу, відкритого уламкового перелому кісток лівої гомілки в середній третині з зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, була госпіталізована, двічі оперована та тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні.

Окрім фізичної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями відповідача також завдано неповнолітній особі та позивачу як матері дитини немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у їх житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні о ДТП; переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, психологічне несприйняття шрамів на тілі, почуття безнадійності у настанні позитивного здобуття у спортивній кар`єрі.

Дитина була здорова, рухлива та спортивна. З 2011 року відвідувала спортивний клуб ФУНАКОШІ ШОТОКАН КАРАТЕ-ДО, та стабільно здобувала нагороди у спортивних змаганнях. У зв`язку з ДТП була позбавлена реальної можливості участі у XIV Чемпioнаті Укpaїни з фyнакoші шoтoкaн кapaте (FSКA) cеpeд дopocлих, юнiоpiв, кадетiв, юнакiв тa дітей, який відбувся 20.04-22.04 у м. Черкаси (категорії: особисті ката, особисті куміте, командні ката, командні куміте, мікс ката, бункай), на підготовку до яких витрачено понад шість місяців. У травні не мала змоги брати участь в атестації на 3 Кю та здобуття коричневого поясу. Що дуже позначилося на душевному стані дитини.

Крім того, дитина була позбавлена повноцінної можливості отримувати освіту, у зв`язку з лікуванням що позначилося на відносинах із однокласниками та необхідністю додаткових занять з педагогами в літній період. Дитина вимушена проходити лікування, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування, почувалася незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування (ліжковий режим, гігієнічні проблеми, залежність від оточення) та у постійному використанні сторонньої допомоги. Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу як дитини так і близьких, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

У з в`язку з невиконанням імперативних норм закріплених у Правилах дорожнього руху та злочинною недбалістю і самовпевненістю водія виникла дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого заподіяно тяжкі тілесні ушкодження неповнолітній особі.

В результаті вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, їм була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість їх повноцінного продовження, що і є наслідком протиправної поведінки.

Звертає увагу, що відповідач, жодного разу навіть не поцікавився фізичним та моральним станом дитини і добровільно не здійснює відшкодування шкоди, завдану вчиненням ним дорожньо-транспортної пригоди, уникає зустрічей та всіляко відмовляється врегулювати дане питання у позасудовому порядку. Лише під час розгляду кримінальної справи здійснив виплату матеріальної шкоди протягом 2019 року у повному обсязі. Враховуючи стан душевного страждання неповнолітньої дитини та ступінь вини кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

Крім того, вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 24.05.2019 р. у справі №214/4024/18-к відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Потерпілою у кримінальному проваджені визнано ОСОБА_2 , яка у наслідок ДТП зазнала тяжких тілесних ушкоджень та моральних страждань.

Обвинуваченим ОСОБА_3 застрахована цивільно-правова відповідальність, що підтверджує поліс обов`язкового страхування № АК/4208852 від 23 квітня 2017 року ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА». Страхувальника було повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду заявою №172 від 14.03.2018 року.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону № 1961-IV, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Тому, з урахуванням наявного страхового полісу №АК4208850 у ОСОБА_3 та нездійснення з моменту повідомлення про ДТП відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди страхової суми у розмірі 100 тисяч гривень. Позивачами 03.06.2020 року на офіційну адресу відповідача 2 була направлена заява про відшкодування моральної шкоди, яка останнім залишена без виконання та розгляду. Тому також, просять стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Старахове товариство «ДОМІНАНТА», на користь законного представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі страхової суми 100 000 гривень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 року зазначена справа передана на розгляд судді Ткаченкові А.В. (а.с.23).

16.12.2019 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження (а.с.24-25).

03.02.2020 року від відповідача ОСОБА_3 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року по даній справі його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України, його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладені обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України. Цим же вироком з нього стягнуто на користь цивільного позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15 000 гривень, та в рахунок відшкодування моральної шкоди – 100 000 гривень.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду вищевказаний вирок в частині розгляду цивільного позову, щодо відшкодування моральної шкоди скасовано, призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Підставою скасування рішення суду апеляційний суд зазначив істотне порушення норм кримінального процесуального закону, а саме: судом не з`ясовані обставини щодо належного відповідача, порядку відшкодування моральної шкоди, чи мало місце звернення обвинуваченого до страховика. Судом першої інстанції не взято до уваги, що ним застрахована цивільно-правова відповідальність, що підтверджує поліс обов`язкового страхування № АК/4208852 від 23 квітня 2017 року ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА».

Тому, він заперечує проти позовних вимог, щодо стягнення з нього моральної шкоди у повному обсязі з огляду на вище наведене та на наступні обставини, а саме: що його цивільно-правова відповідальність дійсно застрахована, що підтверджує поліс обов`язкового страхування № АК/4208852 від 23 квітня 2017 року ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА». І він своєчасно звернувся до страховика з повідомленням про настання страхового випадку. Позивачу були відомі ці обставини, отже він мав право і повинен був звернутися до страховика з вимогою про відшкодування завданої йому як матеріальної так і моральної шкоди.

Вважає, що розмір позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди 200 000 гривень є надто неспівмірним завданій потерпілій моральної шкоди.

Внаслідок ДТП 10.03.2018 р. потерпіла ОСОБА_4 у віці 14 років отримала травми у вигляді: садна голови, струсу мозку, садна правої кисті і правого колінного суглобу, відкритого уламкового перелому кісток лівої гомілки в середній третині з зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Згідно з медичною випискою, потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні 31 день 10.03.2018 по 11.04.2018 р. Виписана з апаратом ілізарова, стан дитини задовільний. Згідно з довідкою №5

Від 18.07.2018 р. наданою позивачем, ОСОБА_4 займається бойовим видом спорту, має синій пояс по карате, є багаторазовою чемпіонкою області, і чемпіонкою Європи, має велику кількість нагород. Такий вид спорту як карате загартовує людину, робить її морально стійкою взагалі, стійкою до болю та душевних страждань від спортивних травм та поразок під час змагань. З урахуванням вище зазначеного, очевидно, що фізичні та моральні страждання ОСОБА_5 від перелому гомілки лівої ноги, описані у позовній заяві є значно перебільшеними. Він добровільно відшкодував позивачу матеріальну шкоду 18 000 грн. у повному обсязі, не зважаючи на те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована.

Крім того, просить суд врахувати ступінь вини потерпілої у ДТП, що сталася, яка на його думку є значно вищою чим його вина. Його вина, згідно з матеріалами кримінальної справи, полягає в тому, що він рухаючись на своєму мікроавтобусі перевищив дозволену швидкість до 67 км. за год., при цьому він не перебував ні в стані алкогольного, ні наркотичного сп`яніння. А вина потерпілої, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, полягає в тому, що вона «раптово вибігла на дорогу на забороняючий сигнал світлофору». Отже просить суд, врахувати що саме внаслідок недотримання потерпілою норм ПДД, ним було допущено правопорушення та спричинені потерпілій тілесні ушкодження. Крім того зазначає, що діями потерпілої йому також була спричинена матеріальна та моральна шкода. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.32-33).

23.04.2020 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.48).

Позивач ОСОБА_1 , до зали судового засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 надали заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника, не заперечували проти розгляду справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з урахуванням відзиву на цивільний позов, наданого відповідачем.

Представник відповідача ТзДВ «Страхове Товариство «Домінанта» будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до зали судового засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомили, відзив на позов не надали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позову частково за таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 10 березня 2018 року, о 15 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер», р/н НОМЕР_1 , рухався по мокрому асфальтному покриттю проїжджої частини дороги на пр. Миру у м. Кривому Розі з боку майдану Горького в напрямку майдану Визволення зі швидкістю щонайменше 67.5 км/год., чим порушив вимоги п. п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, коли в цей час на регульований пішохідний перехід проїжджої частини дороги на пр. Миру, позначений дорожньою розміткою 1.14.2 та дорожнім знаком 5.35.1, на заборонений червоний сигнал світлофору вибігла пішохід – неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка почала перетинати вказану проїжджу частину дороги справа наліво за напрямком руху автомобіля «Фольксваген Транспортер» під керуванням ОСОБА_3 , який у момент виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2 , що вибігла на дорогу, знаходячись від неї на відстані, яка давала йому об`єктивну можливість зупинити керований ним транспортний засіб за умови дотримання швидкісного режиму, встановленого у місті згідно п. п. 12.4, 12.9 «б» ПДР України, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: садна голови, струсу мозку, садна правої кисті і правого колінного суглобу, відкритого уламкового перелому кісток лівої гомілки в середній третині з зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/4024/18 від 24 травня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України, його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладені обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України. Вироком суду з ОСОБА_3 стягнуто на користь цивільного позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15 000 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень. (а.с.12-16).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.11.2019 року вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2019 року відносно ОСОБА_3 в частині розгляду цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди скасовано, призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін (а.с.17-21).

Відповідно п.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В матеріалах справи міститься виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2288 КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №8 » ДОР в якому зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на лікуванні з 10.03.18 р. по 11.04.18 р., у неї виявлені: відкритий 1А ст. перелом уламковий с/3 кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, садна голови, струс мозку (а.с.4).

Згідно консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_4 , 2003 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні в відділенні інтенсивної терапії 8 міської лікарні з 10.03.2018 року по 11.04.2018 р. виписана в задовільному стані на амбулаторне лікування, з 11.04.2018 року лікувалася амбулаторно, на етапі лікування проводилися перев`язки, рентгенограми, 27.06.2018 року знято апарат Ілізарова. Діагноз: консолідований перелом с/з кісток лівої голені, рубець правого ліктьового суглобу, та надані рекомендації (а.с.5).

Відповідно до довідки КЗШ №26 від 16.07.2018 року ОСОБА_2 , учениця 10-Б класу, дійсно не відвідувала у 2017-2018 н.р. навчальні заняття за станом здоров`я з 12.03.2018 по 25.05.2018 р. (а.с.6).

Відповідно до довідки ГО КФ «Фунакоши Шотокан Карате-ДО» №5 від 18 липня 2018 року ОСОБА_7 тренується у Криворізькій федерації з 2011 року, у 2017 році ОСОБА_8 була атестована на 4 Кю (синій пояс). За період тренувань ОСОБА_8 стала багаторазовою чемпіонкою області і чемпіонкою Європи 2016 року та здобула 15 – золотих, 12 - срібних, 7 – бронзові медалі. З березня 2018 року до теперішнього часу ОСОБА_8 не відвідує тренування за станом здоров`я. (а.с.7).

Судом встановлено, що внаслідок отримання зазначених травм, під час ДТП, що сталася з вини ОСОБА_3 позивачка зазнала матеріальної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок завдання неповнолітній ОСОБА_2 тілесних ушкоджень були здійснені витрати на лікування, загальна вартість ліків згідно наданим чекам становить 18 000,00 грн.(а.с.8-10).

Відповідно до наданих позивачем квитанцій матеріальна шкода в розмірі 18 000 гривень відповідачем ОСОБА_3 відшкодована в повному обсязі (а.с.76-81).

Відповідно до довідок КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» від 13.05.2020 року та 20.05.2020 року ОСОБА_2 29.04.2020 року зверталася за консультативною допомогою до дитячого психіатра 29.04.2020 року з приводу розладу адаптації зі змішаною тривожною та депресивною реакцією та для оцінки психічного стану після травми, отриманої внаслідок автомобільної аварії, яка трапилася 10.03.2018 року (а.с.74-75).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 автомобіля «Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_1 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта» за полісом/договором серії АК 4208850 (а.с.11).

14 березня 2018 року вх. №172 ОСОБА_3 було повідомлено страхувальника ТДВ «СТ «Домінанта» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.34,82-83).

Позивачем ОСОБА_1 03.06.2020 року на адресу ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» було направлено заяву про відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100 000 гривень (а.с.84-86).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Як встановлено судом під час розгляду справи, шкода, яку просить позивач відшкодувати, завдана джерелом підвищеної небезпеки, а тому підлягає відшкодуванню за правилами ст.1187 ЦК України.

Як зазначено вище, ДТП внаслідок якої ОСОБА_2 зазнала тілесних ушкоджень, мала місце за участю автомобіля марки «Фольксваген Транспортер», р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 автомобіля «Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_1 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта» за полісом/договором серії АК 4208850.

Відповідно до ст. 22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 23.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є в тому числі: шкода пов`язана з лікуванням потерпілого та моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Як встановлено судом, ТДВ «СТ «Домінанта» за полісом/договором серії АК 4208850, який був укладений з відповідачем ОСОБА_3 не було позивачу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що провина ОСОБА_3 встановлена згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі №214/4024/18 від 24.05.2019 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України, його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладені обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові по справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 р. в якій вказано, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст.1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст.1167 ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме - винний водій.

Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Як зазначає позивачка, що після ДТП. Що сталося з вини ОСОБА_3 їй та її дитині ОСОБА_2 , яка є потерпілою в ДТП заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що їм довелося перенести страждання: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, а також моральних страждань, повязаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Ураховуючи, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило моральні страждання, була позбавлена повноцінної можливості отримувати освіту та відвідувати спортивну секцію, що дуже позначилося на душевному стані дитини, вона вимушена проходити лікування, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування, почувалася незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування. Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу як дитини так і близьких, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, була змушена звертатися за психологічною допомогою, тому суд, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. Факт заподіяння позивачу та її дитині моральної шкоди суд вважає доведеним. За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди наявні. Проте розмір, визначений позивачами щодо стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., суд вважає завищеним і таким, що не відповідає характеру та ступеню завданої моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивачка та її донька, інтереси, якої ОСОБА_1 представляє, тяжкість вимушених змін у житті ОСОБА_2 та інші обставини, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування, що належить до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 100 000 грн., враховуючи моральні страждання в наслідок отриманих тілесних ушкоджень.

ОСОБА_2 в результаті ДТП, яка відбулася 10 березня 2018 року, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:садна голови, струсу мозку, правої кисті і правого колінного суглобу, відкритого уламкового перелому кісток лівої гомілки в середній третині з зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №623 від 15.05.2018 р.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22–31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов`язанні ним є страховик. Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного.

Згідно із ч.1 та 2 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно з урахуванням наявного страхового полісу №АК4208850 у ОСОБА_3 та нездійснення з моменту повідомлення про ДТП відшкодування моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди страхової суми у розмірі 100 тисяч гривень, позивачем 03.06.2020 року на офіційну адресу ТзДВ «СТ «Домінанта» була направлена заява про відшкодування моральної шкоди, яка останнім залишена без виконання та розгляду.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Старахове товариство «ДОМІНАНТА», на користь законного представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах потерпілої ОСОБА_2 моральної шкоду у розмірі страхової суми 100 000 гривень підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та характер позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, визначеної у грошовому вимірі, яка є майновою. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 1000 грн. стягнути з відповідача ОСОБА_3 та в розмірі 1000 гривень стягнути з відповідача ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України (з розрахунку: 1% від суми моральної шкоди, присудженої до стягнення, але не менше 840 грн. 80 коп.).

Керуючись ст.ст. 10, 76, 83, 95, 133, 259, 265 268 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1177, Цивільного Кодексу України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь законного представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь законного представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користьдержави судовий збір у розмірі 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користьдержави судовий збір у розмірі 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Відомості про сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП невідомий), місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача – ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача – ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ЄДРПОУ 35265086, юридична адреса: 49000 м. Дніпро, вул. Василя Макухи, 1.

Суддя А.В. Ткаченко