Рішення № 93632525, 04.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4922/20

2/212/2688/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіта О.Г.,при секретарі судового засідання Безкоровайної О.Т., за участю представник позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коваленко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», треті особи: Дніпропетровська обласна рада, Національна служба здоров`я України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою та просить скасувати накази Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради" № 268 ос від 16.06.2020р. та №147 ос від 09.04.2020 р., № 182 ос від 07.05.-2020 р.; поновити її на роботі на посаді сестри медичної стаціонару 5-го психіатричного відділення Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради"; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, що станом на 09.07.2020 р. складає 6596,64 грн., а також витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу в сумі 6000 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 01.08.2005 р. на підставі наказу № 188 к від 29.07.2005 року її було прийнято на посаду сестри медичної стаціонару (процедурної) 6-го психіатричного відділення ОКЗ «ПНД» м. Кривий Ріг (в теперішній час Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради"), а з 23.06.2012р. вона була переведена на посаду сестри медичної стаціонару 5-го психіатричного відділення. Наказом № 268 ос від 16.06.2020р. її звільнено від займаної посади у зв`язку з скороченням штату згідно п.1 ч. 1 ст. 40 Кзпп України 16.06.2020р. з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної відпустки в кількості 5 к.д. за робочий рік з 01.08.2019 р. по 16.06.2020р. 10 к.д. додаткової відпустки як матері 2-х дітей віком до 15 років за 2020 рік загалом 15 к.д. та виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної шати відповідно до ст. 44 Кзпп України. Підставою для скорочення штату підприємства є наказ КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» №147 ос від 09.04.2020р. «Про скорочення штату та затвердження штатного розпису», згідно якого (п.2.9) виведено зі штатного розпису психіатричного відділення № 5: 5,0 ставок сестри медичної стаціонару; 1,0 ставок сестри медичної стаціонару (процедурної); 1,0 ставку сестри-господині; 1,0 ставку молодшої медичної сестри буфетниці; 0,5 ставки медичної сестри з догляду за хворими. Разом з цим, п. 2.21 цього ж наказу в психіатричне відділення № 5 введено 5 ліжок. Крім того, п. 4 наказу вирішено змінити з 17.06.2020 р. назву структурних підрозділів, а саме з «психіатричне відділення № 5» на «психіатричне відділений № 1». 07.05.2020р., наказом № 182 ос «Про внесення змін та доповнень до наказу № 1470С від 09.04.2020р.» п. 2.9 наказу №147 ос від 09.04.2020р. викладено у наступній редакції: «вивести зі штатного розпису психіатричного відділення № 5: 4,0 ставок сестри медичної стаціонару; 1,0 ставок сестри медичної стаціонару (процедурної); 1,0 ставку сестри-господині; 1,0 ставку молодшої медичної сестри буфетниці. Ввести до штатного розпису психіатричного відділення № 5: 1,5 ставки молодшої медичної сестри з догляду».

Необхідність скорочення штату наказом №147 ос від 09.04.2020р. обґрунтовується обмеженими умовами фінансування підприємства з 01.04.2020 р. НСЗУ за програмою медичних гарантій 2020, яка запроваджена на виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», з метою оптимального використання коштів та кадрового потенціалу підприємства у відповідності до мінімальних потреб, необхідних для виконання умов договору з НСЗУ, враховуючи, що сума за програмою медичних гарантій» складає лише 26300336,00 гри., що дорівнює 53% від фактичних видатків підприємства за 9 місяців 2019р., дефіцит коштів на утримання підприємства (відповідно до існуючих потужностей), складає мінімум 17.5 млн.грн. При цьому КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» з метою збільшення фінансування медичного закладу з пропозицією розширити перелік медичних послуг у договорі до НСЗУ не зверталося, як не зверталося і до місцевих органів влади, тобто Дніпропетровської обласної ради та Криворізької міської ради з проханнями надання субвенцій, тобто фінансування медичного закладу. Також адміністрація закладу не зверталася до профспілкового комітету КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» з письмовим зверненням про надання згоди на скорочення штатів, це питання на засіданні профкому не розглядалося і письмову відповідь профком головному лікарю КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» не надавав.

Вказує, що в 2005 році вона закінчила Криворізький медичний коледж за спеціальністю «Сестринська справа» і здобула кваліфікацію медичної сестри та у 2016 році пройшла підвищення кваліфікації молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів за циклом «Психіатрія», медсестри психіатричних установ». 08.06.2017 р. вона пройшла атестацію при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації і наказом № 672-0 від 13.06.2017 р. їй вчергове підтверджено вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності сестринська справа. Вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто є сімейною особою, і на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент її звільнення з займаної посади її чоловік, ОСОБА_3 , не працював і самостійного заробітку не мав, що підтверджується записами у трудовій книжці. На виконання наказу №147 ос від 09.04.2020р., з метою визначення кола осіб, яких заборонено звільняти відповідно до ст. 184 Кзпп України, працівників підприємства з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, які мають переважне право на залишення на роботі згідно ч.1 ст. 42 Кзпп України та осіб, які мають перевагу в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації згідно з ч.2 ст. 42 Кзпп України наказом № №148ос від 09.04.2020р. було створено відповідну комісію, однак в порушення вимог п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 42 Кзпп України її до таких працівників зараховано не було.

Ухвалою від 14 липня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

04 серпня 2020 року відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, так як адміністрацією було дотримано процедуру попередження працівника про подальше звільнення, запропоновано наявні вакантні посади, а саме ОСОБА_2 тричі надавались вакантні посади, пропонувалось працевлаштування, але позивач від запропонованих посад, навіть в тому відділенні в якому працювала №5, відмовилась, що підтверджується її особистим підписом, і лише після відмови позивача від вакантних посад, звільнено за п.1 ст.40 КЗПП України.

25 листопада 2020 року на адресу суду від представника третьої особи - Дніпропетровської обласної ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради” засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради. Обласна рада є органом управління майном КП „КБЛПД” ДОР”. Повноваження органу управління майном щодо управління КП „КБЛПД” ДОР” визначаються Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами України, а також Статутом, що зазначено у розділі 7 Статуту КП „КБЛПД” ДОР”. Розділом 4 Статуту встановлено юридичний статус, а саме: права і обов`язки юридичної особи КП „КБЛПД” ДОР” набуло з дня державної реєстрації. Відповідно до п. 7.5.10. Статуту керівник КП „КБЛПД” ДОР” приймає на роботу та звільняє з роботи працівників КП „КБЛПД” ДОР”, а також приймає інші, передбачені законодавством про працю, рішення у сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками. Позивачем зазначено, що вона була зарахована та звільнена з займаної посади сестри медичної стаціонару 5-го психіатричного відділення відповідно до наказів КП „КБЛПД” ДОР”. На підставі викладеного вбачається, що між Позивачем та Дніпропетровською обласною радою відсутні будь-які трудові відносини. Отже, Дніпропетровська обласна рада не має повноважень для втручання в діяльність комунального підприємства „Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги” Дніпропетровської обласної ради” щодо трудових відносин.

25 листопада 2020 року на адресу суду від представника третьої особи - Національної служби здоров`я України надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до нормативно-правових актів, який у своїй діяльності керується НСЗУ, питання трудових відносин (зокрема питання звільнення працівників та прийняття на роботу), виплати заробітної плати та контроль за дотриманням трудового законодавства відповідачем і такими виплатами не належить до компетенції НСЗУ. До основних функцій НСЗУ належить укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , підтримав вимоги позовної заяви, з наведених у ній підстав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечувала, з підстав, наведених у відзиві.

Представник третьої особи - Дніпропетровської обласної ради Андрєєва В.С. в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила суд розгляд справи проводити за наявними матеріалами без участі представника Дніпропетровської обласної ради.

Представник третьої особи - Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, в письмових поясненнях просили суд розглянути справу без участі НСЗУ.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши і дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 Кзпп України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Тобто, під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти, зокрема, ліквідацію, реорганізацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга ст. 40 Кодексу законів про працю України).

Згідно вимог статті 43 Кзпп України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, крім іншого, пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації - ст. 43-1 Кзпп України) ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

В абзацах 1, 3 п. 19 постанови "Про практику розгляду судам трудових спорів» від 06.11.1992 №9 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу Обласного комунального закладу "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" №188к від 29.07.2005р. була прийнята сестрою медичною стаціонару (процедурна) у психіатричне відділення №6, 09.09.2005р. переведена до психіатричного відділення №5 сестрою медичною стаціонару (процедурна), а з 23.06.2012р. згідно наказу №85ос від 22.06.2012р. переведена на посаду сестри медичної стаціонару психіатричного відділення №5. (ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" на теперішній час перейменовано в Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради»).

Згідно наказу від 16.06.2020 року №268ос звільнена в зв`язку із скороченням штату, згідно п.1 ст. 40 Кзпп України 02.12.2019.

В зв`язку з обмеженими умовами фінансування підприємства з 01.04.2020 року НСЗУ за програмою медичних гарантій 2020, яка запроваджена на виконання Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», з метою оптимального використання коштів та кадрового потенціалу підприємства у відповідності до мінімальних потреб, необхідних для виконання умов договору з НСЗУ, враховуючи, що сума за договором з НСЗУ № 1403-Е420-Р000 «Про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» складає лише 26300336,00грн., що дорівнює 53% від фактичних видатків підприємства за 9 місяців 2019 року, дефіцит коштів на утримання підприємства (відповідно до існуючих потужностей) складає мінімум 17,5 млн. грн. 09.04.2020 року в.о. генерального директора Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» видано наказ №147 ос "Про скорочення штату та затвердження штатного розпису". Вказаним наказом зобов`язано заступника головного директора з економічних питань Головко К.М. з 17.06.2020р. зробити відповідні зміни в штатному розписі підприємства.

07.05.2020 року в.о. генерального директора Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» видано наказ №182ОС "Про скорочення внесення змін та доповнення до наказу №147ОС від 09.04.2020р.".

Згідно наказу №147 ос "Про скорочення штату та затвердження штатного розпису" зі штатного розпису психіатричного відділення №5 необхідно вивести 8,5 одиниць.

Наказом в.о. генерального директора Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» від 09.04.2020 року №148 ос "Про створення комісії щодо скорочення штату" було створено комісію по розгляду кандидатур, що мають переважне право на залишення на роботі.

Зазначеною комісією 09.04.2020 було проведено засідання, на якому розглядалося питання щодо визначення працівників, яких заборонено звільніти, які мають переважне право на залишення на роботі та тих які мають обмеження на звільнення згідно законодавства України, в зв`язку зі скороченням штату. Позивач не була визначена, як особа, яка має переважне право залишитись на роботі.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Посилання представника позивача на порушення вказаної правової норми при звільненні працівників відповідачем суд не може покласти в основу рішення по справі, так як воно спростовується листами в.о. генерального директора Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_7 (а.с.59, 60-61).

Стаття 43 Кзпп України регламентує порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Так, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Аналогічне положення міститься і в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. “Про практику розгляду судами трудових спорів, а саме, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 Кзпп.

Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і

діє на підприємстві, і членом якої є працівник.

Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999р. №1045-ХІV, а саме ч.3 ст.22 передбачено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Так, 06.03.2020р., на виконання вище викладеного, профспілкова організація лікарні була повідомлена про вимушене проведення заходів щодо скорочення ліжок та скорочення штатних працівників, а 26.05.2020 року до профспілки адміністрацією лікарні надано обґрунтоване письмове подання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівниками.

ОСОБА_2 виключена з членів профспілкової організації на підставі її заяви від 24.01.2018р., а тому питання про надання згоди на звільнення саме позивача профспілковим комітетом не розглядалось.

При оцінці переважного права на залишення на роботі суд враховує наступне.

В ст. 42 Кзпп України законодавець закріпив, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Перелік категорій працівників, яким надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, визначений у частині другій статті 42 Кзпп України, який не є вичерпним. Тобто, допускається встановлення законодавством таких переваг й іншим категоріям працівників. Відповідно, зокрема така перевага може надаватися і громадянам, які віднесені до 1-ї категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.7 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

В судовому засіданні представник відповідача пояснювала, що на комісії вирішувалося питання переважного права щодо осіб з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці. Вказане підтверджується і копіями протоколів.

При визначенні категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, належить враховувати, що черговість їх перелічення, яка надається в ч.2 ст.42 Кзпп України юридичного значення не має. Водночас, якщо працівник користується переважним правом на залишення на роботі на підставі трьох пунктів ч.2 ст. 42 Кзпп України, то він може бути визнаний таким, що має переважне право на залишенні на роботі перед працівником, що користується таким же правом за одним чи двома пунктами, хоча тут також можливі винятки.

Щодо переваг, на які посилається сторона позивача, як на підставу своїх вимог, а саме: особа є сімейною та має двох і більше утриманців та як особа в сім`ї якої не має інших працівників з самостійним заробітком, суд відмічає, що п.2 ч.2 ст.42 Кзпп України визнається переважне право на залишення на роботі за особами, у сім`ї яких не має інших працівників із самостійним заробітком. Оскільки, мова йде про сім`ї, то перевага не повинна визнаватися за особами, які проживають одиноко, без сім`ї.

Пункт 3 ч.2 ст.42 Кзпп України надає переважне право на залишення на роботі працівникам з тривалим безперервним стажем на даному підприємстві.

Так, на виконання вимог ст.49-2 Кзпп України ОСОБА_2 персонально була попереджена за 2 місяці про наступне вивільнення і їй ніхто не перешкоджав надати до відділу кадрів документи, які б надавали переважне право на залишенні на роботі. При наданні попереджень всім працівникам роз`яснювалось, що у разі наявності будь-яких документів, доказів, які свідчать про переважність на залишення на роботі їх слід надати до відділу кадрів. Проте, ОСОБА_2 не надала до відділу кадрів будь-яких доказів, а в даному випадку – копію трудової книжки чоловіка, який не працює.

Частина 3 ст. 49-2 Кзпп України передбачає, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

ОСОБА_2 тричі надавались вакантні посади, пропонувалось працевлаштування, але позивач від запропонованих посад, навіть в тому відділенні в якому працювала №5, відмовилась, що підтверджується її особистим підписом і не заперечувалось в судовому засіданні.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст. 49-2 Кзпп України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889.

Статтею 42-1 Кзпп України передбачено, що працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації

На виконання вимог ст.42-1 Кзпп України, адміністрація листом №4730 від 17.07.2020р. повідомила ОСОБА_2 про наявність вакантних посад. Вказаний лист позивач отримала 23.07.2020р., що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту Укрпошти, проте до відділу кадрів для працевлаштування до теперішнього часу не звернулась.

Суд вважає, що адміністрацією було дотримано процедуру попередження працівника про подальше звільнення, запропоновано наявні вакантні посади і лише після відмови позивача від вакантних посад, звільнено за п.1 ст.40 КЗПП України.

Таким чином, враховуючи правовідносини, що склалися між сторонами, та норми права, що їх регулюють, а також зібрані на засадах диспозитивності та змагальності сторін докази, суд вважає, що стороною позивача не надано доказів про те, що вона мала переважне право на залишення на роботі перед іншими працівниками, які створеною адміністрацією Комунального підприємства „Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги” Дніпропетровської обласної ради” комісією визначені як такі, що мають переважне право на залишення на роботі, що є її обов`язком, про що зазначив і Верховний Суд у своїй постанові від 15.08.2019 по справі № 127/17355/16-ц, крім того при звільненні позивача не було порушено норм трудового законодавства, оскільки відповідач звільнив позивачку на підставі і відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для поновлення на роботі.

Оскільки, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від первісної вимоги, то вони відповідно теж не можуть бути задоволені.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», треті особи: Дніпропетровська обласна рада, Національна служба здоров`я України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», юридична адреса: 50011, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, буд. 27 код ЄДРПОУ 01986256.

Третя особа: Дніпропетровська обласна рада, юридична адреса: 49004, м. Дніпро, пр-к Олександра Поля, 2, код ЄДРПОУ 23928934.

Третя особа: Національна служба здоров`я України, юридична адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2020 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт