Рішення № 93626121, 18.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10398/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2020 р.№UA500490/2020/500006/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 28.08.2020 р. № UA500490/2020/00016, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп”, до відповідача Одеської митниці Держмитслужби, в якому, просило:

-визнати протиправним рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 28.08.2020 року № UA500490/2020/500006/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00016 від 28.08.2020 року.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

03.12.2019 р. позивач уклав з компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туречинна) зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н. Відповідно до умов зазначеного договору, орієнтовний план закупівлі Позивачем товару становить — 1 контейнер продукції «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина) щомісячно.

З метою здійснення митного оформлення товару позивач подав відповідачу митну декларацію № UA500490/2020/201329 з відповідними документами, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару – 24 474,57 дол. США.

Однак, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00016 від 28.08.2020 року.

28.08.2020 року № UA500490/2020/500006/2 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Прийняте рішення відповідач обґрунтував тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для коригування митної вартості товарів та оскаржуваними рішеннями відповідачі протиправно збільшили позивачу суму грошових (митних зобов`язань).

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІІ. Процедура та рух справи

13.10.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

23.11.2020 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті 17.12.2020 р.

17.12.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження по справі.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

03.12.2019 р. між компанією “PILSAN DIS TICARET LTD. STI” (Туреччина), як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н, за умовами якого Продавець на протязі певного періоду зобов`язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до умов зазначеного договору, орієнтовний план закупівлі позивачем товару становить — 1 контейнер продукції “PILSAN DIS TICARET LTD. STI” (Туреччина) щомісячно.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник “PILSAN DIS TICARET LTD. STI” поставило позивачу наступну партію товару: товар №1: Іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані, без двигуна: арт. 06 205 Екскаватор педальний — 18 шт., арт. 06 212 Трактор з причіпом педальний — 12 шт., арт. 07 132 Велосипед трьохколісний — 56 шт., арт, 07 140 Велосипед трьохколісний — 25 шт., арт. 07 169 Велосипед трьохколісний — 40 шт., арт: 07 294 Трактор педальний — 70 шт., арт. 07 295 Причіп до трактора педального — 110 шт., арт. 07 297 Трактор педальний — 80 шт., арт. 07 302, Машинка педальна — 20 шт., арт. 07 312 Машинка педальна — 5 шт., арт. 07 314 Трактор педальний — 349 шт., арт. 07 315 Екскаватор педальний — 120 шт., арт. 07 316 Екскаватор педальний з причіпом — 170 шт., арт. 07 317 Причіп до трактора педального — 140 шт.; товар № 2: Іграшки у вигляді тварин з комплектуванням музикою, або без комплектування: арт. 01 002 Качалка-каталка «Поні» — 15 шт,, арт. 07 520 Качалка-каталка «Коник» — 15 шт., арт. 07 914 Качалка-каталка «Коник» — 25 шт.; товар № 3: Іграшки з пластмаси без механічного приводу: арт. 06 098 «Щаслива» хатка — 3 шт., арт. 06 194 «Чарівна» хатка — 5 шт., арт. 06 437 Кам`яна хатка — 10 шт., арт. 06 443 Кам`яна хатка з парканом - 10 шт., арт. 06 621 Вантажівка - 24 шт.; товар № 4: Обладнання для гри на свіжому повітрі: арт. 06 160 Горка «Слон» — 5 шт., арт. 06 161 Горка «Слон» з гойдалкою — З шт., арт. 06 167 «Весела» горка — 60 шт., арт. 06 179 «Мавпа» горка — 5 шт., арт. 06 191 «Бінго» горка — 5 шт., арт. 06 198 «Діно» горка — 5 шт., виробник товарів — “PILSAN DIS TICARET LTD. STI” (Туреччина). Торговельна марка — «PILSAN».

З метою здійснення митного оформлення товару позивач звернувся до відповідача 07.08.2020 та подав митну декларацію № UA 500490/2020/501329, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом — ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару — 24 474,57 дол. США.

Позивач разом з митною деклараціє подав всі необхідні документи, а саме: пакувальний лист №1 від 10.08.2020 року; пакувальний лист № 2 від 10.08.2020 року; пакувальний лист № 3 від 10.08.2020 року; рахунок-проформа № 260031 від 27.07.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) № рs02020000000293 від 10.08.2020року; коносамент uclua 20х1803 від 18.08.2020 року; автотранспортна накладна № 039005 від 27.08.2020 року; автотранспортна накладна № 039006 від 27.08.2020 року; автотранспортна накладна № 039007 від 27.08.2020 року; сертифікат про походження товару № 0127969 від 10.08.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару№njbklk7ТО3К4ІН8 від 29.07.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про, транспортно-експедиційні послуги № 3278 від 21.08.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 6660 від 21.08.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.12.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № б/н від 03.12.2019 року; договір про надання послуг митного брокера № 310719/1 від 31.07.2019 року; договір (контракт) про перевезення № 05/05-20 від 05.05.2020 року; акт зважування № 362446 від 27.08.2020 року; акт зважування №362447 від 27.08.2020 року; акт зважування № 362450 від 27.08.2020 року; інші некласифіковані документи лист «PILSAN» б/н від 06.08.2020 року; копія митної декларації країни відправлення № 20343100ЕХ184328 від 12.08.2020 року.

Відповідач вважав, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, У подальшому перелік зазначених нижче вказаних зауважень митного органу виступив підставлю коригування митної вартості, а саме:

1)у комерційних документах містяться суперечливі відомості щодо суми, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари: 26286,40 дол. СІІІА (відповідно інвойсу (рахунка- фактури) від 10.08.2020 року №РSО0202000000293) та 26444,50 дол. СІІІА (відповідно до банківського платіжного доручення від 29.07.2020 № NJBKLK7ТО3К4ІН8);

2)відповідно до банківського платіжного доручення від 29.07.2020 року № № NJBKLK7ТО3К4ІН8 оплата за товари здійснена відповідно до інвойсу, який до митного оформлення не надавався (INV.20260031 від 27.07.2020 року);

3)відповідно пункту 6 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4) декларантом відомості щодо виробника товарів у графах митної декларації наведені наступним чином - “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.”. Проте, у наданих декларантом товаросупровідних й комерційних документах відомості щодо виробника, а також щодо торгівельної марки товарів відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені;

5) у наданому декларантом прайс-лисгі від 03.12.2019 року б/н та інвойсу (рахунка-фактури) від 10.08.2020 року №РS02020000000293 не зазначено пункт (місце) поставки товарів відповідно до комерційних термінів Інкотермс, внаслідок чого неможливо однозначно встановити, які саме витрати були понесені , або мають бути понесеними покупцем товарів та чи включені такі витрати до ціни товарів чи ні, тобто здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості не є можливим.

Між митним органом і Позивачем було проведено консультації (текст вимог митниці і відповідей Позивача — додаються до позовної заяви).

Декларантом також додатково було надано лист компанії “PILSAN” від 06.08.20 року щодо відомостей про виробників товарів. У подальшому, внаслідок неможливості надати додаткові документи, ТОВ “Термінал-ПРО” (Декларант) відповідним листом повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вар тості товару.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00016 від 28.08.2020 року.

28.08.2020 року № UA500490/2020/500006/2 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Щодо підстави коригування про те що, у комерційних документах містяться суперечливі відомості щодо суми, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари: 26286,40 дол. СІІІА (відповідно інвойсу (рахунка- фактури) від 10.08.2020 року №РSО0202000000293) та 26444,50 дол. СІІІА (відповідно до банківського платіжного доручення від 29.07.2020 № NJBKLK7ТО3К4ІН8), суд зазначає наступне.

Так вірогідна розбіжність у розмірі 158,10 дол. США в оплатах за вантаж у контейнерах №№ СААU5063320, САІU 4833959, СААU5018260, - не може та ніяк не впливає на митну вартість оцінюваного товару.

Відповідно до Постанови Пленуму ВАСУ «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» від 13.03.2017 року № 2, ситуація, коли сума коштів, зазначена в платіжному дорученні з оплати оцінюваного товару, не відповідає ціні такого товару, зазначеній в інших документах, долучених до митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжності в документах, а тому — для сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №815/329/17 у постанові від 17.04.2018 року зазначив, що, навіть відсутність оплати за товар — не впливає на митну вартість, а фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) — ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вищий адміністративний суд України, у своїй ухвалі від 06.04.2016 року по справі № 820/6512/15 вказав, що особливості господарських відносин між контрагентами — жодним чином не впливають на формування ціни ввезеного товару, а оплата лише підтверджує заявлену митну вартість.

Отже оплата за вантаж у контейнерах №№ СААU5063320, САІU 4833959, СААU5018260

була здійснена у чіткій відповідності до умов договору від 03.12.2019 року. Крім того, відповідач у своєму рішенні не конкретизував, як саме ця «розбіжність» впливає на визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору). З цих причин п. 1. оскаржуваного рішення про коригування митної вартості — є необґрунтованим.

Щодо підстави коригування що, відповідно до банківського платіжного доручення від 29.07.2020 року № № NJBKLK7ТО3К4ІН8 оплата за товари здійснена відповідно до інвойсу, який до митного оформлення не надавався (INV.20260031 від 27.07.2020 року, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що вищевказана «розбіжність» не є розбіжністю взагалі.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товару за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналізуючи вищенаведені норми доходимо до висновку про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

На момент консультацій митному органу була надані пояснення з даного приводу, що до

митного оформлення надавався проформа-інвойс №20260031 від 27.07.2020 року, позначення «INV.» є скороченням англійського слова «invoice».

Щодо підстави коригування про те, що відповідно пункту 6 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів суд зазначає наступне.

Відповідно до умов оплати перевезення та навантаження: ЕХW відповідно до Інкотермс ЕХW (відповідно до договору), ЕХW Istambul (відповідно до митної декларації країни відправлення), фрахт та навантаження а також будь-які інші платежі — були оплачені позивачем у повному обсязі.

Належним чином засвічена копія платіжного документа — додається до матеріалів позовної заяви.

Згідно з пп. 14.1.260 Податкового кодексу України, фрахт - це винагорода (компенсація), яка виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами, а також перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

При цьому базова ставка фрахту включає в себе вартість самого фрахту, а також витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, оплачуваних фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 Податкового Кодексу України).

Тобто чинним законодавством визначено, що вартість фрахту вже включає у себе витрати з

навантаження, розвантаження, перевантаження товару.

Позивач надав до митного оформлення договір, укладений із перевізником ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», довідку ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» про транспортні витрати № 6660 від 21.08.2020 року із чітким зазначенням назв контейнерів, а саме: №№ СААU5063320, САІU 4833959, СААU5018260.

Крім того, митному органу було надано рахунок на оплату фрахту № 3278 від 21.08.2020 року і платіжне доручення, що підтверджує оплату фраху, № 259 від 28.08.2020 року.

Отже, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду них товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митої вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.

Щодо підстави коригування, що декларантом відомості щодо виробника товарів у графах митної декларації наведені наступним чином - “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.”. Проте, у наданих декларантом товаросупровідних й комерційних документах відомості щодо виробника, а також щодо торгівельної марки товарів відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені, суд зазначає наступне.

До митного оформлення надавався лист виробника товарів від 06.08.2020 року компанії- нерезидента “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.”, відповідно до змісту якого останні повідомляють, що фактично “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.” та PILSAN DIS TICARET LTD. STI є однією і тією ж компанією, при цьому PILSAN DIS TICARET LTD. STI Є СТРУКТУРНИМ ПІДРОЗДІЛОМ “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S. При цьому, у зазначеному листі також вказано відомості, що власник цих компаній — одна і та сама особа, і товар, що експортується — вироблений “PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.”, а експортними операціями займається PILSAN DIS TICARET LTD. STI .

Щодо підстави коригування, що у наданому декларантом прайс-лисгі від 03.12.2019 року б/н та інвойсу (рахунка-фактури) від 10.08.2020 року №РS02020000000293 не зазначено пункт (місце) поставки товарів відповідно до комерційних термінів Інкотермс, внаслідок чого неможливо однозначно встановити, які саме витрати були понесені , або мають бути понесеними покупцем товарів та чи включені такі витрати до ціни товарів чи ні, тобто здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості не є можливим, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) — це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації' щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які Інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності — виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, — не передбачено.

Тому твердження митного органу про те, що наданий декларантом прайс-лист від 10.08.2020 року №РS 02020000000293 не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей — не є вірним.

Так, у прайс-листах, копії яких наявні в матеріалах справи, зазначено, що ціни вказані для запитуваних товарів та дійсні на протязі 2020 року, тобто, ціни, вказані у прайс-листах, є чинними на момент відвантаження товарів Позивачеві.

Прайс-лист — довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь- якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару,

артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з бов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, Позивач вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 13.09.2019 року по справі №820/859/17.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню” (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів UA 500490/2020/500006/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00016 є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №310 від 07.10.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 28.08.2020 року № UA500490/2020/500006/2;

3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00016 від 28.08.2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (код ЄДРПОУ 43096047), судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп”, адреса: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова,2-А

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 734-28-04, od@customs.sfs.gov.ua

Суддя О.Я. Бойко

.