Ухвала суду № 93633173, 17.12.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5862/20

№ 1-кп/183/1587/20

У Х В А Л А

17 грудня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12020040350001091 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

за участю прокурора Дахно М.М.,

захисника Шрама В.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

31.08.2020 року ОСОБА_2 та 07.09.2020 року ОСОБА_1 під час здійснення досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання, оскільки вони обвинувачуються у скоєнні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а тому маючи можливість вільного пересування, можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Разом з тим, обвинувачені є особами, що раніше судимі за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не стали, обвинувачуються у вчиненні злочину через недовгий проміжок часу після відбуття покарання, за попереднім вироком, офіційно не працевлаштовані, суспільною працею не займаються, законних джерел доходів не мають, тобто матимуть реальну можливість продовжувати скоювати кримінальні правопорушення, а тому вважає неможливим застосування до них більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинувачених - адвокат Шрам В.В. проти продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачений ОСОБА_2 до затримання був працевлаштований хоча й не офіційно, має постійне місце мешкання, має на утриманні малолітнього сина, від органів досудового розслідування не переховувався. Що стосується обвинуваченого ОСОБА_1 , то він також був працевлаштований хоча й не офіційно, має постійне місце мешкання за яким він офіційно зареєстрований, де мешкає з матір`ю похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки, від органів досудового розслідування він переховуватися наміру не має, а тому просив змінити обвинуваченим запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію сторони захисту та просив врахувати, що він має на утриманні новонародженого сина та матір похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника, вважає що ризики на даний час не існують, оскільки має постійне місце мешкання, де проживає з родиною та матір`ю похилого віку.

Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту заперечувала, наполягала на задоволенні свого клопотання.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає, за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки строк його дії спливає 24 грудня 2020 року, але жодних підстав для його зміни на даний час не має, заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились. Крім того, враховуючи, що санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризикам переховування обвинувачених від органу досудового розслідування і суду та можливість продовжувати скоювати кримінальні правопорушення, у інший спосіб ніж тримання їх під вартою.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що, захисником в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинуваченим:

- ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 12 лютого 2021 року включно;

- ОСОБА_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 12 лютого 2021 року включно;

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

В задоволені клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя О.В. Болкарьова