Ухвала суду № 93627737, 17.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 грудня 2020 року м. Київ № 640/31202/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 доАпарату Верховної Ради Українипро стягнення коштів за час затримки,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Апарату Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5, код ЄДР: 20064120), в якому просить суд:

1) стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 640/1337/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді із розрахунку середньоденного заробітку позивача (1249,84 грн.) за кожен день затримки виконання судового рішення, починаючи нарахування з 11.06.2020 (із вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів);

2) встановити відповідачу десятиденний строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 10.06.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 640/1337/20 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 19.12.2019 № 3560-к про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, встановлення судового контролю за виконанням рішення. Позов було задоволено частково: розпорядження керівника Апарату Верховної Ради України Штучного В.В. від 19.12.2019 № 3560-к про звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді та на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток в сумі 144 981,44 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

16.11.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 залишено без змін, з огляду на що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 набрало законної сили.

Натомість представника позивача наголошує, що примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 в частині поновлення позивача на посаді досі триває.

Тобто, станом на день подання даної позовної заяви рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Апаратом Верховної Ради України, за твердженням позивача, не виконано.

Представник позивача наголошує, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню у відповідності із п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, з огляду на що відповідно до ч. 5 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України перебіг строку затримки виконання судового рішення у цій частині відповідачем - Апаратом Верховної Ради України починається з 11.06.2020.

Посилаючись на статтю 236 Кодексу законів про працю України позивач зазначив, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 640/1337/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді із розрахунку середньоденного заробітку позивача (1249,84 грн.) за кожен день затримки виконання судового рішення, починаючи нарахування з 11.06.2020 (із вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, враховуючи зміни, внесені у 2016 до Конституції України, слід зазначити, що частиною 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

Це означає, що суд має повноваження розглядати та вирішувати справу у межах своєї юрисдикції, якщо має місце юридичний спір.

З позиції Європейського суду з прав людини ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.), «Алавердян проти Вірменії», §35).

Це свідчить про те, що у випадку відсутності юридичного спору суд не має повноважень вирішувати справу.

Для цілей кваліфікації спору як юридичного, повинен існувати предмет оскарження, який повинен мати юридичне значення.

У свою чергу, відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Під часом затримки слід розуміти певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відтак, для цілей кваліфікації спору як юридичного в аспекті реалізації положень ст. 236 КЗпП України з метою звернення до суду, має бути наявним предмет застосування - конкретний завершений період у часі, який виникає з моменту виникнення обов`язку певного суб`єкта поновити особу на посаді та завершується днем поновлення особи на посаду.

Саме за наявності предмету застосування норм ст. 236 КЗпП України виникає юридичний спір щодо оплати певного (конкретного) завершеного періоду, а не у період невиконання рішення суду.

Тобто, по суті, в даному випадку, наявна дата з якої позивачка мала б бути поновлена на посаді, однак відсутня дата фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді, оскільки до моменту фактичного виконання рішення суду та поновлення позивача на посаді кожен день і є затримкою виконання рішення суду, затримка виконання якого тривала і на час звернення до суду з даним позовом і буде тривати до моменту фактичного поновлення позивача на посаді.

Зазначене свідчить про відсутність певного періоду у часі за який може бути стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Відтак, зважаючи на те, що на момент звернення до суду з даним позовом відсутня дата фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді та, як наслідок відсутній певний завершений період у часі за який може бути стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду від 10.06.2020 у справі № 640/1337/19, звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним, оскільки відсутність певного періоду («з» - «до») у часі тягне за собою і відсутність юридичного значення та притаманності такому юридичному значенню юридичного спору як такого, передчасного ч. 3 ст. 124 Конституції України, що виключає можливість поширення адміністративної юрисдикції на такий спір.

Наявність такого певного періоду (проміжку) у часі і є тим юридичним значенням, якому притаманний юридичний спір, що надає особі право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, зокрема, у даному випадку щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за певний завершений період (проміжок) у часі.

Підсумовуючи, слід зазначити, що суд має повноваження розглядати та вирішувати справу у межах своєї юрисдикції, якщо має місце юридичний спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, що стосується і випадків, як даного, коли взагалі відсутній юридичний спір.

Відтак, виходячи з положень ч. 3 ст. 124 Конституції України, у зв`язку відсутністю юридичного спору та заявлення відносин, на які не поширюється юрисдикція судів взагалі, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Натомість суд звертає увагу, що з даним позовом позивач може звернутися до суду за умови наявності завершеного періоду у часі, який бере свій початок з дати, з якої б мало було бути поновлено позивача на посаді за рішенням суду та по дату фактичного поновлення позивача на такій посаді.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін