Ухвала суду № 93625778, 18.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11058/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

18 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Москаля Ростислава Миколайовича розглянув в порядку письмового провадження заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 26.11.2020 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з такими вимогами:

- «визнати протиправною та скасувати вимогу ДПС у Львівській області від 15.06.2020 №Ф-326 до ФОП ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 115311,37 грн.;

- зобов`язати ДПС у Львівській області утриматись від звернення вимог до ФОП ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 115311,37 грн. в якості боргу зі сплати єдиного внеску за 2018 рік».

Суд ухвалою від 18.12.2020 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.

16.12.2020 представник позивачки подав заяву про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову «шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – податкової вимоги Ф-326 від 15.06.2020 у виконавчому провадженні №63203932 від 06.10.2020, Сихівський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)». Подану заяву обґрунтовує тим, що оскаржувана вимога сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Львівській області від 15.06.2020 №Ф-326 скерована відповідачем до примусового виконання. Державний виконавець Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 06.10.2020 відкрив виконавче провадження №63203932 з примусового виконання цієї вимоги про стягнення з ОСОБА_1 115311,37 грн. заборгованості. Представник вказує, що «виконання оскаржуваної податкової вимоги призведе до порушення законних прав та інтересів позивача, а невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся».

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами процесуального закону:

статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:

1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача;

2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Оцінюючи доводи заявника та надані ним докази суд керується такими міркуваннями:

- ця судова справа перебуває на стадії підготовчого провадження. При відкритті провадження у справі, а також розглядаючи заяву про забезпечення позову суд вивчив доводи позовної заяви та не встановив ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень – відповідача; для правової оцінки цих рішень слід провести розгляд справи по суті та встановити фактичні обставини справи. Тому суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішень суб`єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача;

- на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам позивачка надала лише один письмовий доказ – постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-326 від 15.06.2020. Доводи представника позивачки зводяться до того, що примусове виконання оскаржуваної вимоги призведе до порушення її законних прав та інтересів, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки. Представник позивачки не вказав обставин (та відповідно не представив відповідних з цього приводу доказів), що підтверджували б, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав/інтересів позивачки.

Суд зазначає, що стягнення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску в примусовому порядку саме по собі не свідчить про неможливість чи істотне ускладнення виконання рішення суду у цій справі. У випадку (за умови задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та набрання законної сили судовим рішенням) позивачка вправі скористатись правовими механізмами повернення коштів з Державного бюджету України. З огляду на це суд констатує, що позивачка не пояснила та не довела того (з представлення відповідних доказів), яким чином стягнення з неї суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 115311,37 грн. в примусовому порядку зробить неможливим або суттєво ускладнить виконання рішення суду у цій справі. Суд констатує, що заявниця не повідомила про свій фінансовий стан та не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що стягнення недоїмки до прийняття рішення у цій справі створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам та інтересам.

Підсумовуючи свої висновки суд зазначає, що заявниця не навела обставин та фактів, які б свідчили про: - очевидну протиправність оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень; - існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивачки до ухвалення рішення в адміністративній справі; - те, що захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів; - те, що для відновлення прав позивачки необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тому суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивачки від 11.12.2020 про вжиття заходів забезпечення з мотивів її необґрунтованості. З огляду на висновок суду по суті витрати позивачки по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову слід покласти на неї.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 11.12.2020 про забезпечення позову до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Судовий збір у сумі 630,60 грн., сплачений 16.12.2020 за подання заяви про забезпечення позову, покласти на позивачку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Москаль Р.М.