Рішення № 93625988, 17.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/319/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.10.2019р .№0000215306, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся позивач, ТОВ “Тедіс Україна”, до відповідача Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24.10.2019 р. №0000215306, про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” до сплати суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями 454 333(чотириста п`ятдесят чотири тисячі триста тридцять три),40 грн.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

16.10.2019 р. відповідач провів перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки 16.10.2019 р. складено акт про результати камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2019 по 30.09.2019 р. №28/28-10-53-06/30622532/6.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення – рішення №0000215306 від 24.10.2019 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 454 333,40 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове-повідомлення рішення необґрунтованим, незаконним прийнятим без з`ясування фактичних обставин справи та оскільки воно є юридично значим (має безпосередній вплив на права, обов`язки та майновий стан Товариства) таким, що порушує законні права та інтереси Товариства, а тому належить до скасування.

(б) Позиція відповідача

17.02.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових за період з 01.06.2019 р. по 30.09.2019 р., що підлягають наданню покупцям – платникам та неплатникам податку на додану вартість, встановлених ст.201 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення – рішення №0000215306 від 21.10.2019 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 454 333,40 грн.

Крім того, відповідно до інтегрованої картки платника податків сума податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № №0000215306 від 24.10.2019 р. було самостійно сплачена позивачем у повному обсязі.

(в) Відповідь на відзив

24.02.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення і не ставиться в залежність від наслідків виконання (реалізації) такого рішення. Так само і обставини відкликання податкового повідомлення- рішення чи податкової вимоги на підставі пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України не є перешкодою для його скасування, позаяк не відновлюють становище позивача, яке існувало до моменту прийняття такого рішення.

ІІІ. Процедура та рух справи

17.01.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

10.02.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів.

09.11.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 03.12.2020 р.

03.12.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

16.10.2019 р. відповідач провів перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Зазначена перевірка проводилася в порядку ст.76 та відповідно до підпункту 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, а саме камеральна перевірка даних системи електронного адміністрування ПДВ на предмет дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2019 року по 30.09.2019 р.

За результатами перевірки 16.10.2019 р. складено акт про результати камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2019 по 30.09.2019 р. №28/28-10-53-06/30622532/6 (т.1 а.с.54-57).

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 017 500,55 грн. а саме:

1. податкова накладна №1559028/50 дата подання 09.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

2. податкова накладна №1559013/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

3. податкова накладна №1559012/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

4. податкова накладна №1559048/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

5. податкова накладна №1559010/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

6. податкова накладна №1559047/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

7. податкова накладна №1559040/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

8. податкова накладна №1559049/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

9.податкова накладна №1559020/50 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

10. податкова накладна №1559021/50 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

11. податкова накладна №1559016 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

12. податкова накладна №1559042 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

13. податкова накладна №1559004 дата подання 30.07.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 35 днів;

14. податкова накладна №1559003 дата подання 29.07.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 35 днів;

15. податкова накладна №1559005 дата подання 31.07.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 35 днів;

16. податкова накладна №1559002 дата подання 26.07.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 35 днів;

17. податкова накладна №1559015/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки 19 днів;

18. податкова накладна №1559050/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

19. податкова накладна №1559043/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

20. податкова накладна №1559014/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

21. податкова накладна №1559011/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

22. податкова накладна №1559022 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

23. податкова накладна №1559039/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

24. податкова накладна №1559046/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

25. податкова накладна №1559008 дата подання 05.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

26. податкова накладна №1559030 дата подання 12.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

27. податкова накладна №1559035/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

28. податкова накладна №1559033/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

29. податкова накладна №1559052 дата подання 15.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

30. податкова накладна №1559032/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

31. податкова накладна №1559044/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

32. податкова накладна №1559006 дата подання 01.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

33. податкова накладна №1559029 дата подання 09.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

34. податкова накладна №1559017/50 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

35. податкова накладна №1559036/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

36. податкова накладна №1559009/50 дата подання 06.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

37. податкова накладна №1559027/50 дата подання 09.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

38. податкова накладна №1559031/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

39. податкова накладна №1559038/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

40. податкова накладна №1559034/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

41. податкова накладна №1559041/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

42. податкова накладна №1559051 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

43. податкова накладна №1559037/50 дата подання 13.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

44. податкова накладна №1559018/50 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

45. податкова накладна №1559019/50 дата подання 07.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

46. податкова накладна №1559045/50 дата подання 14.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

47. податкова накладна №1559007 дата подання 02.08.2019 р. дата реєстрації 19.09.2019 р. кількість днів затримки реєстрації 19 днів;

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення – рішення №0000215306 від 24.10.2019 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 454 333,40 грн. (т.1 а.с.58).

V. Джерела права та висновки суду

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 208.2 ст. 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, приписами статті 208 ПК України на отримувача послуг покладено обов`язок скласти податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку, та зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних платником в порядку та строки, визначенні статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статтей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 120-1 ПК України до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року по справі № 280/1039/19, від 11 лютого 2020 року по справі № 520/8489/19, від 10 грудня 2019 року по справі № 540/830/19, від 11 грудня 2018 року по справі № 807/68/18.

Згідно п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованого в Мінюсті України 26.01.2016р. за №137/28267, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі порядок №1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Суд встановив, що 27.05.2019 р. позивач з ТОВ «Азовінтеграл» уклав договір поставки №12429-МА/19. Згідно з умовами договору позивач зобов`язався здійснювати постачання товару покупцю у кількості та асортименті згідно з його замовлень, а покупець зобов`язався оплатити поставлений товар на умовах передбачених договором (т.1 а.с.12-15).

На виконання вимог п.п.8.1 та 8.2 Договору в ході його укладення позивач отримав від контрагента копії його установчих та реєстраційних документів (копії виписки з ЄДР та ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами).Покупець на виконання п.8.2 в ході його укладення не надав документи, які б підтверджували його статус платника ПДВ.

В п.8.6 договору контрагент підтвердив, що на момент укладення договору ТОВ «Азовінтеграл» не мав статусу платника податку на додану вартість.

Водночас п.8.3 Договору сторони визначили, що у випадку зміни організаційно правової форми, адреси, статусу платника ПДВ, банківських та інших реквізитів, сторона реквізити якої змінились, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону протягом 5-ти днів з дати такої зміни. Повідомлення про зміни повинно бути вручене представнику сторони або направлені іншій стороні рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки, ТОВ «Азовінтеграл» не мало статусу платника ПДВ, податкові накладні за господарськими операціями з постачання покупцю товару складались та направлялись на реєстрацію на реєстрацію в ЄРПН відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України та п.12 Порядку №1307, тобто як для покупця, який не має статусу платника ПДВ.

26.07.2019 р. ТОВ «Азовінтеграл» отримало статус платника ПДВ, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ № 1905814500219 виданим 31.07.2019 р. 581 ГУ ДФС у Донецькій області, Маріупольським управлінням, Центральною ДПІ.

Однак в порушення вимог п.8.2 та п.8.3 договору покупець не повідомив позивача про зміну статусу платника податків та не надав копії витягу з реєстру платників ПДВ на підтвердження зміни зазначеного статусу.

Про набуття покупцем статусу платника ПДВ, позивачу стало відомо з власних джерел після чого сторони уклали додаткову угоду від 17.09.2019 р., якою в договорі було змінено відомості про статус платника податку на додану вартість покупця (т.1 а.с.17).

Тобто до 17.09.2019 р. позивачу не було відомо про набуття ТОВ «Азовінтеграл» статусу платника ПДВ та податкові накладні оформюлювалися позивачем та реєструвались в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.12 Порядку №1307, як не платника ПДВ.

Після того як 17.09.2019 р. інформація про зміну статусу покупця стала відома позивачу, ним в добровільному порядку були зареєстровані розрахунки коригування до усіх раніше складених ПН та зареєстровано ПН з правильним статусом платника ПДВ покупця – ТОВ «Азовінтеграл».

Здійснене позивачем коригування жодним чином не вплинуло/не змінило суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість позивача по розрахунку з бюджетом.

Отже, суд зазначає, що порушення термінів визначених для реєстрації податкових накладних, які стали предметом перевірки, сталося внаслідок дій самого покупця, який несвоєчасно повідомив позивача про зміну свого податкового статусу та не проявив належної обачності з контролю за порядком їх складання та реєстрації, а не у зв`язку з протиправними діями позивача, що підтверджується листом від 25.09.2019 р. №5 (т.1 а.с.18).

Так, в листі від 25.09.2019 р. №5 сам покупець зазначив, що порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями з постачання тютюнових виробів за період з 26.07.2019 р. до 15.08.2019 р. на загальну суму ПДВ в розмірі 2017500,55 грн. сталося виключно з вини ТОВ «Азовінтеграл», яке в порушення вимог п.8,3 договору, своєчасно не повідомило позивача про зміну свого статусу платника податків

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що покладення відповідальності на позивача за порушення податкового законодавства, які сталися внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань його контрагентом є неправомірним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язок постачальників при складанні податкових накладних щоразу перевіряти актуальність статусу платника податків контрагентів , яким цей товар постачається. У постачальників відсутній обов`язок й контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування відповідно до яких вони сплачують належні з них податки та збори.

Отже платники податків не наділені повноваженнями податкового контролю для виконання функцій податкового органу, а тому не можуть володіти інформацією про зміну статусу платника податків своїми контрагентами та контролювати ними виконання своїх обов`язків за укладеними договорами, а тому такий платник податків не може нести відповідальність за діяння вчиненні його контрагентами в силу того, що вони перебувають поза межами його впливу.

Крім того, позивач вчинив всі можливі та залежні від нього дії для мінімізації негативних наслідків від порушення покупцем його договірних зобов`язань за договором поставки, що свідчить про його добросовісність як платника податків.

Вказане підтверджується тим, що після отримання інформації про зміну покупцем статусу платника податків, з метою мінімізації негативних наслідків у податковій звітності, позивач відповідно до вимог п.201.10 ПК України здійснив коригування податкових накладних, які були складені за операціями з 26.07.2019 р. по 15.08.2019 р., що підтверджується відсутністю претензій зі сторони покупця до порядку складання та реєстрації податкових накладних за господарськими операція, які мали місце після 26.07.2019 р.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення без врахування зазначених обставин.

Щодо, посилання відповідача, що відповідно до інтегрованої картки платника податків сума податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № №0000215306 від 24.10.2019 р. було самостійно сплачена позивачем у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Право на судовий захист пов`язане із самою протиправність оскаржуваного рішення і не ставиться в залежність від наслідків виконання (реалізації) такого рішення. Так само і обставини відкликання податкового повідомлення-рішення чи податкової вимоги на підставі пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України не є перешкодою для його скасування, позаяк не відновлюють становище позивача, яке існувало до моменту прийняття такого рішення.

3 огляду на викладене скасування акта індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення) є необхідною умовою для відновлення порушених даним актом прав та законних інтересів позивача. Верховний Суд Постановах від 21.03.2018 р. по справі № 818/1331/17. від 29.03.2018 р. по справі №804/2719/17. від 15.05І20І8 р. № 804/3923/17. дійшов висновку, що з метою ефективного та повного захисту інтересів платника податків, суди можуть приймати рішення про визнання протиправними та скасування відкликаних актів індивідуальної дії.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на факт сплати позивачем суми податкового зобов`язання як на підставу для відмови у задоволенні позову, є безпідставним оскільки, право на судовий захист при оскарженні актів індивідуальної дії не ставиться в залежність від наслідків виконання (реалізації) таких актів, так само як обставини відкликання такого акту індивідуальної дії не є перешкодою для його скасування в судовому порядку.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Впродовж судового розгляду справи відповідач не довів та не надав відповідних доказів правомірності прийнятого податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, належним чином підтвердженні та належать до задоволення, а податкове повідомлення- рішення від 24.10.2019 р. №0000215306 є протиправним та належить до скасування.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №136176 від 10.01.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 6815,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 6815,00 грн. з відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24.10.2019 р. №0000215306, про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” до сплати суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями 454 333(чотириста п`ятдесят чотири тисячі триста тридцять три),40 грн.

3. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тедіс Україна” судовий збір у розмірі 6815(шість тисяч вісімсот п`ятнадцять),00 грн

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна», адреса: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,4 А, код ЄДРПОУ 30622532.

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби, адреса:04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11 Г, код ЄДРПОУ 43141471.

Суддя О.Я. Бойко

.