Ухвала суду № 93626298, 18.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5999/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., ознайомившись із клопотанням Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін та викликом свідків,

В С Т А Н О В И В:

21.10.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про проведення позапланового заходу №2521-ОД від 31.08.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми №25 від 18.09.2020.

Ухвалою суду від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5999/20, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик свідків.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, які можуть бути розглянуті у порядку письмового провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, судом ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Одночасно з клопотанням про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін відповідачем подано клопотання про виклик і допит свідків, у зв`язку з тим, що певні обставини, які мають значення для вирішення зазначеної справи, можуть бути підтверджені показаннями свідків.

Так відповідачем зазначено, що для того щоб спростувати твердження позивача щодо безпідставності скарг щодо отруєння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у закладі ФОП ОСОБА_1 їх необхідно викликати в судове засідання в якості свідків.

Вирішуючи вказане клопотання суд враховує наступне.

За змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Предметом данної справи є правомірність наказу про проведення перевірки та постанови про накладення штрафу за відмову у допуску до перевірки.

Судом встановлено, що спірний наказ про проведення №2521-ОД від 31.08.2020 винесено на підставі заяв громадянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Копії вказаних заяв приєднано відповідачем до відзиву на позов, який міститься в матеріалах справи. Водночас, спірна постанова була винесена на підставі факту не допуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби до перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Сам факт отруєння гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 у закладі, де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 не входить до предмету доказування у цій справі.

Покази свідків, зокрема, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , на думку суду не є належним засобом доказування правомірності оскаржених рішень відповідача у спірних правовідносинах.

З огляду на вищенаведене клопотання позивача про виклик свідків не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 65, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.

У задоволені клопотання про виклик і допит свідків - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Клочко