Ухвала суду № 93631361, 17.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16214/18

Провадження № 2/161/363/20

У Х В А Л А

17 грудня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Пушкарчук В.П.

за участю секретаря судового засідання Фурман Ю.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук Сергій Володимирович про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Маневичіагробуд», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук Сергій Володимирович про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Маневичіагробуд», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів.

17.12.2020 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні запитання:

1. Чи виконані підписи у договорі про спільну діяльність від 01 березня 2015 року від імені ОСОБА_8 , ОСОБА_8 ?

2. Чи виконані підписи у договорі про спільну діяльність від 01 березня 2015 року від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ?

3. Чи виконані підписи у договорі підряду № 0711 від 07 червня 2011 року від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_9 ?

4. Чи виконані підписи у договорі підряду № 0711 від 07 червня 2011 року від імені. ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ?

5. Чи виконані підписи в акті прийому-передачі нерухомості від 22 жовтня 2013 року від мені ОСОБА_9 , ОСОБА_9 ?

6. Чи виконані підписи в акті прийому-передачі нерухомості від 22 жовтня 2013 року від мені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ?

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, вважає, що дане клопотання сторони відповідача спрямоване на затягування розгляду справи, а також свідчить про зловживання процесуальними правами.

Від відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 до початку підготовчого засідання було подано клопотання про його відкладення, яке обгрунтоване наявністю у неї гострого респіраторно-вірусного захворювання, однак вказані обставини жодними доказами не обгрунтовні .

Інші учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило.

Неявка сторін не перешкоджає суду вирішити питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи за клопотанням ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, сам факт заявлення клопотання про призначення експертизи жодним чином не трансформується в обов`язок суду призначити відповідного роду експертизу.

Крім того, почеркознавча експертиза не відноситься до категорії експертизи, які, у відповідності до положення ст. 105 ЦПК України, призначаються судом в обов`язковому порядку.

Перш за все, судова експертиза призначається для доведення обставин, якими сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення.

Судом встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.02.2020 року в даному провадженні судом призначалася посмертна судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої було поставлене наступне питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_8 у договорі про спільну діяльність від 01 березня 2015 року, укладений між фізичною особою–підприємцем ОСОБА_8 та фізичною особою ОСОБА_2 , ОСОБА_8 чи іншою особою?

Із наведеного слідує, що питання, яке ставить у своєму клопотанні від 17.12.2020 року ОСОБА_5 (питання № 1), є ідентичним тому, яке було предметом призначеної судом експертизи згідно зазначеної вище ухвали.

Так, в ході проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.02.2020 року, судовий експерт 16.04.2020 року звернувся до суду з клопотанням, у якому просив надати додаткові матеріали, необхідні для дачі висновку.

З метою забезпечення виконання вищевказаного клопотання експерта сторони, в тому числі й сторона відповідача, неодноразово викликалися в судові засідання, однак додаткові матеріали, необхідні для дачі висновку, з вини останніх наданими в розпорядження суду не були.

06.10.2020 року, на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.02.2020 року надійшов висновок експерта № 1.1-149/20 від 15.06.2020 року, у якому зазначено, що встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_8 у договорі про спільну діяльність від 01 березня 2015 року, укладений між фізичною особою–підприємцем ОСОБА_8 та фізичною особою ОСОБА_2 , ОСОБА_8 чи іншою особою не виявляється за можливе по причині відсутності додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Наведене свідчить про ту обставину, що під час здійснення судочинства, суд повинен притримуватися законодавчо-визначених процесуальних норм, які у своєму взаємозв`язку узгоджено повинні протидіяти зловживанню стороною наданими їй правами.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо недопущенням зловживанням процесуальними правами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

На переконання суду, заявлене ОСОБА_5 клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи від 17.12.2020 року є нічим іншим, як зловживання процесуальними правами, оскільки подане для вирішення клопотання вже було вирішено судом, при цьому, таке клопотання заявлене повторно за відсутності інших підстав або нових обставин.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення експертизи, яке зазначене у даній ухвалі як «Запитання № 1».

У свою чергу, суд також не вбачає будь-яких правових підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи в частині інших питань. Зокрема, у клопотанні по призначення експертизи не було надано доказів того, які саме обставини обгрунтовує або спростовує вирішення даних питань, оскільки факт підписання документів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 не потребує спеціальних досліджень, адже ними не заперечується та обставина, що підписи виконані саме ними.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої експертизи від 17.12.2020 року у повному обсязі.

Керуючись ст. 103 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук Сергій Володимирович про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Маневичіагробуд», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів – відмовити .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 18 грудня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук