Рішення № 93625819, 18.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 р. № 400/136/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020

треті особи:ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2006 р. № 551; стягнення моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного позову з позовом до Миколаївської міської ради (далі – відповідач 1), Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач 2), Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (далі – відповідач 3). Третьою особою у справі позивач вказав – ОСОБА_2 (далі – третя особа).

Ухвалою від 16.01.2020р. суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху на давав позивачу строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

На виконання ухвали суду від 16.01.2020р. позивач надав до суду 03.02.2020р. відповідь, в якій привів позовну заяву у відповідність до вимог ст.160 КАС України, уточнив відповідачів по справі, позовні вимоги щодо уточнених відповідачів, надав пояснення щодо порушених прав позивача з боку відповідачів , надав заяву (пояснення) про поновлення строку звернення до суду, пояснення щодо розміру моральної шкоди.

З урахуванням уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1 і 2 щодо невизнання нечинним рішення № 1571 в період з 24.07.2009 до 27.09.2017року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1 і 2 щодо невизнання нечинним рішення № 551 від 24.03.2006 року, з 28.11.2007р. до цього часу Визнати протиправним рішеннями виконкому Миколаївської міської ради № 551 від 24.03.2006 року;

- визнати протиправними дії відповідача 3 з 28.11,2007р. щодо надання дозволів на відключення окремих квартир від систем опалення та гарячого водопостачання, і конкретно дозволу, наданого третій особі в Протоколі №18 від 23.11.2013року;

- стягнути на користь позивача з відповідачів пропорційно моральну шкоду в розмірі 2000,00грн. та сплачений судовий збір.

Ухвалою від 06.02.2020р. суд відкрив провадження у справі № 400/136/20 за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив наступне.

Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 24.03.2006 року №551 було затверджено «Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві». 24.07.2009 року виконкомом Миколаївської міської ради було прийнято рішення №1571 (із змінами від 26.08.2009р.), яким на території міста Миколаєва дозволялось відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Крім того, як вказав позивач, рішенням миколаївського окружного адміністративного суду від 21.10.2010р. по справі № 2а-5206/10/1470 за позовом Прокуратури Миколаївської області з тих же підстав, скасовано рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1571 від 24.07.2009р. Однак незважаючи на зміни в законодавстві і усталену судову практику Виконавчий комітет Миколаївської міської ради не вніс відповідні зміни до своїх рішень № №551 та №1571, а Міжвідомча комісія, створена адміністрацією Заводського району продовжувала видавати дозволи на відключення від мереж гарячого водопостачання. Так, громадянці ОСОБА_2 був наданий дозвіл на відключення від гарячого водопостачання з послідуючим улаштуванням газової турбоколонки у кв. АДРЕСА_2 , що згідно правової позиції Верховного суду України, що спричинило порушенням моїх прав як одного із співвласників будинку. Індивідуальне встановлення газових турбоколонок, на думку позивача, не відповідає нормам ДБН В.2.5.20-2001 ‘'Газопостачання" та санітарним нормам.Таким чином, позивач вважає, що Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення «Про надання погоджень при переведенні окремих квартир у багатоквартирних будинках на влаштування автономних систем опалення і гарячого водопостачання», яким надано право окремим співвласникам будинків в м. Миколаєві на відключення від мереж центрального опалення та/або гарячого водопостачання. Зазначив, що вказане рішення порушує його права як мешканця і співвласника багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 , оскільки оскаржуваний нормативно-правовий акт застосовано при наданні дозволу на відключення від мереж гарячого водопостачання і встановлення автономного газового водонагрівача в квартирі

АДРЕСА_4 (відповідач 1) надала до суду відзив, в якому заперечила проти позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач 1 вказав, що прийняте рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006 № 551 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві» повністю відповідало нормам чинного законодавства, зокрема нормам наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4. В задоволенні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди відповідач 1 просив відмовити повністю.

В додаткових поясненнях до відзиву представник відповідач 1 та відповідача 2 зазначив, що виконком при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах своїх повноважень, згідно вимог діючого законодавства України та на виконання наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.1.2007р. № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.05 № 4», з метою впорядкування питань, що виникають під час надання дозволів на влаштування індивідуального опалення, та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у житловому фонді м. Миколаєва. Вказане рішення було призупинено розпорядженням Миколаївського міського голови від 12.03.2008 № 114-р «Про призупинення дії рішення виконкому міської ради від 24.03.06 № 551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві» у частині відключення окремих приміщень від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». В даному випадку вказаний вище наказ Міністерства №4 прийнято без врахування інтересів власників окремих житлових приміщень. Проте, Миколаївською міською радою та її виконавчим комітетом вживались всі необхідні дії (в тому числі й прийняте рішення від 24.07.2009р. № 1571 та № 1748 від 26.08.2009р.) для дотримання прав мешканців м. Миколаєва на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради надала до суду відзив, в якому вказала, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується, в задоволенні позову просила відмовити. Відповідач 3 зазначив, що дозвіл відключення квартири від системи гарячого водопостачання з послідуючим улаштуванням газової турбоколонки наданий ОСОБА_2 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 , з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Порушень прав позивача чи інших мешканців багатоквартирного будинку з боку Адміністрації не було, оскільки житловий будинок фактично відключено від централізованого постачання гарячої води з 2007 року. Крім того, адже позивачем не доведено належним чином факт протиправного витребування адміністрацією району додаткових документів з питання надання дозволу на відключення від централізованого гарячого водопостачання квартири ОСОБА_1 . Вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Третя особа – ОСОБА_2 надала до суду письмові пояснення щодо позову (відзив), (а.с.30-33, том 2). ОСОБА_2 зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки його прав ,свобод чи інтересів ніхто не порушував. Дозвіл на виконання проектних робіт і влаштування газової турбоколонки у квартирі третьої особи надано згідно чинного законодавства України , що зафіксовано протоколом № 18 від 26.11.2013р. на засіданні міжвідомчої комісії при Адміністрації Заводського району. Крім того, на думку третьої особи, позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом. ОСОБА_2 підтримала позицію Миколаївської міської ради викладеної у відзиві. Третя особа не вбачає порушення порушення прав всіх мешканців будинку, де мешкає позивач та третя особа, оскільки будинок фактично з 2007 року був відключений від постачання гарячої води.

Ухвалою суду від 20.03.2020р. продовжено строк підготовчого провадження по справі до 09.04.2020р.

Ухвалою суду від 14.04.2020р. підготовче провадження у справі відкладено до офіційного закінчення карантину на території України встановленого відповідно до Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19».

Ухвалою від 30.07.2020р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 19.08.2020р.

28.09.2020р. представники відповідачів 1,2, третьої особи та позивач надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України

Відповідно до частини 6 ст. 59 Закону У країни Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті -у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Частиною 1 Положення про виконавчий комітет Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 23.06.2006 № 2/3, встановлено, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради (далі - виконком) є виконавчим органом Миколаївської міської ради, який утворюється радою на строк її повноважень для здійснення в межах, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та цим Положенням, виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в місті Миколаєві з метою реалізації волі та в інтересах міської територіальної громади. Після закінчення повноважень ради та міського голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконком в межах своїх повноважень здійснює виконання рішень ради, розпоряджень міського голови та актів органів виконавчої влади.

Рішення виконкому приймаються на його засіданні після обговорення більшістю і олосів від загального складу виконкому та підписуються міським головою.

Виконком є юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, розрахункові та інші рахунки в установах банків: у своїй роботі керується діючим законодавством України, актами органів державної влади, рішеннями міської ради та цим 1 Іоложенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її нрава, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним іа нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій

Позивач у своїй позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1 і 2 щодо невизнання нечинним рішення № 1571 в період з 24.07.2009 до 27.09.2017року; щодо невизнання нечинним рішення № 551 від 24.03.2006 року, з 28.11.2007р. до цього часу, а також просить суд визнати протиправними дії відповідача-3 з 28.11.2007р. щодо надання дозволів на відключення окремих квартир від систем опалення та гарячого водопостачання, і конкретно дозволу, наданого третій особі в Протоколі №18 від 23.11.2013року, яка полягала у неприведенні у відповідність до законодавства України рішення вказаного рішення.

Щодо рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006р. № 551 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві» суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007р. № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005р. № 4», з метою впорядкування питань, що виникають під час надання дозволів на влаштування індивідуального опалення, та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у житловому фонді м. Миколаєва, вказане рішення було призупинено розпорядженням Миколаївського міського голови від 12.03.2008р. № 114р «Про призупинення дії рішення виконкому міської ради від 24.03.2006 № 551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві» у частині відключення окремих приміщень від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Розпорядженням Миколаївського міського голови від 09.06.2008 № 285 «Про внесення зміни до розпорядження міського голови від 12.03.2008р. № 114р» з метою завершення робіт з влаштування індивідуального опалення в квартирах житлових будинків, які відключені від централізованих джерел теплопостачання, та створення належних умов для проживання сімей внесено зміну до розпорядження міського голови від 12.03.2008р. № 114р “Про призупинення дії рішення виконкому міської ради від 24.03.2006р. № 551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві”, доповнивши п. 1 словами: "за винятком житлових будинків, які відключені від централізованих джерел теплопостачання за станом на 01.06.2008р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що чинний на сьогоднішній день Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, відповідно до п. 1 р.ІІІ вказаного Порядку власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ПО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Таким чином, питання відключення окремих квартир від централізованого опалення та водопостачання законодавцем спочатку дозволялося, потім заборонялося, тепер знову дозволяється.

Миколаївської міської радою та її виконавчим комітетом завжди враховувалися законодавчі зміни, що підтверджується розпорядженнями міського голови про призупинення дії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006 № 551 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Миколаєві».

Крім того, варто зазначити, що згідно архівних даних, в основу прийняття вищевказаного рішення стала постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2008 по справі № 2/34. якою визнано незаконним наказ Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №169 «Про затвердження змін до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. №4», оскільки згідно висновків суду , вказаний вище наказ прийнятий без врахування інтересів власників окремих житлових примішенні, та з порушенням їх прав щодо вільного користування та розпорядження майном.

Керуючись нормами законодавства, вказаною судовою практикою та у зв`язку з численними зверненнями виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення № 1571 від 24.07.2009 та № 1748 від 26.08.2009

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Миколаївською міською радою та її виконавчим комітетом вживалися всі необхідні дії для дотримання прав мешканців міста Миколаєва на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Пізніше, а саме 27.09.2017 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №821, яким визнано рішення №1571 від 24.07.2009 року (зі змінами від 26.08.2009 року №1748) таким, що втратило чинність, вказане не заперечується позивачем.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає протиправної бездіяльності Миколаївської міської ради та її виконавчого комітету, а також Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, які діяли в межах своїх повноважень та згідно вимог чинного законодавства України.

Суд не вбачає порушення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 з боку відповідачів в правовідносинах , що склалися.

Прийняті відповідачем 1, 2 рішення жодним чином не впливають на права та інтереси ОСОБА_1 як громадянина України, як мешканця будинку по АДРЕСА_3 .

Крім того, позивач ставить питання щодо стягнення моральної шкоди на його користь в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., завданої протиправною бездіяльністю відповідачів.

З приводу такої вимоги суд зазначає наступне.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Таким чином, підставою для відшкодування шкоди є незаконне рішення, дія чи бездіяльність органу державної влади або її посадової чи службової особи.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В основу обґрунтування своєї вимоги позивач покладає відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади не посилаючись при цьому ані на норми законодавства, якими передбачено відшкодування такої шкоди, ні іншими доказами не підтверджує отриману шкоду , а також жодним чином не обгрунтовує її розмір.

Для суду є не зрозумілим розрахунок самої шкоди, а саме: з чого виходив позивач при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 2 000,00 гривень.

Отже, суд вважає, що розмір моральної шкоди є необгрунтованим, та визначений позивачем без урахування засад розумності та не відповідає характеру немайнових втрат та обсягу моральних страждань.

Виходячи із вищевикладсного, підстави для відшкодування моральної шкоди, визначеної позивачем, у суду цілком відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачечий чинним законодавством України, а тому дії відповідачів є правомірними.

Відповідачі, який є суб`єкти владних повноважень, свою позицію суду довели та обґрунтували її належним чином.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ) Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ) Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020 ) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов