Ухвала суду № 93626138, 18.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8934/20

У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 до держави Україна в особі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 18 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

05 жовтня 2020 року ухвалою продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

12 жовтня 2020 року до суду від позивача за вх. №42170/20 надійшла заява з належним чином оформленою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

1. Визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо надання інформації про нібито виконання рішення національного суду по справі № 2а/1570/8165/2011 від 17.12.2012 року, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 року № 64511/12, яка міститься у доповідній записці від 26.03.2019 року № 832-5.2.2-19/20.1/23 до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, в частині, що стосується ОСОБА_2 ;

2. Визнати протиправними дії держави Україна, в особі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, щодо надання до Європейського суду з прав людини інформації про нібито виконання рішення національного суду по справі № 2а/1570/8165/2011 від 17.12.2012 року, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 року № 64511/12, яка міститься у листі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини № 12536/1029-30-19/5.2.2 від 01.04.2019 року; та такими, що порушують права Позивача на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;

3. Зобов`язати державу Україна, в особі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини надіслати до Європейського суду з прав людини спростування інформації, яку викладено у листі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини № 12536/1029-30-19/5.2.2 від 01.04.2019 року про нібито виконання рішення національного суду по справі № 2а/1570/8165/2011 від 17.12.2012 року, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 року № 64511/12.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №42170/20) та відкрито провадження у адміністративній справі.

До суду 10 грудня 2020 року від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за вх. №ЕП/24080/20 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що справа має важливе значення для сторін, відповідачі не є юридичними особами та не мають права брати участь у справі в якості відповідачів та що розгляд справи за правилами загального позовного провадження сприятиме забезпеченню правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Доводи Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), що правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи можливий лише під час загального позовного провадження суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) відсутні, а тому в задоволенні його клопотання слід відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Щодо посилань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на неналежність відповідачів у даній справі, оскільки вони не є юридичними особами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, навіть якщо суб`єкт владних повноважень не є юридичною особою, він може бути учасником у адміністративній справі.

Окрім цього, до суду клопотання про заміну відповідачів по справі не надано.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про розгляд справи №420/8934/20 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Секретаріату уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Вовченко