Рішення № 93632042, 20.11.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 409/82/12

Провадження № 2/209/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі: секретаря Кулік О.О.,

представника позивача виконкому Кам`янської міської ради та третьої особи Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради – Жежеля С.С.

представника позивача Приватного підприємства «Пасаж» - Стребіж А.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу:

за позовом Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Кам`янська міська рада, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

та за позовом виконавчого комітету Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, Приватне підприємство “Пасаж”, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пасаж» звернулося до суду з позовом, в якому, уточнивши та збільшивши свої позовні вимоги, просить суд:

- усунути перешкоди Приватному підприємству «Пасаж» у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 1210400000:01:011:0432 та кадастровий номер: 1210400000:01:011:0431) шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна – торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок ОСОБА_1 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28675281 від 11.03.2016 року, прийняте державним реєстратором Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Рудь-Мірзахаятовою Ольгою Валентинівною, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 13638576;

- скасувати запис про право власності № 13638576, зареєстрований 04.03.2016 року державним реєстратором Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Рудь-Мірзахаятовою Ольгою Валентинівною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28675281 від 11.03.2016 року (власник: ОСОБА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 872012612104; об`єкт нерухомого майна: торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 53,5 кв.м.; адреса: АДРЕСА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Пасаж» понесені підприємством витрати.

Третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, - виконавчий комітет Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому уточнивши свої позовні вимоги, просить суд зобов`язати ОСОБА_1 за свій кошт знести торговельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_3 та відновити стан цієї земельної ділянки.

На обґрунтування позову ПП «Пасаж» зазначило, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1999 року ОСОБА_1 набув у власність торговий павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 25,0 кв.м, по АДРЕСА_2 . Після придбання нерухомого майна ОСОБА_1 не впорядкував свої права на право користування земельною ділянкою, на якій розташований торгівельний павільйон, не уклав договір оренди земельної ділянки з її власником Дніпродзержинською міською радою, самовільно виконав реконструкцію належного йому торговельного павільйону, добудувавши до нього три додаткових приміщення, внаслідок чого торгівельна площа павільйону збільшилася до 53, 5 кв.м., а загальна площа забудови склала 57,4 кв.м. Відповідно до акту обстеження стану дотримання умов використання земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року, який був складений Управлінням земельних відносин (зараз Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради) ОСОБА_1 самовільно зайняв під торгівельний павільйон земельну ділянку, загальною площею 0,0058 га по АДРЕСА_2 , яка була передана в оренду ПП «Пасаж», а документи відповідачу на право користування земельною ділянкою не оформлювалися. Вищевказані обставини були встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 лютого 2010 року, яким було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Пасаж» про визнання права власності на зазначений торгівельний павільйон, і вказане рішення суду в цій частині набрало законної сили. Приватне підприємство «Пасаж» 26 червня 2001 року уклало з Дніпродзержинською міською радою договір оренди земельної ділянки, згідно рішення виконавчого комітету дніпродзержинської міської ради від 03 березня 2001 року. Згідно договору оренди ПП «Пасаж» була передана в оренду земельна ділянка, площею 0,9033 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 », частина якої розміром 0,8433 га відводилася для торгівельних павільйонів, які будуть побудовані ПП «Пасаж» згідно архітектурно-будівельному плану, та 0,06 га для автотранспорту. ОСОБА_1 із заявами про надання йому в оренду земельної ділянки, на якому знаходилося придбане ним нерухоме майно, площею 25,0 кв.м., не звертався і договір оренди не оформлював, а з відповідною заявою звернувся лише після завершення самочинної реконструкції і вже для виділення йому в користування земельної ділянки не тільки під придбане нерухоме майно, а й самочинно реконструйоване, при тому, що станом на 2003 рік до моменту подання уточненої позовної заяви земельна ділянка, на якій було розташоване як придбане так і реконструйоване майно перебувала в користуванні ПП «Пасаж». 10 серпня 2005 року між ПП «Пасаж» та Дніпродзержинською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7682 га строком на п`ять років з наданням орендарю переважного права на поновлення договору на новий строк та на підставі додаткової угоди від 17 березня 2006 року площа земельною ділянки, що надається в оренду ПП «Пасаж» зменшена до 0,7512 га, з якої під міні ринком – 0,6953 га, під проходами, проїздами, площадками – 0.0559 га. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки ПП «Пасаж», як особа, якій було надано переважне право на поновлення договору на новий строк, 24 лютого 2014 року на підставі рішення Дніпродзержинської міської рали від 31 січня 2014 року № 1005-46/УІ уклало з Дніпродзержинською міською радою договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_4 , загальною площею 0,2723 га для розміщення міні-ринку строком до 24 лютого 2024 року. Таким чином, ОСОБА_1 фактично використовує для ведення підприємницької діяльності нерухоме майно, право власності на яке за ним не зареєстроване, яке не введено в експлуатацію. Відповідач чинить перешкоди ПП «Пасаж» у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні ПП «Пасаж» і за яку ПП «Пасаж» сплачує орендну плату. Вище викладені факти були встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2016 року, справа № 409/82/12. Позивач вважає, що згідно ст. 376 ЦК України, ПП «Пасаж», як користувач земельної ділянки має право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна торговельному павільйону «Шинок» в районі Лівобережного ринку по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м., який належить ОСОБА_1 , присвоєна адреса: АДРЕСА_2 . Але рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 лютого 2010 року встановлено, що не існує нерухомого майна – торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 57,4 кв.м., а існує самовільно реконструйований торговий павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 57,4 кв.м., який не введено в експлуатацію. Не зважаючи на присвоєння торговельному павільйону адреси, він так і залишився бути розташованим в межах земельної ділянки кадастровий номер № 1210400000:01:011:0432 та № 1210400000:01:011:0431 по АДРЕСА_1 , яка передана власником ПП «Пасаж». Посилаючись на ст.22, ч.3 ст. 152, ст. 206, ст. 212, п.6 ч.1 ст. 121 ЗК України, ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ПП «Пасаж» вважає, що є підстави для задоволення його позову.

На обґрунтування позову виконавчий Кам`янської міської ради зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03 березня 2001 року з приватним підприємством «Пасаж» 26 червня 2001 року був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого ПП «Пасаж» була передана в оренду земельна ділянка, площею 0,9033 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 . Згідно зазначеного договору частина земельної ділянки, розміром 0,8433 га відводилася для торгівельних павільйонів, які будуть побудовані ПП «Пасаж» згідно архітектурно-будівельному плану, та 0,06 га для автотранспорту. При цьому ОСОБА_1 із цієї земельної ділянки не відводилася ніяка частина. Купуючи торгівельний павільйон, площею 25,2 кв.м., відповідач не вирішив питання про відведення йому земельної ділянки під придбаний павільйон. Не зважаючи на зазначене, відповідач, без дозволу виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради та затвердженого архітектурно-будівельного плану, самовільно виконав прибудову до свого торгівельного павільйону, площею 32,4 кв.м, на земельній ділянці, що була передана в оренду ПП «Пасаж». Відповідно до акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року, який був складений Управлінням земельних відносин (зараз Департамент комунальної власності та земельних відносин) ОСОБА_1 самовільно зайняв під торговий павільйон земельну ділянку, загальною площею 0,0058 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , і яка була передана в оренду ПП «Пасаж», документи відповідачу на право користування земельною ділянкою не оформлювалися.

22 січня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Баранової Л.Я. надійшов відзив на позовні заяви (а.с 52 т. 5), де зазначено, що торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1999 року, в якому вказана наступна адреса павільйону: АДРЕСА_6 березня 2016 року право власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_6 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером № 13638576. На підставі розпорядження міського голови Кам`янської міської ради від 11 листопада 2017 року № 393-р від 24 листопада 2017 року № 425-р адреса торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » змінена на наступну: АДРЕСА_2 . Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі з 04 березня 2016 року за реєстраційним номером № 13638576. Отже, право власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м. належним чином оформлено і зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з вимогами статей 334, 657 ЦК України. Посилаючись на ст. 317, 321 ЦК України, вважає, що право власності ОСОБА_1 на торгівельний павільйон є непорушним і ОСОБА_1 не може бути позбавлений права власності на його нерухоме майно. Торгівельний павільйон має загальну площу 53,5 кв.м., а не 57,4 кв.м., як зазначено у позові ПП «Пасаж», що підтверджується технічним паспортом на павільйон, що виготовлений ОКП «Дніпродзержинське БТ» 10 вересня 2010 року. Цей павільйон, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 червня 2003 року, не є тимчасовою спорудою, він пов`язаний фундаментом з землею, фасадні стіни павільйону і граничного за ним павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власниками якого з 10 липня 2006 року є фізичні особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , мають облицівку покрівлі з металочерепиці та металокаркасу, що об`єднує ці павільйони в єдиний архітектурний ансамбль. Примусове знесення павільйону «Шинок» може привести до порушення інтересів третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4

09 лютого 2018 рок виконавчим комітетом Кам`янської міської ради подано пояснення (а.с. 61-63 т.5), де зазначено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03 березня 2001 року з приватним підприємством «Пасаж» 26 червня 2001 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ПП «Пасаж» була передана в оренду земельна ділянка, площею 0,9033 га, що розташована по АДРЕСА_5 . Частина земельної ділянки, площею 0,8433 га відводилася для торгівельних павільйонів, які будуть побудовані ПП «Пасаж» згідно архітектурно-будівельного плану, та 0,06 га для автотранспорту. При цьому ОСОБА_1 із цієї земельної ділянки не відводилася ніяка частина. Купуючи торгівельний павільйон, площею 25,2 га, відповідач не вирішив питання про відведення йому земельної ділянки від придбаний павільйон. Також відповідач без дозволу виконавчого комітету та затвердженого архітектурно-будівельного плану самовільно виконав прибудову до свого павільйону на земельній ділянці, що була передана в оренду ПП «Пасаж». На теперішній час ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 166 ЗК України, використовує під розміщення торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї, тобто без наявності рішення міської ради та договору оренди землі. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 лютого 2010 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його позовних вимог до приватного підприємства «Пасаж» про визнання права власності на нерухоме майно: торговельний павільйон, площею 53,5 кв.м по АДРЕСА_5 , і вказане рішення суду в цій частині набрало законної сили. Просять задовольнити позовні вимоги ПП «Пасаж» та виконавчого комітету Кам`янської міської ради в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

18 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Пасаж», треті особи: Виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про визнання за ним права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна – торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,5 кв.м.

Після скасування 17 червня 2008 року Апеляційним судом Дніпропетровської області (а.с. 52-53 т.1) ухвали судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 березня 2008 року про відмову у викритті провадження за позовом ОСОБА_1 , ухвалою судді від 30 липня 2008 року (а.с. 54 т.1) відкрито провадження у справі та призначене попереднє судове засідання.

30 вересня 2008 року Приватне підприємство «Пасаж» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ», Управління земельними ресурсами м. Дніпродзержинська про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, в якій просило зобов`язати ОСОБА_1 за свій кошт знести зроблені ним прибудови площею 32,4 кв.м. і відновити стан цієї частини земельної ділянки, який був до перебудови торгівельного павільйону (а.а. 123 т.1).

Ухвалою суду від 20 листопада 2008 року (а.с. 144 т.1), прийнято зустрічний позов Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ПП «Пасаж».

18 грудня 2008 року від третьої особи Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради також надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , треті особи: Управління головного архітектора м. Дніпродзержинська, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ», Управління земельних відносин міської ради, Приватне підприємство «Пасаж» про усунення перешкоди в користування земельною ділянкою (а.с. 148-150 т.1), в якій виконавчий комітет, уточнивши свої позовні вимоги (а.с. 168-169 т.1), просить суд: визнати його третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та зобов`язати ОСОБА_1 за свій кошт знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_3 та відновити стан цієї земельної ділянки.

Ухвалою суду від 04 березня 2009 року (а.с. 163 т. 1), змінено правове становище виконкому Дніпродзержинської міської ради з третьої особи без самостійних позовних вимог та третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, допущено до участі у справ в якості третьої особи з самостійними позовними вимогами виконком Дніпродзержинської міської ради, прийнято до розгляду позовні вимоги виконкому Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1 в одному провадженні з позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Пасаж», треті особи: Виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», розглянувши вказані вимоги в одному провадженні.

Ухвалою суду від 04 березня 2009 року долучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Дніпродзержинську міську раду Дніпропетровської області (а.с. 165 т.1).

19 лютого 2010 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська було ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Пасаж», треті особи: Виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Дніпродзержинська міська рада, Управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про визнання за ним права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна – торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_5 . Задоволений зустрічний позов ПП «Пасаж» до ОСОБА_1 та позов третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 за свій кошт знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_3 та відновити стан цієї земельної ділянки (а.с. 41-51 т.2 ).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року (а.с. 92-95), за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 скасовано рішення суду від 19 лютого 2010 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_5 та відновлення стану земельної ділянки. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська. В решті рішення залишено без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Ковальової А.Б. від 17 травня 2010 року (а.с. 97 т. 2), цивільна справа прийнята до розгляду та призначено попереднє судове засідання.

20 серпня 2010 року ПП «Пасаж» подано уточнення до позовної заяви (а.с. 131 т.2), в яких ПП «Пасаж» просить зобов`язати ОСОБА_1 знести торгівельний павільйон, площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_5 та відносини стан земельної ділянки.

Ухвалою суду від 25 січня 2011 року ( а.а. 144 т.2), залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог приватного підприємця ОСОБА_6 .

25 січня 2011 року судом постановлена ухвала про прийняття уточнень позивача ПП «Пасаж» до позовних вимог до ОСОБА_1 (а.с. 146-147).

Ухвалою суду від 03 квітня 2012 року (а.с. 52-53 т.3), зупинено провадження у справі до винесення рішення апеляційним адміністративним судом Дніпропетровської області у справі ОСОБА_1 до Дніпродзержинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-1985/11 за позовом ОСОБА_1 , яким було визнано протиправним та скасовано рішення Дніпродзержинської міської ради від 15 грудня 2010 року за № 13-02/6 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та подальшого обслуговування павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року (ас. 58 т. 3), апеляційна скарга Дніпродзержинської міської ради на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року у справі № 2а-1975/11 залишена без задоволення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01 квітня 2014 року (а.с. 60 т.3), відновлено провадження у справі.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 червня 2014 року (а.с. 112-116 т. 3) задоволено позов Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Також задоволено позов третьої особи з самостійними вимогами -виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Зобов`язано ОСОБА_1 в забезпечення приведення земельної ділянки у придатний для використання стан знести за свій рахунок торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 53,5 кв.м, на земельній ділянці, площею 0,0058 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 18 листопада 2014 року (а.с. 161 т.3), за заявою ОСОБА_1 , заочне рішення суду від 17 червня 2014 року було скасовано і справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 травня 2015 року (а.с. 17-31 т.4 ) відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Дніпродзержинська міська рада, Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, Департамент комунальної власності та земельних відносин, ОКП «Дніпродзержинське БТІ» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Також відмовлено в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, Департамент комунальної власності та земельних відносин, ОКП «Дніпродзержинське БТІ», Приватне підприємство «Пасаж» про усунення перешкод в користуванні земельно ділянкою.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року (а.с. 73-76), відхилена апеляційна скарга виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради на рішення суду від 25 травня 2015 року, рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року (а.с. 111-114 т. 4), задоволена касаційна скарга виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, скасовані рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 травня 2015 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

01 вересня 2016 року, згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, справа передана для розгляду судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Байбарі Г.А.

Ухвалою суду від 09 грудня 2016 року (ас. 160 т. 4), за клопотанням представника позивача, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

17 лютого 2017 року судом постановлено ухвалу (а.с. 194 т.4), якою частково задоволено заяву представника позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Визначено третіми особами у справі: Кам`янську міську раду замість Дніпродзержинської міської ради, Виконавчий комітет Кам`янської міської ради замість Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради замість Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради замість Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради.

13 грудня 2017 року Приватним підприємством «Пасаж» подано уточнену позовну заяву (а.с. 31-33 т.5), в якій заявлено наступні позовні вимоги: «Усунути перешкоди Приватному підприємству «Пасаж» у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 знести за власний рахунок торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року (а.с. 36 т. 5), задоволено заяву представника позивача ПП «Пасаж» Каневської Л.І про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно - торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 872012612104, належний на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

15 січня 2018 року ухвалою суду (а.с. 43 т.5) постановлено: «Розглядати в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Кам`янська міська рада, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за позовною заявою виконавчого комітету Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, Приватне підприємство “Пасаж”, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 12 лютого 2018 року, за клопотанням ПП «Пасаж», у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі (а.с 82-83 т. 5).

19 вересня 2018 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1093-18 від 29 серпня 2018 року (а.с. 105 -120).

17 вересня 2018 року судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі (а.с. 131 т. 5).

12 жовтня 2018 року Приватним підприємством «Пасаж» подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 145-148 т. 5) , за якими судом ухвалюється рішення у справі.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 189 т. 5).

11 вересня 2020 року судом постановлено ухвалу про визнання обов`язковою явку в судове засідання представника виконавчого комітету Кам`янської міської ради, яким заявлено позовні вимоги до ОСОБА_1 , та представника Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради.

Представники третіх осіб: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, та треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Директором ОКП «Дніпродзержинське БТІ» раніше було подано письмове клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 11 т. 6).

Третьою особою ОСОБА_5 також було подана письмова заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 182 т. 5), в якій ним зазначено, що він не заперечує проти позовних вимог ПП «Пасаж», просить їх задовольнити, і у разі ухвалення рішення про задоволення позову ПП «Пасаж» та демонтажу торгового павільйону «Шинок», розташованого на території ПП «Пасаж» його інтереси та права не будуть порушені.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ЦПК України та зі зголи сторін і їх представникув, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності представників третіх осіб: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, та третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У вступному слові представник ПП «Пасаж» - адвокат Стребіж А.О. підтримувала позовну заяву ПП «Пасаж» в її останній редакції та надала пояснення, аналогічні її обґрунтуванню. Також пояснила суду, що більшість обставин у цій справі встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року, в якій було визначено, що ПП «Пасаж» була передана в оренду земельна ділянка. На цій земельній ділянці знаходиться реконструйоване ОСОБА_1 нерухоме майно. ВССУ скасував рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду тільки тому, що до участі у справі не були залучені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та не була призначена судова експертиза, якою необхідно було б визначити, чи не порушить знесення торгівельного павільйону права вказаних осіб.

Також надала додаткові пояснення, вказавши, що між сторонами у справі склалися інші правовідносини, ніж ті, на які посилався Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 05 вересня 2017 року у справі № 806/833/16, тому у ПП «Пасаж» не було підстав оскаржувати договір купівлі-продажу торгівельного павільйону «Шинок», і ПП «Пасаж» не є стороною за цим договором. Сам ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, вказував, що він здійснив самовільну реконструкцію, і того, об`єкту, який він придбав за договором купівлі-продажу, не існує. Вказані обставини були встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільно реконструйоване майно від 19 лютого 2010 року. В цій частині рішення суду є дійсним до цього часу. Позов ПП «Пасаж» є зустрічним. Згідно ст. 212 ЗК України, ПП «Пасаж» має право ставити питання про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нерухомого майна. ПП « ОСОБА_7 », обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставу - рішення суду. А в посиланнях представника відповідача – інша правова підстава. Майбутні реєстрації не мають значення до права власності, а мова йде тільки про зміни адреси. Об`єкт не змінився і не зареєстровано самовільно реконструйоване майно. Рішення суду про відмову у визнанні права власності на самовільно реконструйоване майно не призвело до реєстрації права власності. Перелік документів на зміну адреси не стосуються питань знесення об`єкта. Якщо суд вирішить про знесення об`єкта, то дії міського голови можуть бути визнані незаконними. При скасування першої реєстрації всі інші реєстрації закриваються (закривається вікно). Після знесення об`єкта реєстрація має бути скасована.

У вступному слові представник виконавчого комітету Кам`янської міської ради Жежель С.С., який також представляє інтереси третьої особи Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (а.с. 59, 60, 61 т. 6), не підтримував заявлений виконавчим комітетом Кам`янської міської ради позов, але вказав, що не має повноважень на його відкликання. Просить ухвалити рішення згідно діючого законодавства, ними буде прийнято те рішення, яке ухвалить суд. У відповідача ОСОБА_1 наявні документи щодо присвоєння об`єкту нерухомості поштової адреси, а також надано дозвіл на підготовку земельної документації. Якщо майно самовільно збудовано, то вимога про знесення є законною. Вважає, що право власності виникає з моменту державної реєстрації права власності. Якщо право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано, то воно визнано державою. Рішення міської ради про присвоєння адреси, про реєстрацію права власності, про розробку земельної документації не скасовані. Департамент комунальної власності лише проводить реєстрацію права власності на підставі належних документів.

У вступному слові відповідач ОСОБА_1 позови ПП «Пасаж» та виконавчого комітету Кам`янської міської ради не визнав та надав пояснення про те, що він придбав торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 1999 році на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Цей павільйон знаходиться на земельній ділянці, яка в теперішній час перебуває в оренді ПП «Пасаж». До 2013 року він платив ПП «Пасаж» орендну плату, а потім припинив, бо ПП «Пасаж» відмовився укласти з ним договір на компенсацію ринкових витрат. З того часу він не сплачує ні земельний податок, ні орендну плату. При реконструкції павільйону його площа не збільшилася, бо добудови до павільйону він побудував на літній площадці, яка відносилася до павільйону і яку він купив разом з павільйоном, але в договорі купівлі-продажу ця літня площадка не була вказана. Перша реєстрація в державному реєстрі була виконана на підставі договору купівлі-продажу майна та технічного паспорту. Потім у 2017 році він звернувся до міської ради про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Розпорядженням міського голови торгівельному павільйону «Шинок» була присвоєна адреса: АДРЕСА_2 . Після чого він звернувся до державного реєстратора для внесення змін в реєстраційний запис щодо присвоєної адреси і державний реєстратор вніс ці зміни.

У вступному слові представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Баранова Л.Я. заперечувала проти позовів ПП «Пасаж» та виконавчого комітету Кам`янської міської ради та пояснила суду, що право власності є непорушним, а за ОСОБА_1 04 березня 2016 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1999 року зареєстровано в державному реєстрі прав право власності на торгівельний павільйон «Шинок», площею 53,5 кв.м., що розташований в районі лівобережного ринку по АДРЕСА_2 . На підставі розпорядження міського голови від 01 листопада 2017 року № 393-П була змінена адреса торгівельного павільйону «Шинок», а 24 листопада 2017 року розпорядженням міського голови № 425-Р нерухому майну присвоєна адреса: АДРЕСА_2 . В теперішній час залишається реєстрація права власності на нерухоме майно, що була проведена у 2016 році, але зі зміненою адресою. ПП « ОСОБА_7 » просить скасувати первинну реєстрацію права власності від 11 березня 2016 року. Проте, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в державному реєстрі прав свідчить про визнання державою права власності за відповідачем на вказане нерухоме майно. Вважає, що дії позивача – виконавчого комітету Кам`янської міської ради є непослідовними, бо виконком просить знести нерухоме майно, а міський голова видає розпорядження про зміну адреси, тим самим визнаючи за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно. ОСОБА_1 набув право власності на торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, а після реєстрації права власності в державному реєстрі прав у відповідача виникло право власності на це нерухоме майно, що відповідає вимогам статей 317, 318, 321, 334 ЦК України. Щоб скасувати реєстрацію права власності треба оспорювати договір купівлі-продажу нерухомого майна. ПП «Пасаж» вважає, що вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію і про скасування запису про право власності є похідними вимогами, але для цього немає ніяких підстав. Згідно правової позиції, що викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року у справі № 806/833/16, скасування реєстрації права власності можливе лише після того, як буде визнаний недійним правовстановлюючий документ. Суд дійшов висновку, що позивачем, внаслідок хибного розуміння положень статей 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передчасно заявлено позов в цій справі, а судами прийнято незаконні судові рішення, якими скасовано рішення державного реєстратора, протиправність яких в свою чергу не встановлена. Таким чином, ПП «Пасаж», заявляючи вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію та скасування запису про реєстрацію, не вказує у позові підстави для встановлення протиправності дій державного реєстратора, без чого неможливо скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна. У представника ПП «Пасаж» дві різні правові позиції : знести об`єкт, скасувати реєстрацію. В договорі купівлі-продажу не зазначена площа придбаного ОСОБА_1 торгівельного павільйону. Договір та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна були надані ОСОБА_1 для реєстрації та зареєстровано право власності на об`єкт площею 53,5 кв.м.

Вислухавши вступне слово представників позивачів: ПП «Пасаж» - адвоката Стребіж А.О., виконавчого комітету Кам`янської міської ради - Жежеля С.С., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача – адвоката Баранової Л.Я., дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позови ПП «Пасаж» та виконкому Кам`янської міської ради не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1999 року, реєстр № 1700 (т.1 а.с. 24), набув у власність торговий павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 25,0 кв.м., розташований по АДРЕСА_5 . Зазначене нерухоме майно у відповідності до чинного законодавства до укладення договору купівлі-продажу було введено в експлуатацію на підставі акту державної технічної комісії від 10 лютого 1998 року ( т.1 а.с. 21 -22, 23).

Але після придбання нерухомого майна ОСОБА_1 не впорядкував свої права на право користування земельною ділянкою, на якій був розташований торгівельний павільйон, загальною площею 25,0 кв.м., не уклав договір оренди земельної ділянки із її власником - Дніпродзержинською (зараз Кам`янською) міською радою, виконав реконструкцію належного йому торгового павільйону, добудувавши три додаткових приміщення, внаслідок якого торгівельна площа павільйону збільшилася до 53,5 кв.м., а загальна площа забудови становить 57,4 кв.м.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 лютого 2010 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його позову до ПП «Пасаж» про визнання права власності на зазначений торгівельний павільйон і вказане рішення суду цій частині набрало законної сили.

Відповідно до рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 01 березня 2001 року Приватне підприємство «Пасаж» 26 червня 2001 року уклало з Дніпродзержинською міською радою договір оренди земельної ділянки, згідно якого ПП «Пасаж» була передана в оренду земельна ділянка, загальною площею 0,9033 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з якої частина розміром 0,8433 га відводилася для торгівельних павільйонів, які збудує орендар згідно архітектурно –будівельного плану, та 0,06 га для автотранспорту.

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 20 січня 2006 року (т.1 а.с. 132 – 139) 10 серпня 2005 року між Дніпродзержинською міською радою та Приватним підприємством «Пасаж» був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться по АДРЕСА_5 , загальною площею 0,7682 га, строком на п`ять років з наданням орендарю переважного права на поновлення договору на новий строк ( т.1 а.с. 132 -139). На підставі додаткової угоди до договору оренди площа земельної ділянки, що надається в оренду ПП «Пасаж», зменшена до 0,7512 га, з якої під міні-ринком 0,6953 га, під проходами, проїздами, площадками – 0,0559 га ( т.1 а.с. 124-125, 126).

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки ПП «Пасаж», як особа, якій було надане переважне право на поновлення договору на новий строк, 24 лютого 2014 року уклало з Дніпродзержинською міською радою договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_5 ( т.3 а.с. 67-76), загальною площею 0,2723 га для розміщення міні-ринку, на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 31 січня 2014 року № 1005 -46/УІ, строком дії до 24 лютого 2024 року.

Згідно висновку судово-будівельної експертизи від 25 червня 2003 року № 1844, проведеної у справі № 201529/03, торговий павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_5 , який належить ОСОБА_1 тимчасовою спорудою не є, пов`язаний із землею фундаментом, фасадні стіни граничного з торговим павільйоном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власниками якого з 10 липня 2006 року є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , мають однакову обліцовку покрівлі з металочерепиці та металокаркасу, що об`єднує вищезазначені павільйони в єдиний архітектурний ансамбль.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 27 липня 2016 року, яким розглядалася касаційна скарга виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 травня 2015 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року вказав на те, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, не залучив до участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та вирішив питання, яке може вплинути на їх права та інтереси, не роз`яснив сторонам про можливість та необхідність заявити клопотання про проведення відповідної судово-технічної експертизи, не з`ясував всіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, на що також не звернув уваги суд апеляційної інстанції, та дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні позовів.

Саме з цих підстав рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 205 року про відмову в задоволенні позовів ПП «Пасаж» та виконкому Дніпродзержинської (зараз Кам`янської) міської ради були скасовані.

На виконання вимог ч.1 ст. 417 ЦПК України (в редакції 2017 року), під час нового розгляду справи ухвалою суду від 09 грудня 2016 року (ас. 160 т. 4), за клопотанням представника позивача, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та за клопотанням ПП «Пасаж», у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1093-18 від 29 серпня 2018 року (а.с. 105 -120 т. 5), враховуючи дані візуально-інструментального дослідження, конструктивне рішення будівлі павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та його розташування в межах існуючої забудови технічно дозоляє виконати демонтаж торговельного павільйону «Шинок», площею 53,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , розташованого на земельній ділянці площею 0,0058 га по АДРЕСА_1 , без пошкодження конструктивних елементів будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за умови дотримання вимог охорони праці та безпеки при виконання робіт з унеможливленням створення загрози здоров`ю або безпеці людей та забезпечення подальшої організованої утилізації будівельного сміття.

Таким чином, судом були виконані вказівки, що містяться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 липня 2016 року.

Проте, як було встановлено судом, під час судового розгляду справи, а саме 04 березня 2016 року право власності ОСОБА_1 та торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_6 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером № 13638576, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу торговельного павільйону, серія та номер: АВЕ№990469, реєстр № 1700, виданий 15.10.1999, видавник: Ізотова В.А., приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу (а.с. 59 т. 5).

На підставі розпорядження міського голови Кам`янської міської ради від 11 листопада 2017 року № 393-р (а.с. 32 т. 6) та від 24 листопада 2017 року № 425-р (а.с. 33 т. 6) адреса торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » змінена на наступну: АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с 59 т. 5), право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі з 04 березня 2016 року за реєстраційним номером № 13638576.

Отже, право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 53,5 кв.м. належним чином оформлено і зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з вимогами ст. 182, частин 1 та 4 ст. 334, ст. 657 ЦК України.

Крім того, згідно Витягу з рішення Кам`янської міської ради 22 сесії VІІ скликання від 23 лютого 2018 року № 982-22/VІІ (а.с. 34 т. 6), ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , орієнтованою площею 0,0065 га для розміщення торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В судовому засіданні представник позивача – виконкому Кам`янської міської ради, який є також представником третьої особи - Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської радие, не підтримував заявлений виконкомом Кам`янської міської ради позов до ОСОБА_1 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, Приватне підприємство “Пасаж”, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вважав, що право власності виникає з моменту державної реєстрації права власності. Якщо право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано, то воно визнано державою. Рішення міської ради про присвоєння адреси, про реєстрацію права власності, про розробку земельної документації не скасовані. Департамент комунальної власності лише проводить реєстрацію права власності на підставі належних документів.

Таким чином, судом встановлено, що на теперішній час право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон «Шинок» площею 53,5 га АДРЕСА_2 визнано державою, бо 04 березня 2017 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі – продажу від 15 жовтня 1999 року зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна та надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , орієнтованою площею 0,0065 га для розміщення торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися на розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Як вказано у ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України “Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦК України.

Позивачем ПП «Пасаж» у позовній заяві зі збільшеними позовними вимогами не наведені обґрунтування своїх позовних вимог до ОСОБА_1 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора Рудь-Мірзахаятової О.В. про реєстрацію права власності ОСОБА_1 і запису № 13638576 від 04 березня 2016 року про право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В судовому засіданні представник ПП «Пасаж» - адвокат Стребіж А.О. стверджувала, що вимоги ПП «Пасаж» про скасування рішення державного реєстратора і запису про право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 березня 2016 року є похідними, і виплавають з того, що ПП «Пасаж» є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,2723 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на якій розташований спірний торговельний павільйон «Шинок», на підставі договору оренди земельної ділянки від 31 січня 2014 року № 1005 -46/VІ, який було укладено між ПП «Пассаж» та Дніпродзержинською міською радою на строк до 24 лютого 2024 року, а тому рішення державного реєстратора і запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності ОСОБА_1 на торговий павільйон мають бути скасовані судом автоматично, як захист строкового права користування ПП «Пассаж» орендованою земельною ділянкою.

Як було зазначено вище, міський голова Кам`янської міської ради своїми розпорядженнями від 01 листопада 2017 року № 393-р та від 24 листопада 2017 року № 425-р надав торговельному павільйону «Шинок» адресу: АДРЕСА_8 та зобов`язав ОСОБА_1 здійснити державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна.

Судом було встановлено, що власником вказаної земельної ділянки АДРЕСА_4 , загальною 0,2723 га, на якій розташований спірний торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », є територіальна громада міста в особі Кам`янської міської ради.

На підставі вказаних розпоряджень структурний підрозділ Кам`янської міської ради - Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно 28 листопада 2017 року зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за реєстраційним № 13638576.

Вказане свідчить про те, що структурними підрозділами Кам`янської міської ради, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, вчинені дії, що підтверджують та закріплюють право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

На теперішній час власник земельної ділянки - виконавчий комітет Кам`янської міської ради не оспорює право власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке виникло у нього на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 жовтня 1999 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Ізотовою В.А. за реєстровим № 1700, і з позовними вимогами до ОСОБА_1 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ОСОБА_1 і записів про право власності ОСОБА_1 у державному реєстрі речових прав та їх обтяжень не звертався, що свідчить про фактичне визнання виконкомом Кам`янської міської ради правомірності державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на торговельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно правової позиції, що висловлена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Як зазначено у витязі з рішення ХХІІ сесії VII скликання Кам`янської міської ради № 9821022/VII від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , орієнтовною площею 0,0065 га для розміщення торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке є чинним по цей час.

Враховуючи вищевикладене, вимоги статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 319, ч.1 ст. 321 ЦК України, якими закріплені право особи володіти, користуватися на розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном і непорушність права власності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПП «Пассаж» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення належного ОСОБА_1 на праві власності торговельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ОСОБА_1 і запису про право власності ОСОБА_1 , та для задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами - виконавчого комітету Кам`янської міської ради, які не підтримуються представником позивача, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торговельного павільйону «Шинок».

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позову Приватного підприємства «Пасаж» до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Кам`янська міська рада, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відмовити в задоволенні позову виконавчого комітету Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, Приватне підприємство “Пасаж”, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Повне рішення складено 16 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.