Рішення № 93625587, 18.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4005/20

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі – позивач, ГУ ДСНС України у Луганській області) до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» (далі – відповідач, РКХЗ «Зоря»), в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», у вигляді зупинення експлуатації виробництва № 2, розташованого за адресою: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 04.02.2020 № 19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 14.08.2020 по 19.08.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-міністра України від 06.08.2020 № 33547/0/1-20 та наказу Головного управління «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» від 13.08.2020 № 251-НО, на підставі посвідчення на проведення перевірки від 13.08.2020 № 401, здійснено позапланову перевірку виробництва № 2 Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» виробництво № 2, розташованого за адресою: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 24 від 19.08.2020. Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Відповідач вважає, що подальша експлуатація виробництва № 2 Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», розташованого за адресою: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 28 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 66-67).

Від РКХЗ «Зоря» 13 листопада 2020 року за вх. № 46484/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовних вимог не визнає з таких підстав (арк. спр. 39-41).

Відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги не доцільними, тому що РКХЗ «Зоря» не є підприємством, яке працює в повному обсязі та отримує прибуток з продажу продукції. Згідно зі статутом РКХЗ «Зоря» основною метою діяльності підприємства є забезпечення потреб держави продукцією підприємства та отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності, тобто за для стабільної та ефективної роботи підприємства потрібне державне замовлення.

Відповідач зазначає, що з вересня 2012 року РКХЗ «Зоря» призупинило роботу виробництва № 2, яке виробляло продукцію, що являється його основним видом господарської діяльності, саме у зв`язку з відсутністю державного замовлення та достатньої кількості замовлень контрагентів за для ведення рентабельної господарської діяльності. Внаслідок чого у підприємства виникла поточна заборгованість перед контрагентами, що стало наслідком накладання арешту на розрахункові рахунки РКХЗ «Зоря» та на грошові кошти, які на той час там знаходились.

Відповідач зазначив, що не має наміру не виконувати вимоги акту проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.08.2020 № 24, складеного Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Луганській області, але у зв`язку з тим, що виробництво № 2 РКЗХ «Зоря» на теперішній час не функціонує та будівля, в якій виготовлювалася продукція не знаходиться у вільному доступі працівників, тобто люди там не працюють, а отже сама будівля, де були виявлені порушення, що зазначені в акті від 19.08.2020 № 24, не створює загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства.

Таким чином, відповідач вважає вимоги ГУ ДСНС України в Луганській області, викладені в позові такими, що неможливо виконати у повному обсязі, у зв`язку з відсутністю можливості ведення ефективної господарської діяльності та грошових коштів у РКХЗ «Зоря».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Рубіжнянський казенний хімічний завод «Зоря», код за ЄДРПОУ 14308351, місцезнаходження: 93001, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Заводська, будинок 1, у встановленому законом порядку зареєстрований юридичною особою, основним видом діяльності якого є виробництво вибухових речовин.

ГУ ДСНС у Луганській області, код за ЄДРПОУ 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська області, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, є органом державної влади та у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13 серпня 2020 року за № 251-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій, які визначені у додатку до цього наказу, щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, до переліку, серед інших, включений РКХЗ «Зоря» (арк. спр. 6-8).

На проведення позапланової перевірки РКХЗ «Зоря» у період з 14 серпня 2020 року по 19 серпня 2020 року начальнику управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління полковником служби цивільного захисту Агафонову В.М., начальнику сектору техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління підполковнику служби цивільного захисту Бурдіну О.А., головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Рубіжанського міського управління Головного управління капітаном служби цивільного захисту Пащенку А.О., головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Рубіжанського міського управління Головного управління майору служби цивільного захисту Щербаку М.В., головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Рубіжанського міського управління Головного управління майором служби цивільного захисту Писаренко В.Ю., начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Рубіжанського міського управління Головного управління підполковнику служби цивільного захисту Кудачку В.А. видано посвідчення від 13.08.2020 № 404 (арк. спр. 9).

Згідно з актом від 19 серпня 2020 року № 24, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки РКХЗ «Зоря», виявлено 17 порушень вимог законодавства (арк. спр. 10-19), а саме:

1. Пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697(далі - ППБУ) - будівлі складів не обладнані системою протипожежного захисту;

2. Пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – Сходові клітки, зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

3. Пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ – приміщення складів не забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

4. Пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ – територія виробництва не забезпечена пожежними щитами (стендами);

5. Підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ – пожежні кран-комплекти не доступні для використання (відсутня вода у мережі водопроводу);

6. Підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ – всі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметром та стволами;

7. Пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ – на виробництві не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

8. Підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ – на покажчику пожежного гідранту № 107 відсутній внутрішній діаметр - трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

9. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ – для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону не проведені перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту;

10. Пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ – територія об`єкту не очищена від опалого листя;

11. Пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – нa всіх складах виробництва не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок»;

12. Пункту 9 частини першої статті 20 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки, затверджені наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі – ПТБ) - не здійснено декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;

13. Пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1788 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного санітарно-епідеміологічного характеру» - не здійснено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання;

14. Підпункту 10 пункту 1 статті 20 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ ПТБ – не розроблено план локалізації та ліквідації аварій на об`єкті підвищеної небезпеки;

15. Підпункту 10 пункту 1 статті 20 КЦЗУ, пункту 2 розділу ІІІ ПТБ – працівників не забезпечено відповідними до законодавства засобами індивідуального захисту;

16. Підпункту 10 пункту 1 статті 20 КЦЗУ, пункту 3 розділу ІІІ ПТБ – відсутня номенклатура матеріального резерву для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

17. Підпункту 10 пункту 1 статті 20 КЦЗУ - об`єкт не обладнаний автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Акт позапланової перевірки від 19 серпня 2020 року № 24 підписано виконуючим обов`язки директора РКХЗ «Зоря» без зауважень (арк. спр. 16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Надаючи оцінку вказаним в акті від 19 серпня 2020 року № 24 порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ визначено, що під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані. Територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

Пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ визначено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами (пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Згідно з підпунктом 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам, зокрема, біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Підпунктами 2, 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ визначено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам, зокрема, кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Згідно з пунктом 3.6 глави 3 розділу V ППБУ територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153

Пунктом 3.11 глави 3 розділу V ППБУ визначено, що для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Відповідно до пунктів 9, 10 частини першої статті 20 Кодексу Цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 33 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України та з метою забезпечення належного стану техногенної безпеки наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2018 року № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798, затверджено Правила техногенної безпеки (далі - ПТБ).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ ПТБ забезпечення техногенної безпеки на об`єктах здійснюється на випадок: наявності будівель та споруд з порушенням умов експлуатації; наявності об`єктів з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації; можливості впливу сторонніх (зовнішніх) факторів (природних, терористичних, соціальних тощо) на діяльність та безпеку об`єкта; виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру (порушення умов експлуатації) на небезпечних об`єктах, ядерних установках (пункт 1 розділу ІІІ ПТБ).

Суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом, забезпечують техногенну безпеку шляхом: виконання вимог Кодексу, цих Правил, норм і стандартів стосовно забезпечення техногенної безпеки, а також приписів, розпоряджень і постанов, що відповідно до законодавства видаються посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; розроблення організаційно-розпорядчих документів щодо забезпечення техногенної безпеки, здійснення постійного контролю за їх дотриманням; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях; організації розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) на об`єктах, включених до переліку об`єктів, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 6; навчання працівників порядку укриття в захисних спорудах цивільного захисту та навчання персоналу з обслуговування захисних споруд цивільного захисту їх утриманню відповідно до Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 879/32331; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту з урахуванням вимог техногенної безпеки (пункт 2 розділу ІІІ ПТБ).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ ПТБ Забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об`єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом: оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на підпорядкованих небезпечних об`єктах відповідної галузі; інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру; інформування органів управління та сил цивільного захисту про аварійні та небезпечні ситуації, розвиток яких призвів або міг призвести до аварії і завдати шкоди життю та здоров`ю населення і навколишньому середовищу; розміщення інформації про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах та в засобах масової інформації; організації заходів із захисту своїх працівників від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного характеру; утворення об`єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, створення необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази, забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; здійснення навчання працівників правилам техногенної безпеки; підтримання готовності створених диспетчерських служб; розроблення аварійних планів об`єктів, де здійснюється практична діяльність, пов`язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями; розроблення планів локалізації та ліквідації аварій; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; створення, експлуатації і технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; створення та утримання в робочому стані засобів зв`язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням; аварійно-рятувального обслуговування небезпечних об`єктів; створення об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт; здійснення за власні кошти заходів, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру; розроблення заходів щодо забезпечення техногенної безпеки з урахуванням досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки; виконання інших завдань і заходів техногенної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1788 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного санітарно-епідеміологічного характеру» визначено, що обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (далі - об`єкти підвищеної небезпеки), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об`єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об`єктах підвищеної небезпеки, перелік груп яких наведено у додатку 1.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 19 серпня 2020 року № 24, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей у випадку її виникнення.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до РКХЗ «Зоря» захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V, відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Стосовно посилання відповідача на недоцільність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) з підстав того, що роботу виробництва № 2 призупинено, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки призупинення діяльності виробництва є тимчасовим заходом, тоді як в межах даної справи розглядається наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, що не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки після відновлення роботи виробництва № 2.

Крім того, на підтвердження призупинення роботи виробництва № 2 представником відповідача надано лише лист від 20.03.2013 № 213-408 звернення до генерального директора «Укроборонпром» ОСОБА_1 про надання дозволу на консервацію основних засобів строком на три роки (2013 - 2015) (арк.спр. 47-48). Наслідків розгляду зазначено звернення, як і доказів консервації виробництва № 2 без доступу до нього людей суду не надано.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки від 19 серпня 2020 року № 24, суд дійшов висновку про застосування до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації виробництва № 2, розташованого за адресою: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 19 серпня 2020 року № 24.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 386171) до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» (місцезнаходження: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308351) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», у вигляді зупинення експлуатації виробництва № 2, розташованого за адресою: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 19.08.2020 № 24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова