Рішення № 93625967, 17.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5818/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06 липня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо передчасного направлення заяви про примусове виконання постанови № 758/19 від 22.10.2019 року;

2. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61028833 від 22.01.2020 року, винесену державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою суду від 09 липня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

15 вересня 2020 року ухвалою продовжено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалами від 21 вересня 2020 року та 16 жовтня 2020 року позивачу продовжено строк усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

23 жовтня 2020 року до суду від представника позивача за вх. №ЕП/18346/20 надійшов підписаний електронним цифровим підписом лист з належним чином оформленою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61028833 від 22.01.2020 року, винесену державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

28 жовтня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №ЕП/18346/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконуючим обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем 22 жовтня 2019 року винесено постанову № 758/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою встановлено, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. Надалі Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено Постанову УДАБК ОМР на примусове виконання оскільки остання, на думку заявника, нібито набрала законної сили 06.11.2019 року у зв`язку з тим, що копія постанови була направлена ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку 22.10.2019 року (трек-номер відстеження відправлення 6506503588237) та позивач не сплатила штрафу на момент звернення Постанови УДАБК ОМР до примусового виконання. Вказує, що постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.01.2020 року на підставі заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.12.2019 року, до якої долучено Постанову УДАБК ОМР, було відкрито виконавче провадження № 61028833. Позивач зазначає, що копію Постанови УДАБК ОМР було отримано ОСОБА_2 електронною поштою лише 19.02.2020 року у відповіді Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що отримала вказану постанову лише 19.02.2020 року, оскаржує останню в Приморському районному суді м. Одеси. Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2020 року було відкрито провадження у справі № 522/3713/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № 758/19 від 22.10.2019 року. Про оскарження Постанови Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відомо з огляду на те, що останнім в справі № 522/3713/20 до суду було надано відзив на позовну заяву. З огляду на вищезазначене, Постанова УДАБК ОМР була направлена на примусове виконання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) передчасно у зв`язку з тим, що остання не набрала законної сили та оскаржується позивачем. Відтак, законні підстави для направлення заяви від 27.12.2019 року. за підписом в.о. начальника Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради О.Р. Авдеєва, про примусове виконання постанови УДАБК ОМР були відсутні.

18 листопада 2020 року до суду від третьої особи за вх. №ЕП/21564/20 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що постановою заступника начальника – начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В.Ю. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 758/19 від 22.10.2019 року позивача притягнуто до відповідальності за встановлене правопорушення, яке передбачено ч. 5 ст. 96 кодексу про адміністративне правопорушення та накладено штраф в розмірі 10200 гривень. Вищевказану постанову направлено позивачу засобами поштового зв`язку за номером поштового відстеження 6506503588237, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №3557 від 22.10.2020 року. Вказує, що з урахуванням ст. 287-289 КУпАП постанова Управління набрала законної сили 02.11.2010 року та строк пред`явлення вказаної постанови для примусового виконання має обчислюватися саме з цієї дати.

Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року доручено надати до суду: Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №61028833; управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради докази направлення та вручення ОСОБА_2 постанови № 758/19 від 22.10.2019 року. Зупинено провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.

17 грудня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Таким чином, оскільки представники сторін не з`явились, у зв`язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що постановою № 758/19 по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2019 року, прийнятою виконуючим обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200,00 грн. на ОСОБА_5 (а.с.9-14). У постанові також міститься посилання на ст.308 КУпАП та зазначено, що така постанова направлена позивачу 22.10.2019 року поштою за номером поштового відправлення 6506503588237.

22 січня 2020 року старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Моргуном О.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61028833 (а.с.15) щодо виконання постанови №758/19 від 22.10.2019 року, виданої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про стягнення зі ОСОБА_1 штрафу в сумі 20400,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що постанова №758/19 від 22.10.2019 року набрала законної сили 04.11.2019 року.

Позивач, зазначаючи, що в Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради були відсутні підстави для проставлення у постанові №758/19 від 22.10.2019 року дати набрання законної сили 04.11.2019 року, та відповідно щодо направлення її на примусове виконання, вважаючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 61028833 від 22.01.2020 року, винесена державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з таких підстав підлягає скасуванню, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року (далі також - Закон №1404-VІІІ) (тут і в подальшому у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на неотримання нею постанови, на виконання якої відкрито спірне виконавче провадження, а також на порушення відповідачем вимог п.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 288 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно з ч.1, 3 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно до ч.1 ст.291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено дату набрання законної сили постановою по справі про адміністративні правопорушення, в тому числі прийнятою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на 11-й день з моменту її прийняття.

Тобто, постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №758/19 від 22.10.2019 року набрала законної сили 04 листопада 2019 року (11-й день з моменту її прийняття припадає на вихідний день – субота), що і було правомірно зазначено Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у вказаній постанові.

В той же час суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч.ч.3, 4 ст.299 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено певний порядок звернення постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу до виконання, який полягає в тому, що орган, який виніс відповідну постанову про накладення штрафу, може пред`явити до примусового виконання таку постанову після закінчення 15-денного строку на її добровільне виконання правопорушником, який розпочинається або з моменту отримання такої постанови, або у випадку її оскарження - з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Так, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанову №758/19 від 22.10.2019 року було направлено позивачу супровідним листом від 22.10.2019 року №01-8166/вх (а.с.34) за номером поштового відправлення 6506503588237.

Позивачем до суду надано інформацію щодо відстеження поштового відправлення 6506503588237 (а.с.16), з якої вбачається, що таке відправлення 25.10.2019 року не було вручене під час доставки та 23.11.2019 року повернуте за зворотною адресою.

В той же час суд зазначає, що позивач була обізнана про дату, час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, а саме 22.10.2019 року об 11.00 год. у приміщенні Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, що підтверджується її підписом на протоколі про адміністративне правопорушення від 08.10.2019 року (а.с.27-28).

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства не містить норм, які роз`яснювали б питання моменту вручення постанови про накладення адміністративного стягнення (зокрема у вигляді штрафу) у випадку направлення такої порушнику поштою та повернення такого поштового відправлення.

При цьому, частина 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 291 КУпАП передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Таким чином, вищевказаною нормою прив`язано момент набрання законної сили постанов по певній категорії справ про адміністративне правопорушення до моменту отримання правопорушником таких постанов, якими є: вручення постанови особі; отримання поштового повідомлення про вручення постанови; отримання поштового повідомлення про відмову в отриманні постанови; повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Враховуючи те, що як момент набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, так і момент отримання суб`єктом владних повноважень права на направлення постанови про накладення штрафу залежать від моменту отримання порушником такої постанови, відтак правовідносини з цього питання є подібними.

Відтак, враховуючи вищевикладене, застосовуючи аналогію закону суд доходить висновку, що датою вручення постанови про накладення штрафу є також дата повернення поштового відправлення з такою постановою.

Тобто, моментом вручення ОСОБА_5 постанови Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про справі про адміністративне правопорушення №758/19 від 22.10.2019 року є 23.11.2019 року.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.307 та ч.3 ст.299 КУпАП, вищевказана постанова повинна була направлятись до виконання не раніше 10 грудня 2019 року (15-й день добровільної сплати припав на 08 грудня 2019 року – вихідний день, тобто останнім днем добровільної сплати штрафу позивачем є понеділок 19 грудня 2019 року).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради направлено до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області листом від 27.12.2019 року №01-8/661вх постанову №758/19 від 22.10.2019 року для примусового виконання, яка зареєстрована за вхідним №6626/20-30 від 21.01.2020 року.

Таким чином, доводи позивача щодо передчасного направлення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанови до примусового виконання є необґрунтованими.

Суд також вважає необґрунтованим посилання позивача на оскарження нею вказаної постанови до Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/3713/20), оскільки позивач з таким адміністративним позовом звернулась лише у березні 2020 року, та як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В`ячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.

09 грудня 2020 року ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №522/3713/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 червня 2020 р. повернуто скаржнику.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моргіном О.В. правомірно було прийнято постанову від 22.01.2020 року ВП №61028833 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №758/19 від 22.10.2019 року, а відтак про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61028833 від 22.01.2020 року, винесену державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Пастера, 58, м.Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул.Черняхівського, 6, м.Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 40199728).

Суддя О.А. Вовченко