Рішення № 93626158, 18.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10444/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 12 жовтня 2020 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення № 3066/К-11 від 28.11.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.08.2019 р.;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.04.2015 р.

Ухвалою від 15 жовтня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України (на той час управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі) за перерахунком пенсії за віком на підставі наданих довідок про заробітну плату. За зазначеною заявою пенсію було перераховано по стажу 36 років 4 місяця 23 дні та заробітку набутих до призначення пенсії на підставі наданих довідок про заробітну плату. На виконання постанови Ренійського районного суду Одеської області від 08.08.2016 р. було проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 20 грудня 1986 року по 10 травня 1989 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР, та на посаді водія з 11.05.2003 року по 27.07.2006 рік в ТОВ «Гранд Люкс ЛТД» з 10.06.2015 року. Так, при перерахунки пенсії після судових рішень, відповідачем не було враховано стаж роботи за період з 25.01.1993 року до 30.11.2001 року. Вказує, що позивачем було подано заяву про врахування зазначено періоду роботи, однак відповідачем відмовлено, про що свідчить лист період роботи з 09.02.1993 р. по 29.10.2001 р. №137/К-01 від 07.09.2018 р. Зазначений період відповідачем при призначення пенсії та врахуванні стажу не був зарахований, мотивуючи відмову тим, що документи даного підприємства на зберігання до архіву не передавалися. Вказані дії відповідача були визнані протиправними, скасовано рішення № 137/К-01 від 07.09.2018 р. та зобов`язано зарахувати до страхового стажу на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР, про що свідчить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року по справі №420/1876/19. Рішенням 951290127420 від 26.09.2019 р. відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії з 23.08.2018 р. 03.12.2019 р. від відповідача отримано лист від 28.11.2019 р. за № 3066/К-11, в якому зазначено, що при проведенні перерахунку на підставі рішення суду невірно визначена дата перерахунку 23.08.2018 р. замість 29.08.2019 р. (з дня набрання законної сили рішення суду). Рішенням відповідача від 18.11.2019 р. пенсійну справу приведено у відповідність з 29.08.2019 р. Вказане рішення відповідача є немотивованим, оскільки відсутнє обґрунтування, чому саме необхідно проведення перерахунку з дати набрання законної сили судового рішення, а не з дати звернення до відповідача, оскільки право заявника порушено було саме в день звернення. День звернення до відповідача – 15.04.2015 р., що встановлено судом та зазначене у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 р. у справі №420/1876/19.

03 листопада 2020 року до суду від відповідача за вх. №46148/20 надійшов відзив на позов (а.с.51-55), у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Вказує, що у рішенні по справі №420/1876/19 не вказано, з якої дати провести позивачу відповідний перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР. Зазначає, що із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР позивач звернувся 23.08.2018 року.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

09 листопада 2020 року до суду від позивача за вх. №ЕС/898/20 надійшла відповідь на відзив.

16 листопада 2020 року ухвалою суду у прийнятті до провадження заяви представника позивача про уточнення позовних вимог (вх. №ЕС/897/20) відмовлено.

Також ухвалою суду від 16 листопада 2020 року доручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчену копію всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (з копіями заяви позивача від 15.04.2015 року) та рішення (листа) № 3066/К-11 від 28.11.2019 року) читабельної якості. Зупинено провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.

18 грудня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї доказами, з відзивом на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.04.2014 року призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.62).

15 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (а.с.132 зворот) та із заявою про врахування стажу по наданих довідках про заробітну плату (а.с.133).

До вищевказаних заяв позивачем було, зокрема, додано довідку Красноярського крайового управління паливної промисловості про те, що ОСОБА_1 у період з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року працював водієм лісовоза в Пісчанському ліспромгоспі (а.с.134 зворот).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року по справі №420/1876/19, яке набрало законної сили 29 серпня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №137/К-01 від 07.09.2018 року Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 25.05.2006 р., реєстраційна картка платника податків НОМЕР_2 ) у зарахуванні періоду роботи з 09.02.1993 р. по 29.10.2001 р. на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР. Зобов`язано Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 25.05.2006 р., реєстраційна картка платника податків НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи з 09.02.1993 р. по 29.10.2001 р. на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР.

При цьому, у вказаному рішенні встановлено, що: «…На підставі заяви позивача від 15.04.2015 р. йому проведено перерахунок пенсії по стажу набутого до призначення з урахуванням 31 рік 3 місяці 22 дні страхового стажу.

…Так, при перерахунку пенсії після судових рішень, відповідач не врахував стаж роботи позивача за період з 25.01.1993 р. до 30.11.2001 р., що відобразилося на розмірі пенсії позивача.

… Суд встановив, що наявність трудового стажу позивача у період з 02.09.1993 р. по 29.10.2001 р. на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР підтверджується записами у трудовій книжці позивача та актом підтвердження трудового стажу №48 від 29.10.2015 р., довідкою про заробітну плату від 31.05.2015 р. (а.с.12, 19-20)».

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року по справі №420/1876/19 в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про роз`яснення рішення по справі № 420/1876/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання зарахувати стаж роботи відмовлено.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, протоколом від 18 листопада 2019 року (а.с.193) на виконання вищевказаного рішення було здійснено перерахунок пенсії позивача із врахуванням до страхового стажу період роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР.

При цьому, датою проведення перерахунку пенсії з врахуванням такого страхового стажу роботи позивача пенсійним органом визначено 29.08.2019 року (з дати набрання законної сили рішенням суду).

28 листопада 2020 року Головним управлінням Пенсійного фону України в Одеській області на звернення ОСОБА_1 надано відповідь у формі листа №3066/К-11 (а.с.28), у якому зазначено, що судове рішення по справі №420/1876/19 набрало законної сили на підставі ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 року та повинно бути виконано в межах покладених зобов`язань. При проведенні перерахунку на підставі рішення суду відділом з питань перерахунків пенсій №8 невірно визначена лата перерахунку 23.08.2018 замість 29.08.2019 (з дня набрання законної сили рішенням суду). Рішенням відділу від 18.11.2019 року пенсійну справу приведено у відповідність з 29.08.2019.

Позивач, вважаючи, що рішенням (листом) № 3066/К-11 від 28.11.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області йому протиправно проведено перерахунок пенсії з 29.08.2019 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI від 09 липня 2007 року (далі – Закон №1058-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-VI, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа (ч.4 ст.45 Закону №1058-VI).

Згідно з ч.1 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа; при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.

Таким чином, вищевикладеними нормами передбачено обов`язок пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії особи (на наявності підстав):

- з 01 числа місяця звернення за перерахунком – якщо відповідну заяву подано до 15-го числа включно;

- з 01 числа місяця, наступного за зверненням особи за перерахунком - якщо відповідну заяву подано після 15-го числа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його пенсії та врахування на підставі доданих довідок стажу роботи, зокрема, з 09.02.1993 р. по 29.10.2001 р. на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР - 15 квітня 2015 року.

В відповідачем перераховано позивачу пенсію з урахуванням вказаного періоду роботи з 29 серпня 2019 року – дати набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року по справі №420/1876/19.

При цьому, враховуючи те, що вищевказаним рішенням питання дати перерахунку пенсії не вирішувалось, відповідач при його виконанні повинен був керуватись нормами ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2015 року – першого числа місяці звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що із заявою про врахування вищевказаного стажу роботи ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 23.08.2018 року, оскільки вперше позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням спірного у справі №420/1876/19 стажу роботи позивача саме 15 квітня 2015 року.

Доказів спростування вказаного відповідачем до суду не надано.

При цьому суд зазначає, що позивач помилково вважає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 3066/К-11 від 28.11.2019 року є рішенням про проведення перерахунку його пенсії з 29.08.2019 року, оскілки цей документ носить виключно інформативний характер та містить посилання на рішення відповідача від 18.11.2019 року (протокол перерахунку пенсії), яким і здійснено перерахунок пенсії позивача з 29.08.2019 року.

Відтак, у вимозі позивача щодо визнання протиправним та скасувати рішення № 3066/К-11 від 28.11.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.08.2019 р. слід відмовити.

В той же час, враховуючи вищевикладені висновки суду, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення 18 листопада 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР з 29 серпня 2019 року та вважає за доцільне задовольнити позовну вимогу позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР з 01.04.2015 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. за одну вимогу немайнового характеру (а.с.14).

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 10, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення 18 листопада 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР з 29 серпня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2015 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 09.02.1993 року по 29.10.2001 року на посаді водія лісовозу в Пісчанському ліспромгоспі Красноярського краю колишнього СРСР.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Вовченко O.A.