Ухвала суду № 93632620, 06.10.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3940/20

Провадження № 2-к/202/18/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Кухтіна Г.О.

секретаря судового засідання – Паленко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання Відкритого акціонерного товариства «Промагролізінг» про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду міста Мінська Республіки Білорусь від 17.02.2015 року, яке було ухвалено у справі № 464-17/2014 за позовом ВАТ «Промагролізінг» до ТОВ «Виробничо-Лізінгове підприємство «Украгропостач» про стягнення заборгованості за договором міжнародного лізингу № UA-002/12 від 25.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства «Промагролізінг» про примусове виконання рішення економічного суду міста Мінська Республіки Білорусь від 17.02.2015 року, яке було ухвалено у справі № 464-17/2014 за позовом ВАТ «Промагролізінг» до ТОВ «Виробничо-Лізінгове підприємство «Украгропостач» про стягнення заборгованості за договором міжнародного лізингу № UA-002/12 від 25.02.2013 року. Посилаючись на ст. ст. 7, 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, просив надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) від 17.02.2015 року по справі № 464-17/2014, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-лізингового підприємства «Украгропостач» на користь ВАТ «Промагролізінг» підлягає стягненню 84 328,31 російських рублів, у тому числі: 84 202,01 російських рублів - лізингові платежі по строку сплати 12.10.2014; 126,30 російських рублів – пеня, а також 2 250 000 білоруських рублів державного мита.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2020 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Кухтіна Г.О.

Ухвалою Індустріального районного суду від 06 серпня 2020 року призначено клопотання до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони про час та місце розгляду клопотання були сповіщенні належним чином, однак в судове засідання не з`явились.

В силу ч.5 ст.467 ЦПК України, вважаю можливим здійснити розгляд клопотання без участі сторін у справі, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду даного клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 467 ЦПК України, розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Економічного суду м. Мінська від 17 лютого 2015 року по справі № 464-17/2014, з ТОВ «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач» стягнуто на користь ВАТ «Промагролізінг» 84 328,31 російських рублів, у тому числі: 84 202,01 російських рублів - лізингові платежі по строку сплати 12.10.2014; 126,30 російських рублів – пеня, а також 2 250 000 білоруських рублів державного мита. 11 березня 2015 року Економічний суд м. Мінська на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, видав судовий наказ по справі № 464-17/2014 про стягнення з ТОВ «Виробничо-лізінгове підприємство «Украгропостач» на користь ВАТ «Промагролізінг» 84 328,31 російських рублів, у тому числі: 84 202,01 російських рублів - лізингові платежі по строку сплати 12.10.2014; 126,30 російських рублів – пеня; 2 250 000 білоруських рублів державного мита.

Стягувачем до клопотання додано: рішення Економічного суду м. Мінська від 17 лютого 2015 року по справі № 464-17/2014, Судовий наказ Економічного суду м. Мінська від 11 березня 2015 року по справі № 464-17/2014, довідка про те, що рішення Економічного суду м. Мінська від 17 лютого 2015 року по справі № 464-17/2014 набрало законної сили, та те, що ВАТ «ВЛП «Украгропостач» про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також те, що рішення Економічного суду м. Мінська по справі № 464-17/2014 від 17.02.2015 року не виконувалась; ухвала про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання судового наказу від 11.03.2015 року № 464-17/2014.

В силу ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні регламентована Розділом 9 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно зі ч.1 ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» встановлює, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

На даний час між Україною та Республікою Білорусь діє Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року ( Дата набуття чинності для України: 19 грудня 1992 р.)

Згідно з ст.7 цієї Угоди Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Згідно зі ст. 8 вказаної Угоди виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони. До клопотання додаються:належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання;офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення;докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.

Згідно зі ст. 9 вказаної Угоди у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця Сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопотується виконання рішення, докази того, що: а) судом держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, що запитується, раніше винесене рішення, яке набуло законної чинності у справі між тими самими Сторонами, про той самий предмет і на тій самій підставі; б) є визнане рішення компетентного суду третьої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав або держави, що не є членом Співдружності, по спору між тими ж Сторонами, про той же предмет і на тій же підставі; в) спір згідно з цією Угодою вирішений некомпетентним судом; г) інша Сторона не була повідомлена про процес; д) закінчився трирічний термін давності подання рішення щодо примусового виконання.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення підлягає виконанню на території України.

Відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

За курсом Національного Банку України станом на день постановлення ухвали 1 російський рубль становить 0,36 грн., 1 білоруський рубль – 10,816 грн.

Таким чином, сума стягнення в національній валюті за курсом Національного Банку України складає 30 358,19 грн. (84 328,31 руб. х 0,36 грн.), а саме: 30 312, 72 грн. - лізингові платежі; 45,47 грн. – пеня, а також 24 336 000 грн. (2 250 000 білорус. руб. х 10,816 грн.) - відшкодування витрат по сплаті державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ст. 467 Цивільного процесуального кодексу України , суд –

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Промагролізінг» про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду міста Мінська Республіки Білорусь від 17.02.2015 року - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічного суду міста Мінська Республіки Білорусь від 17.02.2015 року по справі № 464-17/2014, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Лізінгове підприємство «Украгропостач» (код ЄДРПОУ 25047333), адреса: м. Дніпро, вул. Журналістів, 9д, на користь Відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» (код 690034197), адреса: Республіка Білорусь, місто Мінськ, пр. Переможців, буд. 51/2-30) заборгованості за договором міжнародного лізингу № UA-002/13 від 25.02.2013 року у розмірі 30 358,19 грн., а саме: 30 312,72 грн. - лізингові платежі; 45,47 грн. – пеня, та 24 336 000 грн., - відшкодування витрат по сплаті державного мита.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Кухтін