Ухвала суду № 93627098, 17.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6161/20

УХВАЛА

17 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А4239 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А4239 в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини А 4239 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2019 по 28.07.2020 включно та стягнути з військової частини А 4239 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 11.06.2019 по 28.07.2020 включно в розмірі 244454,22 ( двісті сорок чотири п`ятдесят чотири) грн 22 коп. за КВЕД 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Військова частина А4239 надіслала до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском місячного строку звернення до суду. Вказує, що позивач виключений зі списків військової частини 11.06.2019 року, остаточний розрахунок проведений 28.07.2020, до суду з вказаним позовом звернувся в жовтні 2020 року, більше як через місяць після отримання належних йому коштів в рахунок компенсації за невикористану відпустку.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем передбачених статтею 122 КАС України строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати тримісячний строк звернення до суду.

Тому, клопотання військової частини А4239 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском місячного строку звернення до суду, не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби 11.06.2019, компенсація за невикористану додаткову відпустку виплачена позивачу 28.07.2020 року, індексація грошового забезпечення виплачена 30.06.2020 року, до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини А4239 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2019 по 28.07.2020 та стягнення з військової частини А4239 на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 11.06.2019 по 28.07.2020 включно, позивач звернувся 05 жовтня 2020 року.

Отже, з вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини А4239 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (невиплати індексації грошового забезпечення) та стягнення з військової частини А 4239 на його користь середнього заробітку за час затримки виплати при звільнені індексації грошового забезпечення, позивач звернувся після закінчення тримісячного строку з дня отримання належного розрахунку.

За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не надав докази та не навів обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини А4239 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні індексації грошового забезпечення та стягнення з військової частини А 4239 на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладене, позовну заяву, в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини А4239 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні індексації грошового забезпечення та стягнення з військової частини А 4239 на його користь середнього заробітку за час затримки виплати при звільнені індексації грошового забезпечення, слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності військової частини А4239 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та невиплати індексації грошового забезпечення та стягнення з військової частини А 4239 на його користь середнього заробітку за час затримки виплати при звільнені, або заяви про поновлення цього строку.

Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання військової частини А4239 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук