Ухвала суду № 93632966, 11.12.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/957/20

Провадження №1-кп/181/120/20

У Х В А Л А

11 грудня 2020 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Юр`єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040480000202 від 01 червня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 ,ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається вказане кримінальне провадження. Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Безрук С.В. заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на домашній арешт, яке мотивоване відсутністю ризиків, передбачених законодавством, наявністю постійного місця проживання у обвинуваченого, родини, дітей, а також відсутністю доказів, що обвинувачений вчиняв чи може вчинити вплив на свідків.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що підстави для його задоволення відсутні.

Суд заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, що на думку суду, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на теперішній час не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та не зазначено про існування таких доказів. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив. Доводи клопотання зводяться до незгоди з висновками суду у попередній ухвалі про запобіжній захід.

Таким чином, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 , та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, які існували на час обрання запобіжного заходу, які не зникли, з урахуванням ст. 183 КПК України, а також ту обставину, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку суд, не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 350, 372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника – адвоката Безрука С.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О. Ю. Юр`єв