Вирок № 93631332, 17.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21055/19

Провадження № 1-кп/161/185/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 17 грудня 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді Калькової О.А.,

за участю секретаря Єдинак А.М., Данієляна А.К., Сидорук Л.В., Ющак Ю.В.,

прокурора Ліпка О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Бакаєвича А.В., Карпука А.С.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Комарницької - Михальчук О.Є.,

представника Публічного акціонерного

товариства «Національна акціонерна

страхова компанія «ОРАНТА» Гуль І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000459 від 04 травня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ківерці, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого машиністом навивальних та намотувальних машин на ТзОВ «Стелла Пак Україна», раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 03 травня 2019 року, близько 21 години 15 хвилин, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючи технічно несправним автомобілем марки «OPEL-KADETT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав несправності гальмової системи та ходової частини, не пересвідчившисьперед початком руху, що це буде безпечним та не створить небезпеки для інших учасників руху, рухаючись по вулиці Володимирській у с. Забороль, Луцького району, Волинської області, поблизу будинку № 90, по автодорозі сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» в напрямку м. Луцьк, із сторони м. Володимир-Волинський, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, проявивши безпечність та неуважність під час руху при виявленні пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину по «Пішохідному переході» зліва на право відносно руху автомобіля та маючи об`єктивну можливість його виявити, не вжив заходів, для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, щоб надати дорогу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною вищевказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого остання померла на місці пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичного експерта № 215 від 07 червня 2019 отримала наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла, яка в себе включає; закриту черепно-мозкову травму у вигляді двох забійно-скальпованих ран волосистої частини голови, крововиливів під м`які тканини волосистої ділянки голови, крововиливів під оболонки головного мозку; закриту хребетно-спинномозкову травму у вигляді зламів хребта між 1 та 2 шийними хребцями та 9 і 10 грудними хребцями із забоєм спинного мозку; закриту тупу травму органів грудної клітки у вигляді множинних зламів ребер з обох сторін, крововиливів та розривів легень, крововиливу в середостіння; крововиливи в навколо ниркову клітковину справа; відкриті множинні злами обох кісток правої гомілки; рвані рани та синці тіла. Комплекс виявлених тілесних ушкоджень утворився внаслідок наїзду автомобіля, контакту потерпілої із виступаючими частинами кузова автомобіля, із послідуючим відкиданням тіла на дорожнє покриття, безпосередньо перед настанням смерті потерпілої. Первинний удар транспортним засобом відбувся у праву бокову поверхню тіла. Потерпіла під час первинного контакту з автомобілем знаходилася у вертикальному, або близькому до цього положенні.

Причиною смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є поєднана тупа травма тіла.

У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 , Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, (зі змінами та доповненнями) а саме:

- згідно п. 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу…;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…;

- згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 31.4. Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п. 31.4.1. Гальмові системи:

в) порушено герметичність гідравлічного гальмового привода.

п. 31.4.5. Колеса і шини:

а) шини легкових та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т. мають залишкову висоту малюнка протектора не менше 1,6 мм….

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми необережними діями, котрі виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно 03 травня 2019 року, близько 21 години 15 хвилин, керуючи технічно несправним автомобілем марки «OPEL-KADETT», який мав несправності гальмової системи та ходової частини, рухаючись по вулиці Володимирській у с. Забороль, Луцького району, Волинської області, поблизу будинку № 90, по автодорозі сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» в напрямку м. Луцьк, із сторони м. Володимир-Волинський, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, проявивши безпечність та неуважність під час руху при виявленні пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину по «Пішохідному переході» зліва на право відносно руху автомобіля та маючи об`єктивну можливість його виявити, не вжив заходів, для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, щоб надати дорогу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною вищевказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 , отримала тілесні ушкодження, внаслідок яких остання померла. Не заперечив, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження, які спричинили смерть, сталися саме внаслідок його необережних дій. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати. Цивільний позов визнав повністю.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 його винуватість у

порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.

З показань даних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що покійна ОСОБА_3 являлася її матір`ю. В п`ятницю - 03 травня 2019 року ОСОБА_3 поверталась з м. Луцька, приїхала в с. Забороль, Луцького району, саме на поворот, що знаходиться в 10 км. від їх села, а коли сіла в маршрутне таксі № 251, вона сказала чоловікові, щоб той поїхав її зустрічати, однак через деякий час чоловік зателефонував та повідомив, що мама потрапила в дорожньо - транспортну пригоду. Коли вона приїхала на місце події то побачила, що мама ОСОБА_3 лежала за пішохідним переходом, без свідомості. Шкода не відшкодована. Повністю просила задовольнити цивільний позов. Наполягала на найсуворішій мірі покарання, пов`язаній з позбавленням волі та позбавити обвинуваченого права керування транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду дав показання про те, що був очевидцем дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася у вечері 03 травня 2019 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 .. Того вечора він рухався зі сторони Луцька, в сторону Нововолинська, в с. Забороль переїхавши пішохідний перехід, проїхавши метрів 30, почув удар та побачив автомобіль Опель - Кадет», який рухався близько 80 км/год., при цьому даний автомобіль не зменшував швидкості при наближенні до пішохідного перехода, на якому дорогу переходила жінка. Після чого, він відразу викликав швидку допомогу та працівників поліції, а обвинувачений при цьому не зупинився та продовжив рух.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду дав показання про те, що 03 травня 2019 року їхав зустрічати тещу ОСОБА_3 , яка поверталася з ринку. О 20 год. 50 х. прибуло маршрутне таксі, з якого вийшла його теща та ще двоє людей. Дані люди швидко перейшли дорогу на пішохідному переході, а теща не встигла перейти дорогу, в той момент він почув удар і побачив, як ОСОБА_3 відлетіла на 3 метри і впала на асфальт. Від побаченого він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив, що біля тещі було двоє людей, один з яких констатував її смерть, а інший викликав швидку допомогу та працівників поліції. Обвинувачений прибув на місце події, коли прибули працівники поліції та швидка. Чітко стверджує, що наїзд на тещу відбувся саме на пішохідному переході, при цьому обвинувачений не гальмував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду дав показання про те, що 03 травня 2019 року він виїхав з другорядної дороги з с. Антонівка, побачив як було збито пішохода, який рухався на пішохідному переході, при цьому, автомобіль «Опель - Кадет» після здійснення удару пішохода, не зупиняючись, поїхав вищевказаним автомобілем далі, в той момент він відразу ж поїхав за обвинуваченим, зупинив даний автомобіль і сказав, щоб той повертався на місце дорожньо - транспортної пригоди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду дала показання про те, що 03 травня 2019 року після 21 год. 00 хв. в с. Забороль, Луцького району, вона вийшла ще з однією жінкою з маршрутного таксі, йшовши додому почула звук, повернулася і побачила, що автомобілем збили жінку на пішохідному переході.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_8 суду дав показання про те, що 03 травня 2019 року у вечері він з братом ОСОБА_1 автомобілем рухався із м. Володимир - Волинського до м. Луцька зі швидкістю 50 км./год.. Доїхавши до с. Забороль, він побачив жінку, яка рухалась на пішохідному переході, при цьому відбувся удар, в той момент він відвернувся, а коли повернув голову то лобове скло автомобіля було повністю розбите, а ОСОБА_1 відразу ж побіг до потерпілої, де приїхала швидка допомога та донька потерпілої. Показав, що після наїзду на пішохода, автомобіль котився, але брат при цьому гальмував.

Показання даних свідків суд бере до уваги та вважає їх показання, відповідно до ст.85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосереднього допиту в судовому засіданні.

Крім цього, винність ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, об`єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.

Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди з фототаблицями від 03.05.2019 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду є ділянка автодороги сполученням «Устилуг - Рівне», що у с. Забороль, по вул. Володимирській, Луцького району. Під час огляду вилучено автомобіль «Опель - Кадет» д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщений на майданчик тимчасового тримання автотранспорту ГУНП у Волинській області, за адресою: м. Сокиричі, вул. Солдатська, 1, Ківерцівського району

Висновком експерта № 215 від 07.06.2019 року ОСОБА_3 отримала наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла, яка в себе включає; закриту черепно-мозкову травму у вигляді двох забійно-скальпованих ран волосистої частини голови, крововиливів під м`які тканини волосистої ділянки голови, крововиливів під оболонки головного мозку; закриту хребетно-спинномозкову травму у вигляді зламів хребта між 1 та 2 шийними хребцями та 9 і 10 грудними хребцями із забоєм спинного мозку; закриту тупу травму органів грудної клітки у вигляді множинних зламів ребер з обох сторін, крововиливів та розривів легень, крововиливу в середостіння; крововиливи в навколо ниркову клітковину справа; відкриті множинні злами обох кісток правої гомілки; рвані рани та синці тіла. Комплекс виявлених тілесних ушкоджень утворився внаслідок наїзду автомобіля, контакту потерпілої із виступаючими частинами кузова автомобіля, із послідуючим відкиданням тіла на дорожнє покриття, безпосередньо перед настанням смерті потерпілої. Первинний удар транспортним засобом відбувся у праву бокову поверхню тіла. Потерпіла під час первинного контакту з автомобілем знаходився у вертикальному, або близькому до цього положенні. Причиною смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є поєднана тупа травма тіла.

Висновком експерта № 278 від 12.09.2019 року з фототаблицями, з якого вбачається, що на момент експертного огляду автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 виявлено непрацездатності робочої гальмової системи та ходової частини. На момент експертного огляду система рульового керування автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані. Непрацездатність ходової частини у вигляді розгерметизації системи виникла до ДТП. Непрацездатності ходової частини у вигляді зміни конструкції кріплення заднього лівого ароматизатора та надмірне зношення протекторної частини переднього правого колеса - виникли до ДТП, за неналежного проведення технічного обслуговування. З технічної точки зору, виявлена непрацездатність робочої гальмової системи у вигляді розгерметизації системи негативно впливала на безпеку руху, оскільки ефективність гальмування зменшується, а гальмовий шлях збільшується. З технічної точки зору, виявлені непрацездатності ходової частини у вигляді зміни конструкції системи можуть при певних дорожніх умовах та швидкісному режимі негативно впливати на курсову стійкість автомобіля та безпеку руху. З технічної точки зору водій автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 міг виявити непрацездатність робочої гальмової системи та ходової частини перед початком руху.

Висновком експерта № 177 від 27.06.2019 року, з якого вбачається, що наїзд автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_3 відбувся на відстані приблизно 1, 5 від осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки на правій смузі руху автодороги сполученням Устилуг - Луцьк - Рівне в напрямку м. Луцьк у місто що передує розливу речовини білого кольору «схожої на сметану».

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.09.2019 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 детально показали та розповіди обставини дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулася 03 травня 2019 року в с. Забороль, Луцького району, поблизу буд АДРЕСА_5 за участю ОСОБА_1 .

Висновком експерта № 432 від 25.10.2019 року, з якого вбачається, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав діяти у відповідності до вимог пункту 18.1 ПДР, тобто у момент об`єктивного виявлення пішохода ОСОБА_3 на нерегульованому пішохідному переході повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходу. У задній дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість дати дорогу пішоходу ОСОБА_3 , шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

Висновком експерта № 571 від 10.12.2019 року, з якого вбачається, що у задній дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав діяти у відповідності до вимог пункту 18.1 ПДР, тобто у момент об`єктивного виявлення пішохода ОСОБА_3 на нерегульованому пішохідному переході повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходу. У задній дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «OPEL-KADETT» р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість дати дорогу пішоходу ОСОБА_3 , шляхом застосування екстреного гальмування з моменту небезпеки для руху.

Дані докази, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання. При цьому суд враховує принципову позицію потерпілої, яка втратила матір, щодо призначення обвинуваченому найсуворішої міри покарання. Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст.286 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило смерть людини, крім цього на позбавленні обвинуваченого права керування транспортним засобом наполягала і сама потерпіла тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України ст.1166 ЦК України пред`явлений потерпілою ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, ст.1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

З копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/ 7013848 від 25.06.2018 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ НСК «Оранта», забезпечений ТЗ - автомобіль марки «OPEL-KADETT», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 26.06.2018 р. до 25.06.2019 р.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з похованням її загиблої мами. Зокрема на поховання, придбання домовини, одягу та спорудження надгробного пам`ятника.

Вирішуючи по суті вимоги потерпілої до ПАТ НСК «ОРАНТА», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 - 20.09.2019 року дійсно зверталась до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП до початку слухання справи в суді, копія заяви була отримана представником страхової компанії і вже з зазначеного часу страхова компанія була повідомлена про претензії потерпілої на страхове відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченим транспортним засобом.

Відповідно до статті 35.3 Закону, Страховик зобов`язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов`язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування. Незважаючи на це, і порушуючи вимоги статті 35.3 Закону, страхова компанія не виконала обов`язків, покладених на неї, не надала будь якої допомоги потерпілій для вирішення питання про отримання нею страхового відшкодування.

Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до п. 27.1. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 27.4 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Ст.1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

З наданих потерпілою копій квитанцій та чеків випливає, що потерпіла понесла витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 42 044 грн. 50 коп.

Щодо заявлених до стягнення витрат потерпілої на придбання нею ліків на суму 253 грн. 50 коп. то суд зазначає, що вказані витрати не підлягають стягненню зі страхової компанії, оскільки не входять до переліку шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 , суд, приймаючи до уваги викладене, в повному обсязі задовольняє позовні вимоги в цій частині, саме на придбання ліків та стягує вказану суму - 253 грн. 50 коп. саме з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій суд враховує наступне.

Згідно з ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з"ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Таким чином, особою, яка має право на відшкодування шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_3 , є її донька потерпіла ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 27.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Враховуючи вищевикладене, сума моральної шкоди, яка підлягає до виплати ОСОБА_2 з боку Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» становить 50 076 грн. (12Х4173 грн. (розмір мінімальної з/п станом на 03.05.2019 року).

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого, аналізуючи обставини вчинення злочину, повне визнання ним позовних вимог ОСОБА_2 при цьому грошові кошти в сумі 100000 грн. потерпілій відшкодовано в добровільному порядку, що стверджується фіксальним чеком наявним в матеріалах кримінального провадження, суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілої ОСОБА_2 слід стягнути з ОСОБА_1 - 149 924 грн. моральної шкоди.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 07 травня 2019 року - скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді особистого зобов`язання.

Застосоване тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортним засобом відносно ОСОБА_1 - залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в користь ОСОБА_2 42 044 (сорок дві тисячі сорок чотири) гривень 50 коп. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 253 (двісті п`ятдесят три) гривні 50 коп. майнової шкоди.

Крім цього, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в користь ОСОБА_2 50 076 (п`ятдесят тисяч сімдесят шість) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 149 924 (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 16 коп. судових витрат по справі за проведення інженерно - транспортної експертизи; за проведення інженерно - транспортної експертизи в сумі 1256 (однієї тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп., за проведення інженерно - транспортної експертизи, за спеціальністю дослідження обставин та механізму дорожньо - транспортної пригоди в сумі 1884 (однієї тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп.; за проведення інженерно - транспортної експертизи, за спеціальністю дослідження обставин та механізму дорожньо - транспортної пригоди в сумі 1570 (однієї тисячі п`ятсот сімдесят) грн. 10 коп., а всього на загальну суму слід стягнути 7222 грн. (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 46 коп.

Речовий доказ: автомобіль марки «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на майданчик тримання ТЗ ГУНП у Волинській області, що розташований в с. Сокиричі, Ківерцівського району - передати за належністю ОСОБА_1 .

Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 07 травня 2019 року на майно, а саме: на автомобіль марки «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , володільцем якого є ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 , та зареєстрований на ОСОБА_10 , проживає: c. Летичів, Летичівського району, Хмельницької області, який знаходиться на території арешт майданчику ГУНП у Волинській області в с. Сокиричі, Ківерцівського району. - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: