Рішення № 93627902, 18.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року м. Київ № 640/12567/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІЕЙ ГРУП" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0323451207 від 16.04.2019

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДіЕй Груп» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0323451207 від 16.04.2019.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки № 1851/26-15-12-07/40707030 від 22.02.2019, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації двох податкових накладних на суму ПДВ 1 595 300,00 гривень, складених у грудні 2018 році в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту камеральної перевірки від 22.02.2019 податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2019 № 0323451207 до позивача застосовано штраф в розмірі 10% на загальну суму 159530,00 гривень.

Сутність порушень, визначених при проведенні камеральної перевірки полягає у тому, що реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування.

Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунку коригування до них передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладенні штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що своєчасно направив податкові накладні від 17.12.2018 № 17 та 28.12.2018 № 18 в Єдиний реєстр податкових накладних.

Позивач вважає висновки акту камеральної перевірки від 22.02.2019 неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0323451207 про застосування штрафу у розмірі 159530,00 гривень просить скасувати, оскільки 15.01.2019 своєчасно здійснив реєстрацію податкових накладних від 17.12.2018 № 17 та 28.12.2018 № 18 в ЄРПН.

При цьому, квитанції про неприйняття або зупинення реєстрації протягом операційного дня до позивача не надійшли ані 15.01.2019, ані в наступні дні.

Позивач 17.01.2019 здійснив чергову перевірку направлених до ЄРПН податкових накладних від 17.12.2018 № 17 та 28.12.2018 року № 18 і з`ясував, що вони зареєстровані 16 та 17 січня 2019 року, тобто, з порушенням строків реєстрації, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Зазначає, що 15.01.2019 року у роботі ЄРПН були перебої у зв`язку з перевантаженням серверу ДФС, про що ДФС проінформувала платників податків, розмістивши відповідне оголошення на своєму офіційному веб-порталі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 24.10.2019 надав письмовий відзив. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0323451207 від 16.04.2019 року стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача № 1851/26-15-12-07/40707030 від 22.02.2019 року.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Реєстрація двох податкових накладних від 17 та 28 грудня 2018 року на загальну суму ПДВ 159530,00 гривень за даними податкового органу відбулася не 15.01.2019, а 16.01.2019 та 17.01.2019, тому до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 10% за затримку на 1 та 2 дні реєстрації спірних податкових накладних.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДіЕй Груп» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку ГУ ДФС у м. Києві, про що зазначено у витягу.

Фахівцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДіЕй Груп» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки, про що складено акт від 22.02.2019 № 1851/26-15-12-07/40707030.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації двох податкових накладних: від 17.12.2018 року № 17 на суму ПДВ 845350,00 грн. та від 28.12.2018 № 18 на суму ПДВ 749950,00 грн. із затримкою, відповідно, 2 та 1 календарних днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0323451207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 159 530,00 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені заперечення, оцінюючи їх в сукупності, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Як передбачено п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого 29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (надалі - Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пункт 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 12-17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено наступне.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Судом встановлено, що 14.01.2019 позивач спрямував до ЄРПН податкову накладну від 17.12.2018 № 17, а 15.01.2019 спрямував до ЄРПН податкову накладну від 28.12.2018 № 18, про що свідчать протоколи руху документу/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій в електронному кабінеті платника податку.

При цьому, податкова накладна від 17.12.2018 № 17 була прийнята 17.01.2019 о 13:49 год., тобто з запізненням у 2 дні, а податкова накладна від 28.12.2018 № 18 була прийнята 16.01.2019 о 14:06 год., тобто з запізненням в 1 день, про що свідчить роздруківка з кабінету платника.

Суд при оцінці доказів також враховує інформацію з офіційного сайту ДФС (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html), де зазначено текст наступного змісту: «До уваги шановні платники! 15.01.2019 року Прес-служба Державної фіскальної служби України повідомляє, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності» та відповідну роздруківку з електронного кабінету платника.

Відтак, позивач своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкових накладних від 17.12.2018 № 17 та 28.12.2018 № 18 в ЄРПН, про що надано відповідні докази.

Відповідачем не спростовано факту збою в роботі серверу ДФС та здійснення ним своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування 15 січня 2019 року.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним в постанові від 27.03.2018 у справі №825/2411/16 з аналогічним предметом спору.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0323451207 про застосування штрафу на суму 159530,00 гривень, винесеного Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вимогами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДіЕй» (01024, м. Кив, вул. Круглоуніверситетська, 18/2, оф. 17, код ЄДРПОУ 40707030) задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0323451207 від 16.04.2019 про стягнення штрафу на суму 159 530, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДіЕй» (01024, м. Кив, вул. Круглоуніверситетська, 18/2, оф. 17, код ЄДРПОУ 40707030) з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн. 95 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур